"26" вересня 2013 р. Справа № 926/759/13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго»
до Спільного науково-виробничого підприємства «Консо»
про стягнення заборгованості - 202 782,94 грн.
Суддя Паскарь А. Д.
за участю представників:
від позивача - Тимофійчук Л. М., довіреність від 09.01.2013 № 365;
від відповідача - Сидора І. Ю., довіреність від 09.09.2013.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» звернулося з позовом до Спільного науково-виробничого підприємства «Консо» про стягнення заборгованості в сумі 202 782,94 грн. за спожиту активну електроенергію згідно договору № 363 від 24.09.2003.
Позов обґрунтовується тим, що на виконання умов укладеного сторонами 24.09.2003 та чинного наразі договору про постачання електричної енергії № 363 відповідач надав позивачеві звіт про використану електроенергію, в якому вказав, що в березні 2013 року він використав 2687 кВт/год., однак 03.04.2013 у присутності власника підприємства фахівцями Сторожинецького РЕМу під час контрольного зняття показників електролічильника було виявлено, що фактично відповідачем в звітному періоді було спожито 166949 кВт/год. на загальну суму 202782,94 грн., від сплати якої відповідач відмовляється.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що акт про порушення ним Правил користування електричною енергією позивачем не складався та відповідною комісією не розглядався, рахунки на таку заборгованість він не отримав та станом на липень 2013 року у нього ніякої заборгованості по оплаті спожитої енергії перед позивачем не було.
У судових засіданнях представники сторін підтримали доводи та заперечення, які ними викладені в позовній заяві та у відзиві на ній.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.09.2003 між Сторожинецьким районом електричних мереж, який є структурними підрозділом ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго», та Спільним науково-виробничим підприємством» «Консо» був укладений чинний на день розгляду справи договір про постачання електричної енергії № 363 (далі - договір), відповідно до якого позивач зобов'язався здійснити відповідачеві постачання електричної енергії, а відповідач зобов'язався сплачувати її вартість згідно з умовами договору.
Пунктом 2 договору встановлено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені ним, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, в тому числі Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17 жовтня 2005 р. N 910) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 9.6 договору, обсяги постачання електричної енергії споживачу та відповідальність останнього за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності сторонами передбачено відповідно в недоданих позивачем до позовної заяви додатках № 1 та № 7 договору, які являються його невід'ємними частинами.
Несвоєчасна та неповна сплата відповідачем спожитої ним електроенергії є порушеннями пунктів 6.1, 6.2, 6.3 Правил та пунктів 7.2.1, 7.2.4 договору.
Пунктами 6.41, 6.42 Правил передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.
У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.
На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.
У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.
За приписом статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Частиною другою статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Всупереч зазначених норм матеріального та процесуального права, позивач не склав акт про порушення відповідачем Правил, не розглянув його на засіданні відповідної комісії з викликом споживача, не прийняв за результатами розгляду акту рішення (протокол), не направив відповідачеві відповідного розрахунку та не довів факт неправомірного ухилення відповідача від оплати фактично використаної електроенергії.
В контексті викладеного суд зазначає, що наданий позивачем в обґрунтування позову листок відвідування споживачів від 03.04.2013, з якого нібито вбачається несплата використаної відповідачем електроенергії в сумі позову, ані договором, ані Правилами не передбачений, а тому судом визнається неналежним доказом та до уваги не приймається. При цьому суд також враховує, що у судових засіданнях представник відповідача пояснив, що при підписанні керівником підприємства згаданого листка в графі «Показники електролічильника» були відсутні вказані там цифри, а вимога суду про надання оригіналу названого листка для дослідження та вирішення питання про призначення відповідної експертизи позивачем не виконана без надання письмових пояснень про причини її невиконання.
Неспроможним визнається судом і довід позивача про те, що обгрунтованість позову підтверджується наданими ксерокопіями фотографій електролічильника відповідача, оскільки, незважаючи на те, що відповідач буцімто спожив в березні 2013 року електроенергію в декілька разів більше, ніж зазвичай, позивач, не дочекавшись вирішення спору по суті, в тому числі і шляхом дослідження технічного стану електролічильника, не прийняв ніяких заходів про його збереження, внаслідок чого згодом він зник, а позивач встановив відповідачеві новий електролічильник.
Вирішуючи спір, суд враховує втрачену можливість дослідження технічного стану засобу обліку електроенергії з метою встановлення факту використання відповідачем зазначеної в позові кількості електроенергії. Крім того, через неподання позивачем оригіналу листка відвідування споживачів від 03.04.2013, в якому підписи інспекторів, які склали його, взагалі відсутні, не може бути вирішене в ході розгляду справи також і можливість вчинення представниками позивача будь-яких дописок, в тому числі показників засобу обліку електроенергії.
Таким чином, в ході розгляду справ позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтвердили обґрунтованість та правомірність позовної вимоги.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд
Відмовити у позові.
Суддя А. Паскарь