ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/16774/13 25.09.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 12 805,29 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Голоднюк О.Г. - довіреність № 3 від 02.01.2013 року;
від відповідача: не з'явилися;
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 12 805,29 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну Миколюку О.М., який є страхувальником позивача, було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 12 805,29 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 720,50 грн. - судового збору.
Ухвалою від 02.09.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.09.2013 року.
В судове засідання 25.09.2013 року представники відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.1997 року № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Провадження у справі порушено ухвалою від 02.09.2013 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 25.09.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 25.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
06.08.2012 року між Миколюком О.М. (далі по тексту - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (далі по тексту - страховик, позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 024056/4005/0000060 (далі за текстом - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки «Черрі», державний номер СА 0795 ВА.
Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.
З матеріалів справи слідує, що 25.03.2013 року на 15 км а/д Золотоноша-Сміла-Умань, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, та транспортний засіб марки «Саманад», державний номер СА 3253 ВН, яким керувала Мельников Ю.В., у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (Довідка про ДТП № 9176352, Протокол огляду транспортного засобу від 03.04.2013 року, Висновок автотоварознавчої експертизи від 05.04.2013 року, наявні у матеріалах справи).
Відповідно до Страхового акту № 00112845 від 19.04.2013 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 25 610,58 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).
У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 25 610,58 грн.
Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області (суддя Орел С.І.) від 11.04.2013 року № 695/1195/13-п, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «Саманад», державний номер СА 3253 ВН, Мельникова Ю.Є., відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність Мельникова Ю.Є. на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" відповідно до Полісу серія АВ № 2767527, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси (суддя Бащенко С.М.) від 26.04.2013 року № 712/4384/13-п, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «Черрі», державний номер СА 0795 ВА, Миколюка О.М.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Пунктом 3 Постанови № 6 від 27.03.1992 Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" передбачено, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.
Отже, виходячи із того, що шкода була заподіяна транспортним засобам в результаті ДТП, яке сталося внаслідок спільних дій Миколюка О.М. і Мельникова Ю.Є., які визнанні винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і до обох суб'єктів застосовано однакову міру відповідальності, суд дійшов висновку, що розміри часток ступенів їх вини є рівними, тобто становить 50 %.
Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Судом встановлено, що страховик виконав своє грошове зобов'язання (сплатив страхове відшкодування Миколюку О.М.) 22.04.2013 року на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення № 013904 від 22.04.2013 року на суму 25 610,58 грн.(копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).
Відповідно до Полісу АВ № 2767527 ліміт відповідальності відповідача: за шкоду по життю та здоров'ю 100 000,00 грн., за шкоду по майну 50 000,00 грн., франшиза 500,00 грн. (копія Полісу міститься в матеріалах справи).
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування в порядку регресу підлягають частковому задоволенню в розмірі 12 305,29 грн. з врахуванням 500,00 грн. франшизи і 50% розміру вини обох учасників ДТП (25 610,58 грн. страхового відшкодування*50% - 500,00 грн. франшизи = 12 305,29 грн.)
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, Голосіївський район, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 77, код ЄДРПОУ 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01103, м. Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 14-В, код ЄДРПОУ 20033533) 12 305 (дванадцять тисяч триста п'ять) грн. 29 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 653 (одну тисячу шістсот п'ятдесят три) грн. 32 коп. - судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 27.09.2013 року.