29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"26" вересня 2013 р.Справа № 924/1096/13
Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали
за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства "Лан", м. Хмельницький
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський
про стягнення 38 698, 25 грн. заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача - Бенедишин В.М. за довіреністю
від відповідача - не з'явився
встановив:
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла через неналежне виконання договору № 1701 від 17 січня 2013 року в розмірі 38 698, 25 грн., з яких: 28 721 грн. основний борг, 7 180, 25 грн. штраф та 2 797 грн. пеня.
Обгрунтовуючи позов, в частині основного боргу, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення розрахунків. Нарахування ж пені та штрафу обумовлено наявністю відповідних умов договору щодо їх застосування.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Також ним подано, на вимогу суду, обґрунтований розрахунок основного боргу.
Повідомлений належним чином відповідач (про судовий розгляд справи), про що свідчить поштове повідомлення про вручення останньому ухвали про порушення провадження у справі, в судове засідання не з'явився, свого представника не направив двічі, письмового відзиву на позов не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив.
Таким чином, суд, в порядку ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З доданих матеріалів вбачається.
17 січня 2013 року між сторонами укладено договір № 1701, за яким продавець (позивач) зобов'язується передати покупцеві (відповідачу) паливно - мастильні матеріали, а саме: бензин А-95, А-92, А-80 / 76, дизельне паливо, скраплений газ, мастила та оливи (товар), а покупець зобов'язується отримати та повністю оплатити вартість (ціну) товару , в кількості, асортименті та вартістю, що зазначається у накладних, яка додається.
Згідно розділу 2 ціна (вартість) товару за цим договором визначається та встановлюється продавцем з урахуванням ринкових цін на відповідні види паливно - мастильних матеріалів; ціна асортимент та кількість товару вказується у рахунках, накладних та (або) специфікаціях які є невід'ємною частиною даного договору; якщо товар поставляється на умовах наступної оплати, покупець зобов'язаний здійснити сплату за отриманий товар не пізніше 3 банківських днів з дати отримання товару.
За п. 5.2. у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором, покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25% від суми заборгованості, протягом 5 робочих днів із дня одержання письмової вимоги продавця. За несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується та сплачується до повного погашення заборгованості за даним договором (п. 5.3.). Сторони погоджуються, що неустойка за цим договором стягується за весь період прострочення, без урахування норм ч. 6 ст. 232 ГК України стосовно обмеження такого строку шістьма місяцями.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 1 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення.
Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.
Відповідно до доданої копії видаткової накладної від 14 березня 2013 року № БГД 174 та копії довіреності на отримання ТММ від 14 березня 2013 року (виданої на ім'я відповідача), відповідач отримав від позивача бензин А - 92 у кількості 11 355 літрів на суму - 115 821 грн. Накладна підписана обома сторонами, зокрема у графі „Відвантажив" позивачем, у графі „Отримав" - відповідачем та скріплена їх печатками.
19 червня 2013 року позивач направив на адресу відповідача акт звірки розрахунків з сумою заборгованості 115 821 грн., яка отримана відповідачем, відповідно до поштового повідомлення (що є доказом направлення) - 20.06.13р.
Також позивач направив на адресу відповідача претензію № 108 від 11.07.13 р., з вимогою здійснити оплату заборгованості за товар на суму 29 721 грн., а також сплати пені і штрафу. Докази направлення претензії 11 липня 2013 року наявні у справі, зокрема фіскальний чек від 11.07.13 р. № 4985.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір купівлі - продажу повару, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу бензин А - 92 у кількості 11 355 літрів на суму 115 821 грн, що підтверджується видатковою накладною та довіреністю на отримання ТММ від 14 березня 2013 року.
Обов'язок оплати товару, відповідно до договору, виникає у відповідача не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання товару, тобто, з урахуванням дати поставки - 18 березня 2013 року. Проте, як вбачається з матеріалів справи оплата проведена частково на суму 87 100 грн. Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у договорі строки у справі відсутні.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить (115 821 грн. - загальна вартість товару мінус 87 100 грн. часткової оплати, відповідно розрахунку) 28 721 грн. За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи вказані законодавчі положення, неустойка (штраф та пеня) є договірними способом забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п.п. 5.2. 5.3., що передбачають застосування пені та штрафу є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останніх. Розмір цих нарахувань підтверджується поданим позивачем і перевіреним судом розрахунком за період з 14.03.13р. по 10.07.13р..
При цьому, судом враховується аналогічна позиція Вищого господарського суду України, викладена в п. 4 оглядового листа ВГС України від 29 квітня 2013 року № 01 - 06/767/2013, де вказано, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).
Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 № 42/252, від 09.04.2012 № 20/246-08.
З огляду на наведені обставини, позов є обґрунтованим, підтверджений поданими доказами та підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь приватного виробничо - комерційного підприємства „Лан" (ЄДРПОУ 14148278, р/р 26008000250086, ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023, м. Хмельницький, вул. Грушевського, 99, к. 106) 28 721 грн. основного боргу, 7 180, 25 грн. штрафу, 2 797 грн. пені та 1 720, 50 грн. судового збору.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу
3 - відповідачу ( АДРЕСА_1).