ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/8898/13 23.09.13
За позовом Заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі:
1. Міністерства енергетики та вугільної промисловості
2. Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт"
до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ
про стягнення 2 209 178,64 грн.
Суддя Капцова Т.П.
Представники:
від позивача 1: не з'явився
від позивача 2 Удоєва Л.Д. - пред. за довір.
від відповідача Перець Б.О. - пред. за довір.
прокурор Жовтун Н.Б. - по посвідченню №019901 від 21.08.13р.
Заступник прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення на підставі Договору на промислово-геофізичні дослідження і прострілювальні роботи на свердловинах ГПУ «Полтавагазвидобування» від 28.05.2010р. 2 209 178,64 грн., з яких 2 041 160,40 грн. - сума основного боргу, 30 617,40 грн. - інфляційні втрати, 137 400,84 грн. - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем на підставі Договору на промислово-геофізичні дослідження і прострілювальні роботи на свердловинах ГПУ «Полтавагазвидобування» від 28.05.2010р., укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 2 041 160,40 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за договором позивачем, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 3 % річних в розмірі 137 400,84 грн. та інфляційні втрати в розмірі 30 617,40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.13р. порушено провадження у справі №910/8898/13 та призначено розгляд справи на 17.06.13р.
У судове засідання 17.06.13р. з'явився прокурор, представник позивача та представник відповідача. Представником позивача 2 заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
Суд визнав клопотання обґрунтованим та задовольнив його.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву примірник якого вручено представнику позивача 2. У відзиві відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки, як зазначає відповідач, позовну заяву було подано прокурором не в інтересах держави, а в інтересах господарюючого суб'єкта. Крім того, відповідач зазначає, що Дочірня компанія «Укргазвидобування» припинила своє існування шляхом перетворення, припинила свою діяльність і філія Дочірньої компанії «Укргазвидобування» - ГПУ «Полтавагазвидобування», відповідач вказує, що, оскільки, правонаступництва філій або інших відокремлених (або відособлених) підрозділів чинним законодавством не передбачено, позивач 2 втратив право на задоволення позовних вимог, що випливають з Договору.
Прокурором та представниками сторін у судовому засіданні надано пояснення по справі та заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.
У судовому засіданні 17.06.13р. ухвалою суду від 17.06.13р. задоволено клопотання представника позивача 2, продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів та оголошено у судовому засіданні перерву до 29.07.13р.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 29.07.2013р. справу передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В., у зв'язку із перебуванням судді Капцової Т.П. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.13р. справу прийнято до свого провадження суддею Картавцевою Ю.В. та призначено розгляд справи №910/8898/13 на 12.08.13р.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013р. справу передано для розгляду судді Капцовій Т.П.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.13р. справу прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П., у зв'язку з виходом з відпустки.
У судове засідання 12.08.13р. прокурор, представник позивача 2 та представник відповідача з'явилися.
Представник позивача 1 у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.13р. виправлено описку у вступній частині ухвал суду від 15.05.13р., від 17.06.13р., від 29.07.13р. та від 31.07.13р. в частині зазначення найменування Міністерства енергетики та вугільної промисловості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.13р. відкладено розгляд справи на 23.08.13р.
У судове засідання 23.08.13р. з'явився представник відповідача.
Прокурор, представник позивача 1 та представник позивача 2 у судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим виникла необхідність відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.13р. відкладено розгляд справи на 23.09.2013р.
У судове засідання 23.09.13р. з'явилися представник позивача 2, представник відповідача, прокурор та надали пояснення по справі.
Представник позивача 1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено, про час та місце розгляду справи позивач 1 був належним чином повідомлений, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу 1, яке свідчить про те, що 19.08.13р. позивачем 1 було отримано ухвалу суду від 12.08.13р.
З огляду на те, що ухвали суду від 12.08.13р. та від 23.08.13р. були надіслані судом за адресою позивача 1, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою позивача 1, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач 1 вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.
Оскільки позивач 1 не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд вважає за можливе справу за наявними в ній матеріалами та доказами.
Прокурором та представником позивача 2 у судовому засіданні підтримано позовні вимоги.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 23.09.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд,-
28.05.2010р. між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» (далі - замовник) та Державним підприємством «Полтавське управління геофізичних робіт» (далі - виконавець) укладено Договір на промислово-геофізичні дослідження і прострілювальні роботи на свердловинах ГПУ «Полтавагазвидобування» від 28.05.2010р. (далі - Договір).
Відповідно до п.1 Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про реорганізацію Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" № 529 від 18.07.2012р., діяльність Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 30019775, місцезнаходження: 26/28, вул. Кудрявська, м. Київ) припинено шляхом її реорганізації - перетворення у Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування".
Пунктом 7 Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про реорганізацію Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" № 529 від 18.07.2012р. Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" визначено правонаступником Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Враховуючи викладене, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача про те, що Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" не є правонаступником Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Відповідно до п.1.1. Договору, замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання провести геофізичні дослідження, прострілювально-вибухові роботи в свердловинах замовника при їх капітальному ремонті в обсязі передбаченому геолого-виробничими завданнями (акт-нарядами), які складаються на підставі п.2.2. Договору, із зазначенням родовища, площ і номерів свердловин згідно плану капітальних ремонтів свердловин, на умовах і в порядку визначених даним Договором.
Згідно п.6.1. Договору, ціна договору на виконання промислово-геофізичних робіт визначена на підставі розрахункового кошторису вартості свердловино-операцій (Додаток №1 до Договору) виходячи з вартості всіх можливих видів геофізичних робіт при максимальній глибині свердловини 5500 м. і складає 1 982 650,00 грн., крім того ПДВ в розмірі 396 530,00 грн., всього з врахуванням ПДВ - 2 379 180,00 грн.
Відповідно до п.7.3. Договору, замовник оплачує вартість виконаних робіт після підписання отриманих актів здачі-приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 30 банківських днів.
Згідно п.13.7. Договору, даний Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2010 року.
Судом встановлено, що позивачем 2 виконано роботи, передбачені Договором, на суму 2 041 160,40 грн., що підтверджується:
-Актом здачі-приймання виконаних робіт від 30.06.2010р. на суму 392455,20 грн. з ПДВ;
-Актом здачі-приймання виконаних робіт від 30.07.2010р. на суму 371185,20 грн. з ПДВ;
-Актом здачі-приймання виконаних робіт від 31.08.2010р. на суму 212650,80 грн. з ПДВ;
-Актом здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2010р. на суму 365 110,80 грн. з ПДВ;
-Актом здачі-приймання виконаних робіт від 29.10.2010р. на суму 674 403,60 грн. з ПДВ;
-Актом здачі-приймання виконаних робіт від 31.12.2010р. на суму 25354,80 грн. з ПДВ.
Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.
Однак, як зазначає заступник прокурора, виконані позивачем роботи, відповідачем оплачені не були.
В обґрунтування необхідності звернення до суду з позовом в інтересах Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт", прокурор зазначає, що відповідно до Статуту Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт", затвердженого Наказом Міненерговугілля №221 від 06.04.2012р., Державне підприємство "Полтавське управління геофізичних робіт" засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, створеного відповідно до указу Президента України №1085/2010 від 09.12.2010р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».
Державне підприємство "Полтавське управління геофізичних робіт" виконує завдання та функції, покладені на нього державою, а тому, дії відповідача зачіпають інтереси держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Наявна заборгованість перед державним підприємством завдає шкоди фінансово-економічним інтересам держави.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем 2.
Отже, враховуючи те, що позивачем 2 були виконані роботи згідно умов Договору на суму 2 041 160,40 грн., відповідачем доказів оплати суду не надано, на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем робіт склала 2 041 160,40 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Дослідивши Договір на промислово-геофізичні дослідження і прострілювальні роботи на свердловинах ГПУ «Полтавагазвидобування» від 28.05.2010р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.7.3. Договору, замовник (відповідач) оплачує вартість виконаних робіт після підписання отриманих актів здачі-приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 30 банківських днів.
З огляду на те, що Акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.06.2010р. підписано сторонами 30.06.2010р., відповідач повинен був оплатити виконані позивачем 2 роботи за вказаним актом, з урахуванням п.7.3. Договору, в термін до 12.08.2010р., Акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.07.2010р. підписано сторонами 30.07.2010р., у зв'язку з чим, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем 2 роботи за вказаним актом в термін до 14.09.2010р.; Акт здачі-приймання виконаних робіт від 31.08.2010р. підписано сторонами 31.08.2010р., у зв'язку з чим, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем 2 роботи за вказаним актом в термін до 13.10.10р., Акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2010р. підписано сторонами 30.09.2010р., у зв'язку з чим, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем 2 роботи в термін до 12.11.2010р., Акт здачі-приймання виконаних робіт від 29.10.2010р. підписано сторонами 29.10.2010р., у зв'язку з чим, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем 2 роботи в термін до 11.12.2010р., Акт здачі-приймання виконаних робіт від 31.12.2010р. підписано сторонами 31.12.2010р., у зв'язку з чим, відповідач повинен оплатити виконані позивачем 2 роботи за вказаним актом в термін до 16.02.2011р.
Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у термін встановлений п. п.7.3. Договору, відповідачем не виконано.
Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем 2 за виконані роботи підтверджується вищезазначеними актами здачі-приймання виконаних робіт та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 2 041 160,40 грн.
Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором заступник прокурора в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 137 400,84 грн. та інфляційні втрати в сумі 30 617,40 грн.
Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, позивач 2 має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Позивач здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 2 041 160,40 грн. за період з 01.02.2011р. по 30.04.13р. та розрахунок інфляційних втрат з суми боргу 2 041 160,40 грн. за період з 01.02.2011р. по 01.04.2013р.
Суд перевірив надані розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат з огляду на наступне.
З огляду на те, що сума боргу відповідача перед позивачем станом на 01.02.2011р. склала 2 015 805,60 грн., суд здійснює перерахунок 3 % річних з суми боргу 2 015 805,60 грн. за період з 01.02.2011р. по 15.02.2011р. та з суми боргу 2 041 160,40 грн. за період з 16.02.2011р. по 30.04.13р. та розрахунок інфляційних втрат з суми боргу 2 015 805,60 грн. за період з 01.02.2011р. по 15.02.2011р. та з суми боргу 2 041 160,40 грн. за період з 16.02.2011р. по 01.04.13р.
За перерахунком суду розмір 3 % річних склав:
2 015 805,60 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* 15 (за період з 01.02.11р. по 15.02.11 р.) = 2485,24 грн.
2 041 160,40 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* 805 (за період з 16.02.11р. по 30.04.13р.) = 135 052,12 грн.
Таким чином, загальний розмір 3% річних складає 137 537,36 грн., у зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення 3 % річних в розмірі 137 400,84 грн. підлягає задоволенню.
За перерахунком суду розмір інфляційних втрат склав:
2 015 805,60 грн. (сума заборгованості) * 1 (зведений індекс інфляції за період з 01.02.11 р. - 15.02.11) - 2 015 805,60 грн. = 0 грн.
Отже, за період з 01.02.11 р. по 15.02.11р. інфляційне збільшення відсутнє.
2 041 160,40 грн. (сума заборгованості) * 1,025 (зведений індекс інфляції за період з 16.02.11 р. - 01.04.13) - 2 041 160,40 грн. = 50947,29 грн.
Таким чином, загальний розмір інфляційних втрат складає 50947,29 грн., у зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат в розмірі 30 617,40 грн. підлягає задоволенню.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 2 041 160,40 грн., 3 % річних у розмірі 137 400,84 грн. та інфляційних втрат у сумі 30 617,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі судові витрати покладаються на відповідача та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м.Київ, вул.Кудрявська, буд.26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (36007, м.Полтава, вул.Заводська, буд.16, код ЄДРПОУ 00147921) 2 041 160 (два мільйона сорок одну тисячу сто шістдесят) грн. 40 коп. - суми основного боргу, 137 400 (сто тридцять сім тисяч чотириста) грн. 84 коп. - 3 % річних, 30 617 (тридцять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 40 коп. - інфляційних втрат.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м.Київ, вул.Кудрявська, буд.26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в доход державного бюджету України 44 183 (сорок чотири тисячі сто вісімдесят три) грн. 57 коп. - судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 30.09.2013р.
Суддя Капцова Т. П.