ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/2737/13 24.09.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вина Лівадії»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім-«Фрегат»
про стягнення 1 164 944,95 грн., -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Дружинський А.С. (представник за довіреністю №17/04/13-1 від 17.04.2013р.).
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім-«Фрегат» (надалі також - відповідач) суми заборгованості в розмірі 1 164 944,95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договором в повному обсязі не виконав, повну вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2013р., в справі було порушено провадження суддею Гулевець О.В., справі присвоєно №910/2737/13 та призначено її до слухання.
Під час перебування справи в провадження позивачем було подано заяву про зменшення суми позовних вимог, в якій зазначив, що оскільки відповідач станом на 28.02.2013р. сплатив заборгованість за Договором дистрибуції №35-12 від 23.03.2012р., то позивач зменшує позовні вимоги в частині основного боргу в розмірі 1 164 944,95 грн. та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 16 301,64 грн. та 3% річних в розмірі 3 267,95 грн.
Ухвалою від 25.04.2013р. провадження в справі №910/2737/13 було припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а також повернуто позивачу з Державного бюджету України 18 700,00 грн. судового збору і стягнуто з відповідача на користь позивача 4 598,90 грн. судового збору.
А також зазначеною ухвалою від 25.04.2013р. вказано, що відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві (лист Вищого господарського суду від 02.06.2006р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).
В позовній заяві позивачем заявлено до стягнення 1 164 944,95 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором дистрибуції №35-12 від 23.03.2012р.
Водночас, в заяві про зменшення позовних вимог, позивачем зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу та заявлено до стягнення пеню у розмірі 16 301,64 грн. та 3% річних в розмірі 3 267,95 грн.
Позивачем, в заяві про зменшення позовних вимог та під час розгляду справи, не було заявлено про об'єднання позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних. Жодних інших заяв, в порядку статті 22 ГПК України, щодо стягнення пені та 3 % річних позивачем не заявлено.
З огляду на викладене, оскільки, в заяві про зменшення позовних вимог (вх. від 28.02.2013р.) позивачем заявлено вимоги, які не були заявлені в позовній заяві, а саме про стягнення пені у розмірі 16 301,64 грн. та 3% річних в розмірі 3267,95 грн., то суд відмовляє в задоволенні вказаної заяви в частині заявлених вимог про стягнення пені та 3% річних, вимог.
Таким чином, у відповідності до ухвали суду від 25.04.2013р. розгляд справи здійснюється згідно вимог заявлених в позовній заяві, а саме в частині стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 1 164 944,95 грн.
На виконання вказаної ухвали Господарським судом міста Києва було видано накази від 08.05.2013р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013р. ухвала Господарського суду міста Києва від 25.04.2013р. була скасована, окрім того, стягнуто з позивача на користь відповідача суму судового збору в розмірі 860,25 грн. Матеріали справи №910/2737/13 були направлені на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Розпорядженням керівника апарату О.М. Кривенко від 31.07.2013р. матеріали справи було розписано на повторний автоматичний розподіл.
Проведеним 31.07.2013р. повторним автоматичним розподілом матеріали справи №910/2737/13 були передані судді Морозову С.М.
Ухвалою суду від 02.08.2013р. матеріали справи були прийняті до провадження суддею Морозовим С.М., розгляд справи призначено на 10.09.2013р.
Розпорядженням В.о. Голови господарського суду м. Києва Бойко Р.В. від 10.09.2013р. у зв'язку з перебування судді Морозова С.М. у відпустці, справу №910/2737/13 було передано на розгляд судді Коткову О.В.
Ухвалою від 10.09.2013р. справа №910/2737/13 була прийнята до провадження суддею Котковим О.В., розгляд призначено на 24.09.2013р.
У зв'язку з виходом судді Морозова С.М. з відпустки, розпорядженням від 16.09.2013р. в.о. голови господарського суду м. Києва Бойко Р.В., матеріали справи №910/2737/13 було передано на розгляд судді Морозову С.М.
Ухвалою від 16.09.2013р. справа прийнята до розгляду, їй присвоєно №910/2737/13 та розгляд справи призначений на 24.09.2013р.
В матеріалах справи містяться пояснення представника відповідача, відповідно до яких він заперечує проти заявлених в справі №910/2737/13 позовних вимог. Представник відповідача наголошує на тому, що у позивача відсутні належні Додатки №1 та №2 до Договору дистрибуції №35-12 від 23 березня 2012р., що дає підстави стверджувати що сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а саме про ціну та асортимент товару, порядок здійснення та виконання замовлень. Також, у позивача відсутні довіреності на отримання товару, обов'язковість надання яких в момент передачі товару передбачена умовами договору. У позивача відсутні узгоджені заявки відповідача на кожну окремо отриману партію товару. Відповідачем також зазначено, що оплата за поставлений товар ним здійснювалась за накладними як це зазначено у платіжних дорученнях до заперечень. Відповідач стверджує, що позивач свідомо вводить суд в оману, щодо поставки товарів саме за Договором дистрибуції №35-12 від 23 березня 2012р. і на доказ цього надав суду копію такого Договору з додатками та протоколом розбіжностей. Однак, позивач надав до матеріалів справи інший протокол розбіжностей до договору дистрибуції №35-12 від 23 березня 2012р. ніж протокол який був наданий до того ж договору але в справі 910/12006/13.
Також, відповідач звернув увагу суду на те, що станом на момент звернення позивача до суду з позовом, сума боргу відповідача становила 229 944,95 грн., а не 1 164 944,95 грн.
В судове засідання 24.09.2013р. представники позивача не з'явились.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
В судовому засіданні 24 вересня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
23 березня 2012 року між позивачем (постачальник за Договором) та відповідачем (дистрибутор за Договором) було укладено Договір дистрибуції №35-12 (надалі - Договір), згідно пункту 1.1. якого, позивач передає у власність відповідача, а відповідач купує та приймає на себе обов'язки маркетингу, реклами, та продажу від свого імені продукції, виготовленої позивачем, яка іменується надалі - товар на умовах даного Договору.
Вартість товару та асортимент товару, що поставляється погоджується сторонами в Додатку №1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною. (п. 1.2. Договору).
Розділом 2 Договору сторонами передбачено обов'язки відповідача. Так у відповідності до п. 2.1. Договору відповідач здійснює маркетинг, рекламу та продаж товару виключно на території Київської області, Чернігівської області та Полтавської області, в подальшому «Регіон». Самостійно, від свого імені, за свій рахунок і на умовах даного Договору діяти, як по відношенню до позивача, так і по відношенню до своїх контрагентів. Відповідач не має права діяти від імені позивача (п. 2.2.). Продавати товар за цінами не нижче погоджених з позивачем. Ціни встановлюються в додатку (додатках) до даного Договору і складають його невід'ємну частину (п. 2.3.). Прийнявши товар, відповідач зобов'язаний повернути позивачу належним чином оформлені товаросупроводжувальні документи, які свідчать про отримання товару (печатка та підпис), протягом 3 календарних днів з моменту отримання товару (п. 2.14.).
Розділом 3 Договору сторонами передбачено обов'язки позивача. Так у відповідності до п. 3.1. Договору позивач поставляє відповідачу товар для реалізації. Здійснювати поставку товару у відповідності з заявкою відповідача (п. 3.4.).
Поставка товару здійснюється транспортом позивача, вартість доставки включена у вартість товару. У виняткових випадках, доставка товару може здійснюватись відповідачем за його рахунок. (п. 4.2. Договору).
Відповідно до п. 4.3. Договору при отриманні товару відповідач зобов'язаний надати: - копію ліцензії направо торгівлі алкогольними напоями, завірену печаткою відповідача; - копію свідоцтва платника ПДВ, завірену печаткою відповідача; - довіреність на отримання товару.
Ціна товару зазначається в накладних та включає в себе вартість самого товару та вартість упаковки. (п. 5.2. Договору).
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Додатку №1 до Договору сторонами встановлено ціни на товари.
Позивачем відповідно до умов Договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 164 944,95 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних:
- №РН-0001879 від 27.10.2012р. на суму 25 188,00 грн.,
- №РН-0001880 від 27.10.2012р. на суму 3 600,00 грн.,
- №РН-0001881 від 27.10.2012р. на суму 100 398,00 грн.,
- №РН-0001882 від 27.10.2012р. на суму 2 400,00 грн.,
- №РН-0001883 від 27.10.2012р. на суму 10 692,00 грн.,
- №РН-0001884 від 27.10.2012р. на суму 20 172,00 грн.,
- №РН-0001885 від 27.10.2012р. на суму 3 000,00 грн.,
- №РН-0001886 від 27.10.2012р. на суму 972,00 грн.,
- №РН-0001887 від 27.10.2012р. на суму 11 323,50 грн.,
- №РН-0001888 від 27.10.2012р. на суму 3 000,00 грн.,
- №РН-0001889 від 27.10.2012р. на суму 18 288,00 грн.,
- №РН-0001890 від 27.10.2012р. на суму 2 400,00 грн.,
- №РН-0001891 від 27.10.2012р. на суму 1 944,00 грн.,
- №РН-0001962 від 07.11.2012р. на суму 31 654,50 грн.,
- №РН-0001963 від 07.11.2012р. на суму 91 771,50 грн.,
- №РН-0001964 від 07.11.2012р. на суму 9 720,00 грн.,
- №РН-0001965 від 07.11.2012р. на суму 24 640,50 грн.,
- №РН-0001966 від 07.11.2012р. на суму 1 266,00 грн.,
- №РН-0001967 від 07.11.2012р. на суму 972,00 грн.,
- №РН-0001968 від 07.11.2012р. на суму 22 243,50 грн.,
- №РН-0001969 від 07.11.2012р. на суму 9 944,00 грн.,
- №РН-0001970 від 07.11.2012р. на суму 11 221,50 грн.,
- №РН-0001971 від 07.11.2012р. на суму 5 832,00 грн.,
- №РН-0007833 від 09.11.2012р. на суму 48 528,30 грн.,
- №РН-0008084 від 16.11.2012р. на суму 32 920,50 грн.,
- №РН-0002032 від 17.11.2012р. на суму 19 032,00 грн.,
- №РН-0002033 від 17.11.2012р. на суму 19 440,00 грн.,
- №РН-0002034 від 17.11.2012р. на суму 102 183,00 грн.,
- №РН-0002035 від 17.11.2012р. на суму 13 608,00 грн.,
- №РН-0002036 від 17.11.2012р. на суму 17 469,00 грн.,
- №РН-0002037 від 17.11.2012р. на суму 3 888,00 грн.,
- №РН-0002038 від 17.11.2012р. на суму 21 997,80 грн.,
- №РН-0002039 від 17.11.2012р. на суму 5 832,00 грн.,
- №РН-0008094 від 17.11.2012р. на суму 45 126,00 грн.,
- №РН-0002055 від 20.11.2012р. на суму 37 305,00 грн.,
- №РН-0002056 від 20.11.2012р. на суму 9 720,00 грн.,
- №РН-0008146 від 20.11.2012р. на суму 31 870,20 грн.,
- №РН-0008147 від 20.11.2012р. на суму 24 032,40 грн.,
- №РН-0008384 від 27.11.2012р. на суму 44 628,30 грн.,
- №РН-0002124 від 28.11.2012р. на суму 35 543,40 грн.,
- №РН-0002125 від 28.11.2012р. на суму 13 608,00 грн.,
- №РН-0002126 від 28.11.2012р. на суму 80 638,50 грн.,
- №РН-0002127 від 28.11.2012р. на суму 13 608,00 грн.,
- №РН-0002128 від 28.11.2012р. на суму 11 651,40 грн.,
- №РН-0002129 від 28.11.2012р. на суму 7 776,00 грн.,
- №РН-0002130 від 28.11.2012р. на суму 30 309,90 грн.,
- №РН-0002131 від 28.11.2012р. на суму 120,00 грн.,
- №РН-0002132 від 28.11.2012р. на суму 11 664,00 грн.,
- №РН-0008695 від 04.12.2012р. на суму 15 484,80 грн.,
- №РН-0008731 від 05.12.2012р. на суму 6 529,20 грн.,
- №РН-0008732 від 05.12.2012р. на суму 7 345,50 грн.,
- №РН-0009007 від 12.12.2012р. на суму 5 580,00 грн.,
- №РН-0009008 від 12.12.2012р. на суму 5 580,00 грн.,
- №РН-0009208 від 14.12.2012р. на суму 8 514,00 грн.,
- №РН-0009209 від 14.12.2012р. на суму 8 250,00 грн.,
- №РН-0002126 від 18.12.2012р. на суму 8 400,00 грн.,
- №РН-0009229 від 18.12.2012р. на суму 8 400,00 грн.,
- №РН-0009230 від 18.12.2012р. на суму 10 500,00 грн.,
- №РН-0009401 від 20.12.2012р. на суму 18 600,00 грн.
Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами його представників в накладних та відбитком печатки товариства.
У відповідності до пункту 5.4. Договору відповідач здійснює оплату поставленого товару протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару.
Відповідно до п. 5.6. Договору розрахунок за поставлену партію товару здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, або за погодження сторін за готівковий розрахунок шляхом внесення грошових коштів відповідачем в касу позивача з оформленням прибуткового ордеру.
Як вказано позивачем, не спростовано відповідачем та доведено матеріалами справи, останній провів розрахунок за отриманий товар у розмірі 935 000,00 грн. до звернення позивача до суду з даним позовом (відповідно до вхідного штампу канцелярії Господарського суду міста Києва, дата надходження позову - 12.02.2013р.), що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: - №4013 від 12.12.2012р., - №4070 від 24.12.2012р., - №4078 від 25.12.2012р., - №4089 від 26.12.2012р., - №4094 від 27.12.2012р., - №4400 від 20.02.2013р., - №4111 від 03.01.2013р., - №4124 від 04.01.2013р., - №4135 від 08.01.2013р., - №4148 від 09.01.2013р., - №4157 від 10.01.2013р., - №4165 від 11.01.2013р., - №4170 від 14.01.2013р., - №4194 від 17.01.2013р., - №4204 від 18.01.2013р., - №4209 від 21.01.2013р., - №4216 від 22.01.2013р., - №4223 від 23.01.2013р., - №4231 від 24.01.2013р., - №4242 від 25.01.2013р., - №4247 від 28.01.2013р., - №4255 від 29.01.2013р., - №4263 від 30.01.2013р., - №4276 від 01.02.2013р., - №4280 від 04.02.2013р., - №4286 від 05.02.2013р., - №4295 від 06.02.2013р., - №4301 від 07.02.2013р., - №4313 від 08.02.2013р., - №4318 від 11.02.2013р.
Укладений між сторонами договір, за своєю правовою природою, є договором поставки.
У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідачем оплату повної вартості товару, до моменту звернення позивача з позовною заявою до суду, проведено не було.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, з урахуванням викладеного, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо повної оплати вартості товару виконав неналежним чином, а тому заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого останнім товару складає 229 944,95 грн. = 1 164 944,95 грн. (вартість поставленого позивачем товару) - 935 000,00 грн. (часткова оплата, проведена відповідачем до звернення позивача до суду з позовом).
Під час перебування справи №910/2737/13 в провадженні, вартість поставленого позивачем відповідачу товару була оплачена останнім в повному обсязі на загальну суму 229 944,95 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: - №4363 від 15.02.2013р., - №4379 від 18.02.2013р., - №4389 від 19.02.2013р., - №4400 від 20.02.2013р., - №4414 від 21.02.2013р., - №4423 від 22.02.2013р., - №4434 від 25.02.2013р.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 229 944,95 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
А також, з огляду на вищевикладені факти, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 935 000,00 грн. є не обґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки як встановлено судом, відповідач оплатив вказані кошти до звернення позивача до суду з даним позовом.
Окрім того, зазначена позиція вказана в постанові Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013р., якою скасована ухвала від 25.04.2013р. судді Гулевець О.В. про припинення провадження в справі №910/2737/13.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, провадження в справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім-«Фрегат» суми основного боргу в розмірі 229 944,95 грн. підлягає припиненню, а позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім-«Фрегат» суми основного боргу в розмірі 935 000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Також, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи на те, що сума основної заборгованості в розмірі 229 944,95 грн. була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом, то судовий збір позивача у сумі 4 598,89 грн., відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Провадження у справі №910/2737/13 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім-«Фрегат»» суми основного боргу в розмірі 229 944,95 грн. припинити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім-«Фрегат»» (код ЄДРПОУ 36100206, адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» (код ЄДРПОУ 32362063, адреса: 98637, м. Ялта, вул. Червоних партизан, 14) судовий збір в розмірі 4 598,89 грн. (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто вісім гривень 89 копійок).
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.09.2013р.
Суддя С.М. Морозов