"19" вересня 2013 р.Справа № 921/497/13-г/6
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
Розглянув справу
за позовом Прокурора міста Тернополя в інтересах територіальної громади міста Тернополя (бульв. Шевченка, 7 м. Тернопіль 46000)
до відповідача №1 - Тернопільської міської ради (вул. Листопадова,5 м. Тернопіль 46000)
відповідача №2 - Тернопільського міського управління юстиції (вул. Київська, 3а м. Тернопіль 46000)
відповідача №3-Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради (вул. Опільського, 6 м. Тернопіль 46000)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернопільське державне науково-технічне підприємство "Промінь" (вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль 46000)
про скасування рішення міської ради та державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою
За участю представників:
позивача - Антонюк О.Р.
відповідача №1- Михальчук О.Ю.
відповідача№2 - не з'явився
відповідача№3 - не з'явився
третя особа - Дармограй В.І.
Суть справи:
У травні 2013 року прокурор м. Тернополя звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача - Тернопільської міської ради, третіх осіб - Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник", Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" про:
- визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської міської ради №6/30/1 від 22.03.2013 року;
- скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 5,7575 га для будівництва та обслуговування гаражів по вул. Текстильна в м. Тернополі за КП фірмою "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради, яка проведена Державною реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції 30.04.2013 року (номер запису про інше речове право - 856682).
Згідно з письмовою заявою прокурора від 11.07.2013 року №119-7103вих/13, обґрунтованою інформацією Головного управління Держземагенства у Тернопільській області, нормативна грошова оцінка, вказаної у позові земельної ділянки становить - 8 118 056 грн..
Ухвалами суду від 20.06.2013 року та від 25.07.2013 року до участі у справі в якості відповідачів №№2,3 відповідно було залучено Тернопільське міське управління юстиції і Комунальне підприємство фірма "Тернопільбудінвестзамовник".
Свої вимоги, підтриманні в судовому засіданні його представниками, позивач мотивував невідповідністю вимогам закону оскаржуваного рішення та вчинених на його підставі реєстраційних дій.
У відзиві на позов та поясненнях його представника, відповідач №1 проти задоволення вимог заперечив, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.
Інші відповідачі відзивів на позов не подали.
Розгляд справи, призначений вперше на 20.06.2013 року відкладався, востаннє на 19.09.2013 року.
Представники відповідачів №№2,3, участь яких не визнавалась обов'язковою, в засідання 19.09.2013 року не з'явились, хоча про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином.
Строк вирішення спору, продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.
В засіданні його учасникам, роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22,27,29,81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, судом встановлено наступне:
- 05.12.2000 року Тернопільському державному науково-технічному підприємству "Промінь" (третій особі у справі), на підставі рішення Тернопільської ради від 16.11.2000 року, видано Державний акт ІІ-ТР №001553 на право постійного користування земельною ділянкою площею 24,13096 га по вул. Текстильній у м. Тернополі для будівництва підприємства.
Відповідно до інформації Головного управління Держземагенства у Тернопільській області, дана земля належить до комунальної власності.
Рішенням Тернопільської міської ради (відповідача №1) від 01.11.2012 року №6/26/96 КП фірмі "Тернопільбудінвестзамовник" (відповідачу №3) дано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення частини згаданої ділянки площею до 5,8 га під будівництво та обслуговування гаражів по вул. Текстильній.
Відповідачем №1 надано господарському суду копії постанови Тернопільського міськрайонного суду від 12.03.2013 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 року в адміністративній справі, у якій Обслуговуючому кооперативу "Аляска Авто" відмовлено у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської міської ради від 01.11.2012 року №6/26/96.
Перелічені судові акти мотивовано недоведеністю факту порушення рішенням Тернопільської міської ради від 01.11.2012 року №6/26/96 законних прав ОК "Аляска Авто".
На підтвердження законності рішення Тернопільської міської ради від 01.11.2012 року №6/26/96 органом місцевого самоврядування також долучено копію постанови Тернопільського міськрайонного суду від 01.04.2013 року у справі №607/3256/13-а.
Наступним рішенням ради від 22.03.2013 року №6/30/1 постановлено:
- затвердити КП фірмі "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,7575 га для будівництва та обслуговування гаражів по вул. Текстильна;
- враховуючи письмову згоду землекористувача - Тернопільського ДНТП "Промінь" припинити його право на землекористування ділянкою площею 5,7796 га по вул. Текстильна;
- надати в постійне користування КП фірмі "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради земельну ділянку площею 5,7575 га для будівництва та обслуговування гаражів по вул. Текстильна, віднісши її до земель житлової та громадської забудови;
- зобов'язати КП фірму "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради зареєструвати право постійного землекористування та інше.
За даними Тернопільського міського управління юстиції (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 3393331 від 14.05.2013 року), власне Тернопільська міська рада зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування гаражів по вул. Текстильна тільки 25.04.2013 року, отримавши відповідне свідоцтво про право власності №2958686 від 26.04.2013 року.
На підставі вищезгаданого рішення Тернопільської міської ради від 22.03.2013 року №6/30/1, за КП фірмою "Тернопільбудінвестзамовник" 30.04.2013 року було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 5,7575 га для будівництва та обслуговування гаражів по вул. Текстильна (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 3393331 від 14.05.2013 року).
Рішення міської ради від 22.03.2013 року №6/30/1 та наступна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою за КП фірмою "Тернопільбудінвестзамовник" і оскаржується прокурором в судовому порядку.
Пред'явленню позову передувала перевірка дотримання вимог земельного законодавства, проведена Інспекцією сільського господарства в Тернопільській області, наслідки якої оформлено Актом від 30.04.2013 року. За його змістом, при прийняті радою свого рішення від 22.03.2013 року №6/30/1, серед іншого, порушено приписи Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06 вересня 2012 року N 5245-VI. А саме, розпорядження земельною ділянкою здійснене радою своїм рішенням ще до державної реєстрації за собою права власності на неї.
У відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст.26,59,77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.1,2,12 ГПК України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", постанов пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року, №6 від 17.05.2011 року, з наступними змінами, а також судової практики, що склалась, розгляд заявлених прокурором вимог підвідомчий господарському суду.
При цьому, за ст.ст.2,29 ГПК України прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві (п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 року).
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Система місцевого самоврядування включає (ст.5 цього Закону):
- територіальну громаду;
- сільську, селищну, міську раду;
- сільського, селищного, міського голову;
- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
- районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
- органи самоорганізації населення.
Згідно з частиною другою статті 29 ГПК в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві (постанова пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 року).
З огляду на вище наведене, зміст позову, склад сторін, предмет оскарження та інше, пред'явлення прокурором як позивачем даної заяви в інтересах територіальної громади відповідає закону. А тому заперечення відповідача №1 з цього приводу є необґрунтованими.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Згідно з ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34,43 ГПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому, відповідно до змісту вимог ст. 19 Конституції України, ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами. Рішення (акти) органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні відповідати переліченому законодавству.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить законодавству (ст.21, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Поданими суду доказами Тернопільською міською радою не підтверджено обґрунтованості та законності прийнятого нею рішення від 22.03.2013 року №6/30/1 щодо розпорядження земельною ділянкою площею 5,7575 га по вул. Текстильна.
Так, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (річчю) - ст.ст. 316,317 ЦК України.
В той же час, за ст.182 ЦК України, ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року N 1952-IV (далі - Закон N 1952-IV), право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ст.3 Закону N 1952-IV).
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення - ст.181 ЦК України, ст.2 Закону N 1952-IV.
В силу ст.4 Закону N 1952-IV, в редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення від 22.03.2013 року №6/30/1, обов'язковій державній реєстрації підлягало право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Аналогічні прямі вказівки на необхідність реєстрації відповідачем №1 свого права власності на нерухоме майно (землю) містились і в Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06 вересня 2012 року N 5245-VI (далі - Закон N 5245-VI), в його редакції до змін, внесених Законом від 14.05.2013 року.
А саме, відповідно до п.3 р.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 5245-VI, з 01.01.2013 року землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
Державна реєстрація права територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пункті 3 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів місцевого самоврядування (п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 5245-VI, ст.122 ЗК України).
У відповідності до п.9 р.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 5245-VI право власності на земельні ділянки комунальної власності, зазначені у пункті 3 цього розділу, реалізується після державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку.
Закон N 5245-VI набрав чинності з 01.01.2013 року.
Акти органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
При цьому, рішення місцевої ради повинно відповідати законодавству, чинному на час його прийняття.
Проте, постановляючи рішення №6/30/1 від 22.03.2013 року, яким вчинялись розпорядчі функції (реалізовувалось право власності) щодо земельної ділянки по вул. Текстильна, Тернопільська міська рада не дотрималась встановлених на той момент вимог закону про необхідність попередньої реєстрації за собою права власності на землю, якою розпоряджаєшся.
Тобто, відповідач №1 прийняв своє рішення №6/30/1 від 22.03.2013 року передчасно, зареєструвавши у встановленому тоді порядку право власності на земельну ділянку по вул. Текстильна, у м. Тернополі лише 25.04.2013 року та отримавши відповідне свідоцтво про право власності №2958686 від 26.04.2013 року.
Чим порушив приписи ст.182 ЦК України, ст.ст.3,4 Закону N 1952-IV, п.9 р.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 5245-VI, в їх редакціях станом на 22.03.2013 року.
З урахуванням всього викладеного, рішення Тернопільської міської ради №6/30/1 від 22.03.2013 року підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
В той же час, безпідставними є доводи ради проте, що її рішення від 01.11.2012 року №6/26/96, яким КП фірмі "Тернопільбудінвестзамовник" дано дозвіл на складання проекту землеустрою (законність якого підтверджено судовими актами) та оскаржуване рішення №6/30/1 від 22.03.2013 року є єдиним актом надання земельної ділянки в користування.
Оскільки це прямо суперечить положення ч.3 та ч.6,10 ст. 123 ЗК України, де рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою, а також його можливе затвердження, із наданням земельної ділянки є окремими процесуальними діями ради.
Не заслуговують на увагу і посилання відповідача №1 на відсутність фінансування необхідного для реєстрації своїх прав на нерухомість. Через те, що вони не впливають на законність оспорюваного рішення та спростовуються наступними, після його прийняття, діями ради по реєстрації свого права власності на спірну земельну ділянку.
З огляду на те, що державна реєстрація права користування земельною ділянкою площею 5,7575 га для будівництва та обслуговування гаражів по вул. Текстильна в м. Тернополі за КП фірмою "Тернопільбудінвестзамовник" здійснена на підставі незаконного рішення та на приписи ч.2 ст.4 Закону N 1952-IV, така реєстрація також підлягає скасуванню.
Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки, яка надана позивачем не приймається судом для визначення ціни позову та розміру судового збору, оскільки вимоги заявника носять немайновий характер (ст.55 ГПК України, ст.ст.4,6 Закону України "Про судовий збір", п.2 постанова пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року).
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, з врахуванням вини відповідача №1 у виникненні спору, судові витрати покладаються на нього.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2, 4-3,12,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України суд, -
Позов задовольнити.
1. Визнати незаконним та скасувати рішення Тернопільської міської ради №6/30/1 від 22.03.2013 року.
2. Скасувати державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 5,7575 га для будівництва та обслуговування гаражів по вул. Текстильна в м. Тернополі за КП фірмою "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради, яка проведена Державною реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції 30.04.2013 року (номер запису про інше речове право - 856682).
3. Стягнути з Тернопільської міської ради (вул. Листопадова,5 м. Тернопіль, код 34334305)
- в дохід Державного бюджету України 2 294 грн. судового збору.
Видати наказ.
Сторони і третя особа вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.
Рішення підписано: 27.09.2013 року
Суддя І.П. Шумський