Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16 тел. 239-72-81
"26" вересня 2013 р. Справа № 911/2722/13
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод», Київська обл., м. Біла Церква
про стягнення 118 981,99 грн.,
за участю представників:
позивача:Ястребова Л.В., довіреність № 81 від 16.05.2013 року;
відповідача:не з'явилися;
У липні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 110 287,22 основного боргу, 8 694,77 грн. пені, а загалом 118 981,99 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 8042 від 01.10.2009 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.08.2013 року.
Через канцелярію суду 29.08.2013 року позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 60 287,22 грн. основного боргу, 8 694,77 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 12.09.2013 року.
У судовому засіданні 12.09.2013 року представником позивача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2013 року суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 26.09.2013 року.
Через канцелярію суду 26.09.2013 року позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 60 287,22 грн. основного боргу, 8 694,77 грн. пені.
Представник відповідача у судове засідання 26.09.2013 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.10.2009 року між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 8042, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1250 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов (п. 9.4 договору).
Згідно з п. 2.1 Договору, під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Відповідно до п.п. 2.3.3 п. 2.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 „Порядок розрахунків за активну електроенергію" та додатку № 6 „Порядок зняття показників розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку".
Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконав, внаслідок чого за період з січня 2013 року по квітень 2013 року виникла заборгованість за спожиту електроенергію, яка станом на час розгляду справи складає 60 287,22 грн.
Поясненнями позивача, поданими позивачем рахунками за активну електроенергію, рахунками за активну електроенергію, нарядом на відключення, банківськими виписками підтверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором електричної енергії на суму 130 168,80 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією електричною енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту активну електричну енергію у сумі 60 287,22 грн. після часткової оплати відповідачем спожитої електричної енергії.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу електричну енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої активної електричної енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за спірним договором у сумі 60 287,22 грн.
Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 60 287,22 грн. основного боргу є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору з порушенням термінів, визначених в додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати електричної енергії нараховано 8 694,77 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 8 694,77 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати електричної енергії за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» станом на 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.
Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2013 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 720,50 грн. та не більше 68 820,00 грн.
Оскільки позивачем пред'явлено позовну вимогу (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог № 1401/юр від 25.09.2013 року) про стягнення 68 981,99 грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 1 720,50 грн.
Проте, позивачем подані платіжні доручення № 2003708298 від 24.01.2013 року та № 2004026901 від 06.06.2013 року, з яких вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 2 379,64 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.
Згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір» та з урахуванням пункту 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» в разі зменшення позовних вимог, сплачена сума судового збору повертається в розмірі переплаченої суми.
Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 659,14 грн. підлягає поверненню позивачу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» (09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. 1 Травня, 13, код 32394011) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (04136, м. Київ, вул. Стеценко, 1-а, код 23243188) 60 287 (шістдесят тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 22 коп. основного боргу, 8 694 (вісім тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 77 коп. пені, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
На підставі даного рішення повернути Публічному акціонерному товариству «Київобленерго» (04136, м. Київ, вул. Стеценко, 1-а, код 23243188) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 659 (шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 14 коп., що перерахований платіжними дорученнями № 2003708298 від 24.01.2013 року та № 2004026901 від 06.06.2013 року. Оригінали платіжних доручень № 2003708298 від 24.01.2013 року та № 2004026901 від 06.06.2013 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 911/2722/13.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 30.09.2013 р.
Суддя Т.Д. Лилак