30.09.2013 р. Справа№ 914/3692/13
Суддя О.Запотічняк розглянувши позовну заяву
За позовом: Відділу з питань освіти, сім'ї та молоді Турківської районної державної адміністрації Львівської області, м.Львів.
до Маркіної Валентини Володимиріної, смт. Бориня, Турківський район, Львівська область,
про виселення та повернення незаконно займаного приміщення і стягнення з відповідача 1088,00 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю.
встановив:
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Відділу з питань освіти, сім'ї та молоді Турківської районної державної адміністрації Львівської області до Маркіної Валентини Володимирівни про виселення та повернення незаконно займаного приміщення і стягнення з відповідача 1088,00 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю.
При підготовці до розгляду даної заяви, суд прийшов до висновку, що вона підлягає поверненню з наступних підстав:
Відповідно до п. 2, 3, 4 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Суд інформує позивача, що таким доказом є оригінал поштової квитанції з описом вкладення про надсилання відповідачеві рекомендованою кореспонденцією копії позовної заяви з доданими до неї документами, яка додається до позову.
Як доказ направлення відповідачу копії позовної заяви та документів долучених до неї відповідачу, позивачем долучено до позовної заяви копію поштової квитанції від 25.09.2013р. та опис вкладення у цінний лист від 25.09.2013р.
Таким чином позивачем не надано суду належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Як вбачається з позовної заяви позивач просить суд виселити відповідача з орендованих приміщень, зобов'язати відповідача повернути орендоване майно та стягнути з відповідача 1088,00 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю.
Відповідно до п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Таким чином при поданні даного позову до суду відповідач зобов'язаний був сплатити судовий збір як за майнову та і за немайнову вимогу.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлені ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір встановлюється в розмірі - 1 мінімальної заробітної плати а за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір встановлюється в розмірі - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» у 2013 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить:
- з 1 січня - 1147 гривень;
- з 1 грудня - 1218 гривень;
Таким чином, розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить - 1 147,00 грн. а мінімальний розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить - 1 720,50 грн.
При поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1720,50 грн. за позовну вимогу майнового характеру, що підтверджується платіжним дорученням від 16.09.2013р. №20. Однак доказів сплати судового збору за позовну вимогу немайнового характеру позивачем суду не надано.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 21 та ч.1 ст.1 ГПК сторонами в господарському процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно з п. 2-1 ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити документи, які підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Як вбачається з долучених до позовної заяви документів, позивач не надав доказів, які підтверджують статус відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до п.4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п.6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Враховуючи наведені обставини, позовну заяву та додані до неї документи слід повернути без розгляду для усунення недоліків.
Враховуючи наведене і керуючись ст. 57, п.4, 6 ст. 63 ГПК України, суд -
Повернути позовну заяву Відділу з питань освіти, сім'ї та молоді Турківської районної державної адміністрації Львівської області до Маркіної Валентини Володимирівни про виселення та повернення незаконно займаного приміщення і стягнення з відповідача 1088,00 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю - без розгляду.
(додаток на - 26 аркушах).
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Запотічняк О.Д.