36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.09.2013 р. Справа №917/1469/13
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія "Нові Технології", вул.Шведська 2, к. 410, м.Полтава, 36029
до Фірми "РІА Пауер", вул.Львівська,52, оф.401, м.Пшемишль, Польща, 37-700
про стягнення 1 600 000,00 доларів США
Суддя Кльопов І.Г.
Представники:
від позивача: Кот Т.В., довіреність від 22.07.2013р.
від відповідача: не з»явився
У судовому засіданні 05.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.
Суть спору: Розглядається позов про стягнення з Фірми "РІА Пауер", м.Пшемишль, Польща заборгованості за Контрактом №15/04-13 від 15.04.2013р. у розмірі 1 600 000,00 доларів США.
Від відповідача надійшла заява про визнання позову (від 03.09.2013р. за вхід. №12460). Відповідач позов визнає у повному обсязі та просить задовольнити позовні вимоги ТОВ Нафтова компанія "Нові Технології".
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані позивачем докази, на які він посилається як на підставу своїх вимог, суд, встановив:
15.04.2013р. між ТОВ Нафтова компанія "Нові Технології", м.Полтава та Фірма "РІА Пауер", м.Пшемишль, Польща, було укладено контракт на поставку парафінового гачу №15/04-13. Згідно умов вказаного Контракту позивач зобов"язався поставити відповідачу, а відповідач - прийняти та оплатити товар відповідно до умов, викладених у додатках до Контракту.
Згідно п. 3.1 Контракту поставка товару здійснюється на умовах DAF Польський кордон (згідно правил Інкотермс 2000). Поставка здійснюється за заявкою покупця, окремими партіями.
Згідно п. 3.2 поставка товару здійснюється залізничним транспортом.
В додатку № 1 від 15.04.2013р. до Контракту сторони визначили, що загальний обсяг товару, що підлягає поставці складає 2000, плюс/мінус 5%, метричних тон. Ціну товару встановлено у розмірі 1090 USD за одну метричну тону.
Згідно п. 1.9.1 додатку № 1 до Контракту оплата у розмірі 1600 000,00 USD здійснюється протягом 60 календарних днів з дати підписання даного додатку, тобто, з 15.04.2013р. до 15.06.2013р.
Згідно п. 1.9.2 додатку № 1 до Контракту оплата у розмірі 580 000,00 USD здійснюється через 10 календарних днів з дати поставки усього обсягу товару за контрактом.
15.04.2013р. відповідач - фірма "РІА Пауер" надав заявку згідно п. 3.1 Контракту, у якій просив протягом квітня-серпня 2013 року здійснити поставку товару в обсязі 2000, плюс/мінус 5%, метричних тон, а також надав інструкції із заповнення залізничних накладних.
Виконуючи прийняті на себе зобов'язання, позивач у квітні 2013 року розпочав поставку товару, що попередньо придбавався ним за іншою зовнішньоекономічною угодою, на умовах, визначених п. 3.1 Контракту, тобто на умовах DAF Польський кордон.
Всього станом на 10.07.2013р. позивачем здійснено поставку товару відповідачу наступними партіями та у такій кількості:
11.12.06.2013р. - загальним обсягом 429 620 кг;
27.06.2013р. - загальним обсягом 536 100 кг;
10.07.2013р. - загальним обсягом 103 540 кг.
Таким чином, станом на 10.07.2013р. позивачем поставлено відповідачу товар загальним обсягом 1 069 260 кг. на суму 1 165 493,4 USD.
Всупереч прийнятим на себе зобов'язанням, відповідач свої зобов'язання за Контрактом на даний час не виконав, а саме, не здійснив оплату у розмірі 1 600 000,00 USD в строк до 15.06.2013р. (як визначено п. 1.9.1 додатку № 1 до Контракту), чим порушив умови зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, а відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Контрактом передбачено обов'язок відповідача сплатити грошову суму у розмірі 1 600 000,00 USD на користь позивача до 15.06.2013р. (незалежно від фактичної кількості поставленого товару), і станом на 15.07.2013р. цей обов'язок так і не виконаний, незважаючи на належне виконання зобов'язання з боку позивача.
У відповідності до п. 10.1 Контракту № 15/04-13 від 15.04.2013р., усі спори та суперечності, що можуть виникнути із цього Контракту або у зв'язку з ним, будуть вирішуватись шляхом переговорів. У разі неможливості врегулювати їх дружнім шляхом, спори та суперечності підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення до суду за місцезнаходженням позивача.
Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем), зокрема, і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".
Згідно ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до* свого провадження і розглядати будь-які сцрави з іноземним елементом, зокрема, у випадку, коли сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім виключної підсудності у справах з іноземним елементом відповідно до ст. 77 зазначеного Закону. Даний спір відповідно до вказаної статті до виключної підсудності не належить.
Як зазначається в узагальненнях судової практики вирішення господарськими судами окремих категорій спорів за участю нерезидентів, викладених у листі Вищого господарського суду України від 01.01.2009р., а також в п. 1 Роз'яснень Президії ВГСУ "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" № 04-5/608 від 31.05.2002р., якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності, спір підлягає розгляду в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ст. 4 Господарського процесуального кодексу, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Крім того, як зазначається у п. 1 Роз'яснень Президії ВГСУ "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" № 04-5/608 від 31.05.2002р., місцеві господарські суди вправі вирішувати спори, зокрема, у випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення письмової пророгаційної угоди між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність).
За змістом ч. 1 ст. 33 Договору між Україною і Республікою Польща "Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах", що ратифікований постановою Верховної Ради України від 04.02.1994р., визначається, що зобов'язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству. За змістом ч. З вказаної статті, при вирішенні спорів, що виникають між суб'єктами господарювання Договірних Сторін (України та Польщі), компетентним є суд, обраний за згодою учасників договірних відносин.
Як зазначається в частині першій ст.. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ст.. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем та підлягають задоволенню.
Згідно ст..49 ГПК України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.43, 49, 78, 82-85ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з відповідача - фірми "Р1А Пауер" ("RIA POWER" Sp. z о.о., ul.
Lwowska 52 lok. 401, 37-700, Przemysl, Polska, NIP: 7952504473, Regon:180596131, KRS: 0000361810, Podkarpacki Bank Spoldzielczy w Sanoku. Oddzial w Przemyslu: ul. Mickiewicza, 4, 37-700, Przemysl. IBAN USD: PL40 8642 1155 2015 1505 7543 0002, IBAN EUR: PL138642 1155 2015 1505 7543 0003, kod SWIFT: POLUPLPR) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія "Нові Технології" (36029, Україна, м. Полтава, вул. Шведська, 2 к.410, Код ЄДРПОУ 34742360, ІПН № 347423616015, П/р 26001500049900 в ПрАТ "КредиАгриколь Банк", м. Київ, МФО 300614, Банківські реквізити: Beneficiary: TOV NK "NOVI TEKHNOLOGII", Address: k.410, 2 Shvedska St. 36014 Poltava, Ukraine, Account No: 26001500049900, Bank of Beneficiary: PJSC "CREDIT AGR1COLE BANK", Address: 42/4, Pushkinska St. 01004 Kyiv, Ukraine, SWIFT code: AGRIUAUK, Correspondent bank: Deutsche bank Trust Company Americas, Address: 130 Liberty Str., MS New York, NY, 2204 USA, Corr. Account No. 04412977, SWIFT code: BKTRUS33) суму заборгованості за Контрактом № 15/04-13 від 15.04.2013р. у розмірі 1 600 000,00 USD та 68 820,00 судового збору.
3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
4. Позивачу у найкоротший термін здійснити нотаріально посвідчений переклад цього рішення від 05.09.2013р. у двох екземплярах та надати його суду для подальшого направлення його відповідачу у відповідності до положень Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р.
Повне рішення складено 09.09.2013р.
Суддя Кльопов І.Г.