25 вересня 2013 року Справа № 5024/1831/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Гольцової Л.А., Іванової Л.Б. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013
у справі№ 5024/1831/2012 Господарського суду Херсонської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"
до відповідачаПриватного акціонерного товариства "Чумак"
про зобов'язати укласти договір про постачання електричної енергії
за участю представників сторін:
позивача: не з'явилися
відповідача: не з'явилися
Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Чумак" про зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Чумак" укласти в редакції ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" Договір про постачання електричної енергії № 3625 від 25.05.2004 з додатками викладений в редакції Додаткової угоди від 07.11.2012, а саме: додаток № 3, додаток № 5, додаток № 6, додаток № 6.1, додаток № 6.2, додаток № 7.1 та додаток № 10 до Договору.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.02.2013 у справі № 5024/1831/2012 (суддя Гридасов Ю.В.), позов задоволено частково, зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Чумак" укласти з Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" Договір про постачання електричної енергії № 3625 від 25.05.2004 з додатками, викладений в редакції Додаткової угоди від 07.11.2012, а саме додаток № 3, додаток № 5, додаток № 7.1 та додаток № 10 до вказаного договору, в редакції ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", крім додатків № 6, № 6.1 та № 6.2, які викладено в редакції відповідача; в задоволенні іншої частини позову відмовлено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Чумак" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 1073,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 (колегія суддів у складі: головуючого судді Лисенко В.А., суддів Михайлова М.В., Філінюка І.Г.) рішення господарського суду Херсонської області від 26.02.2013 у справі № 5024/1831/2012 змінено в частині визначення додатку № 5 до Договору; Додаток № 5 до вищезазначеного договору викладено в редакції відповідача, наведеній у протоколі розбіжностей, а саме: визначено 1 клас напруги по об'єктах ПАТ "Чумак": ПС-35/10 кВ "Чумак" ЗРУ 10кВ комірка № 2; ПС-35/10 кВ "Чумак" ЗРУ 10кВ комірка № 17; ШНВ ТП-2 10/0,4 кВ м. Каховка, вул. Південна 1; ТП-2 10/0,4 кВ ПрАТ Чумак м. Каховка, вул Південна 1; РП-7 10 кВ ПрАТ "Чумак" комірка № 4; РП-7 10 кВ ПрАТ "Чумак" комірка № 8; в решті судове рішення залишено без змін; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Чумак" 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у справі № 5024/1831/2012 скасувати, рішення Господарського суду Херсонської області від 26.02.2013 - залишити без змін.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
До Вищого господарського суду України надійшов відзив Приватного акціонерного товариства "Чумак" на касаційну скаргу, в якому відповідач просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у цій справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 12.11.2012 Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" направило на адресу Приватного акціонерного товариства "Чумак" Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії № 3625 від 25.05.2004, якою пропонувалось привести договір № 3625 у відповідність до чинних Правил користування електричною енергією шляхом викладення Договору та додатків до нього у новій редакції.
Відповідач, отримавши від позивача проект договору та не погоджуючись з пропозиціями позивача, підписав запропоновану позивачем додаткову угоду з протоколом розбіжностей.
В процесі розгляду протоколу розбіжностей позивач погодився з пропозиціями відповідача, викладеними у п.п. 1, 2, 3, 4 протоколу розбіжностей, а з решти питань звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом про зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Чумак" укласти Договір про постачання електричної енергії № 3625 від 25.05.2004 з додатками №№ 3, 5, 6, 6.1, 6.2, 7.1, 10, викладеними в редакції Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго".
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.02.2013 зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Чумак" укласти з Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" Договір про постачання електричної енергії № 3625 від 25.05.2004 з додатками, викладений в редакції Додаткової угоди від 07.11.2012, а саме додаток № 3, додаток № 5, додаток № 7.1 та додаток № 10 до вказаного договору, в редакції ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", крім додатків № 6, № 6.1 та № 6.2, які викладено в редакції відповідача.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи зазначене рішення, погодився з висновками суду першої інстанції в частині зобов'язання ПрАТ "Чумак" укласти з ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" Договір про постачання електричної енергії № 3625 від 25.05.2004 з додатками, викладений в редакції Додаткової угоди від 07.11.2012, а саме: додаток № 3, додаток № 7.1 та додаток № 10 до вказаного договору - в редакції позивача, додатки № 6, № 6.1 та № 6.2 - редакції відповідача, та змінив рішення суду першої інстанції в частині визначення додатку № 5 до Договору, виклавши його в редакції відповідача, наведеній у протоколі розбіжностей, і визначив 1 клас напруги по об'єктах ПрАТ "Чумак".
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є Додаток № 5 до Договору "Перелік об'єктів та точок обліку споживача" в частині визначення класу напруги по об'єктам відповідача під № 5, 6, 8, 9, 10 цього Додатку.
Місцевий господарський суд, вирішуючи спір в частині визначення відповідачу 2 класу напруги, виходив з того, що відшкодування обґрунтованих річних витрат власника мереж проводиться саме на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж, натомість між відповідачем та ТОВ "АТ Каргілл" укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача; договір про спільне використання технологічних мереж та договір про технічне забезпечення електропостачання споживача є цілком самостійними угодами і мають свої визначені функції та сторони.
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підставою для встановлення відповідачу 2 класу напруги є укладення договору про спільне використання технологічних мереж між Позивачем та основним споживачем (власником мереж).
Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком місцевого господарського суду з тих підстав, що постачання електричної енергії ПрАТ "Чумак" здійснюється через електричні мережі ТОВ "АТ Каргіл", тобто позивач є субспоживачем; відповідно до умов договорів про спільне використання технологічних електричних мереж № 4 від 01.08.2006, № 5 від 29.04.2009, що були укладені між ПрАТ "Чумак" та ТОВ "АТ Каргіл", відповідач відшкодовував основному споживачу ТОВ "АТ Каргіл" витрати на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу; з 28.11.2011 між ТОВ "АТ Каргіл" та ПрАТ "Чумак" існує договір № 1 про технічне забезпечення електропостачання споживача, відповідно до умов якого відповідач зобов'язаний здійснювати власнику мереж оплату за технічне обслуговування електрообладнання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється відповідачем. А тому клас субспоживача (відповідача) визначається за класом в точці продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача, і враховуючи, що основний споживач визначений 1 класом, відповідач також повинен бути віднесений до 1 класу споживачів.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Згідно із п. 3 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою НКРЕ від 13 серпня 1998 р. № 1052 (в редакції постанови НКРЕ від 15 грудня 2004 р. № 1217) споживачі електричної енергії розподіляються на два класи.
До 1 класу відносяться споживачі, які:
1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;
2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.
До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.
Як передбачено пунктом 5 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, клас субспоживача визначається:
1) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем.
2) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
Таким чином, визначення класу субспоживача електричної енергії залежить від того, хто відшкодовує основному споживачу вартість обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу.
Відповідно до визначення термінів, що містяться у п. 1.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. № 28 (далі - Правила), спільне використання технологічних електричних мереж - це виконання комплексу заходів з метою експлуатації та утримання у належному технічному стані технологічних електричних мереж, які використовуються для забезпечення електропостачання інших суб'єктів господарювання, крім їх власника, або для забезпечення передачі (транзиту) електричної енергії в мережі електропередавальної організації.
Пунктом 1.4. Правил передбачено, що точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії. Електропередавальна організація покриває всі витрати, пов'язані з доставкою електричної енергії в точку продажу.
Згідно із абз. 3 п. 1.7. Правил у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору.
У разі підключення електроустановок споживача до електричних мереж, власник яких не є постачальником електричної енергії, та виникнення у споживача відповідно до законодавства України зобов'язань уносити плату за перетікання реактивної електроенергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача (п. 1.5. Правил).
При цьому, відповідно до п. 1.7. Правил основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках.
Пунктом 5.15. Правил визначено, що відносини сторін у разі передачі (транзиту) електропередавальною організацією електричної енергії технологічними електричними мережами власника електричних мереж (споживача, основного споживача) регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, який електропередавальна організація зобов'язана укласти з відповідним власником технологічних електричних мереж.
Пунктами 6.30, 6.32. Правил визначено, що відшкодування обґрунтованих витрат з утримання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) оплачується відповідно до договору про спільне використання технологічних електричних мереж і враховує фактичні обґрунтовані витрати основного споживача на утримання цих електричних мереж. Фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності.
Враховуючи вищезазначене, відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, повинно здійснюватися постачальником електричної енергії на підставі Договору про спільне використання технологічних електричних мереж та відповідно до кошторису власника мереж.
Разом з тим, відповідно до п. 1.1. Типового договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, який є Додатком 1 до Правил користування електричною енергією, власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього Договору.
Так, зокрема, п. 4.1.1. Типового договору про технічне забезпечення електропостачання споживача передбачений обов'язок споживача здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії" та за технічне обслуговування електричних установок Споживача (якщо таке обслуговування передбачене договором) відповідно до додатка "Виконання додаткових робіт з технічного обслуговування електричних установок споживача".
Таким чином, відповідно до Правил користування електричною енергією підставою відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу є договір про спільне використання технологічних електричних мереж, Правилами не передбачено укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж між основним споживачем і субспоживачем, а відповідно до умов Типового договору про технічне забезпечення електропостачання споживача субспоживач не відшкодовує основному споживачу вартість обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж
Отже, оплата субспоживачем за користування технологічними електромережами не передбачена Правилами користування електричною енергією.
Суд апеляційної інстанції не врахував вищенаведені положення Правил та Типового договору, не вірно визначив підстави та природу платежів, які повинні здійснюватись субспоживачем (відповідачем) на користь власника мереж, та дійшов помилкового висновку про те, що відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж здійснюється субспоживачем (відповідачем), у зв'язку із чим помилково визначив клас субспоживача за класом в точці продажу електричної енергії основному споживачу як 1 клас.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що відшкодування обґрунтованих річних витрат власника мереж проводиться на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж, який укладається постачальником електричної енергії з власником мереж, та зважаючи на це правомірно прийняв Додаток № 5 "Перелік об'єктів та точок обліку споживача" до Договору про постачання електричної енергії в редакції позивача із визначенням відповідачеві 2 класу напруги по об'єктам, вказаних під номерами 5, 6, 8, 9, 10 у Додатку № 5 до Договору.
Правомірно суд першої інстанції також визнав безпідставними посилання відповідача на те, що саме ним здійснюється відшкодування вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електроенергії субспоживачу.
Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом першої інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції безпідставно змінено законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції в частині викладення Додатку № 5 до Договору в редакції позивача та викладено Додаток № 5 до Договору в редакції відповідача, наведеній у протоколі розбіжностей, а саме: визначено 1 клас напруги по об'єктах ПАТ "Чумак": ПС-35/10 кВ "Чумак" ЗРУ 10кВ комірка № 2; ПС-35/10 кВ "Чумак" ЗРУ 10кВ комірка № 17; ШНВ ТП-2 10/0,4 кВ м. Каховка, вул. Південна 1; ТП-2 10/0,4 кВ ПрАТ Чумак м. Каховка, вул. Південна 1; РП-7 10 кВ ПрАТ "Чумак" комірка № 4; РП-7 10 кВ ПрАТ "Чумак" комірка № 8, а тому постанова апеляційного господарського суду в цій частині підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи скасування постанови суду апеляційної інстанції, судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у справі № 5024/1831/2012 скасувати в частині викладення Додатку № 5 до Договору в редакції відповідача, наведеній у протоколі розбіжностей, а саме: визначення 1 класу напруги по об'єктах ПАТ "Чумак": ПС-35/10 кВ "Чумак" ЗРУ 10кВ комірка № 2; ПС-35/10 кВ "Чумак" ЗРУ 10кВ комірка № 17; ШНВ ТП-2 10/0,4 кВ м. Каховка, вул. Південна 1; ТП-2 10/0,4 кВ ПрАТ Чумак м. Каховка, вул. Південна 1; РП-7 10 кВ ПрАТ "Чумак" комірка № 4; РП-7 10 кВ ПрАТ "Чумак" комірка № 8, рішення Господарського суду Херсонської області від 26.02.2013 у цій частині залишити в силі.
Скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у справі № 5024/1831/2012 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Чумак" 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у справі № 5024/1831/2012 залишити в силі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Чумак" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 802,90 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду Херсонської області.
Головуючий суддя: Т. Козир
судді: Л. Гольцова
Л. Іванова