Ухвала від 26.09.2013 по справі 2-а-17006/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-17006/11 Головуючий у 1-й інстанції: Шляхов В.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

УХВАЛА

Іменем України

26 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18.01.2012 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18.01.2012 позов задоволено: визнано дії управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо нарахування щомісячної державної соціальної допомоги позивачеві, як дитині війни, не в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеному до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 05.02.2011 по 22.07.2011 включно, з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2011 році встановлювались ст. 21 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік» з 1 січня - 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні, з 1 грудня - 953 гривні.

Хоча у вищевказаний період дія положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась, розрахунок зазначеного щомісячного підвищення до пенсії відповідачем здійснено не згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а згідно постанов КМ України.

При цьому, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання відповідача на постанови КМ України, якими обмежені права на отримання вищезазначеної додаткової пенсії, порівняно з правами, встановленими ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому застосуванню підлягає саме остання.

При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18.01.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.

Попередній документ
33799962
Наступний документ
33799964
Інформація про рішення:
№ рішення: 33799963
№ справи: 2-а-17006/11
Дата рішення: 26.09.2013
Дата публікації: 01.10.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.04.2012)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 13.10.2011
Предмет позову: зобов’язання провести нарахування та виплату коштів по ЧАЕС