Справа № 263/4281/13-ц
Провадження № 2/263/1979/2013
10 вересня 2013 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Кулика С.В., при секретарі Єременко В.С., розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Провідна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача, в обґрунтування вимог зазначила, що вона є власником транспортного засобу «FORD FIESTA COMFORT», державний номерний знак НОМЕР_1. 27.10.2011 року о 16-15, ОСОБА_2 керуючи автомобілем « CHEVROLET LACETTS NF196», державний номерний знак НОМЕР_1, на нерегульованому перехресті вул. Торгової та бул. Шевченко , діяв необережно, в порушення вимог правил дорожнього руху в наслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем НОМЕР_2, який потім скоїв зіткнення з автомобілем позивачки, що знаходився у статичному нерухомому положенні. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Даний факт підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01.02.2013 року, про закриття кримінальної справи на підставі ст. 6 п.8 та 282 КПК України, яка набрала законної сили.
Цивільно-правова відповідальність водія «CHEVROLET LACETTS NF196», ОСОБА_2, була застрахована в ПрАТ «СК Провідна», згідно із полісом №АА2699874. Ліміт відповідальності за зазначеним полісом за шкоду, заподіяну майну складає 51 000 грн., франшиза - 00 грн.
Під час розслідування кримінальної справи за фактом вчиненої дорожньо-транспортної пригоди, слідчим СВ ДТП ВУ ГУМВС України в Донецькій області для встановленням розміру спричиненого матеріального збитку було призначено та проведено авто товарознавчу експертизу. Згідно висновку авто товарознавчої експертизи № 213301111 було встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «FORD FIESTA COMFORT», державний номерний знак НОМЕР_1, становить 38761,4 грн. Втрата товарної вартості автомобіля складає 2071,24 грн. Позивачка звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» за відшкодування збитків, з претензією, яка була отримана відповідачем, ще 04.03.2013 року, однак жодної відповіді на неї від відповідача не надійшло. Тому позивач звернулась до суду. В наслідок пошкодження автомобілю, неправомірними діями ОСОБА_2 їй як власнику пошкодженого транспортного засобу завдано матеріальну шкоду в сумі 36690,16 грн. Просить стягнути з відповідача на її користь зазначену суму, а також 3000 грн., витрати на правову допомогу, витрати пов'язані з проведенням огляду транспортного засобу в сумі 250 грн., експертним дослідженням в сумі 400 грн., а також судовий збір в сумі 403,4 грн.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю. Наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивачки в судовому засіданні присутній не був надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю та на підставі наданих до позовної заяви документів. Наполягав на задоволенні позивних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача ПрАТ СК «Провідна» в судове засідання не з'явилась, надала до суду письмові заперечення в яких зазначила, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як водія, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Провідна» за полісом № АА/2699874 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Дія полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АА/2699874, розповсюджується на випадки спричинення шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну третіх осіб при наявності факту експлуатації транспортного засобу зазначеного в договорі.
Після ДТП, позивач звернулась до відповідача 01.11.2011 року, з заявою про виплату страхового відшкодування, в якій власноруч написала про обставини дорожньо-транспортної пригоди. Пошкоджений ТЗ було оглянуто згідно відповідного акту огляду транспортного засобу за участю представника відповідача незалежного оцінювача та позивача. З метою встановлення вартості матеріального збитку власнику застрахованого ТЗ ПрАТ СК «Провідна», звернулась до незалежного суб'єкта оціночної діяльності СПД ОСОБА_3 Згідно висновків авто товарознавчого дослідження № 705\12 від 07.12.2011 року сума відновлювального ремонту ТЗ позивача з урахуванням експлуатаційного зносу , пошкодженого в результаті ДТП склала 23269,54 грн. Вважає, що відповідно до вимог закону страховиком відшкодовується не розмір матеріального збитку, а вартість відновлювального ремонту ТЗ з урахуванням зносу. Крім того страховик не відшкодовує шкоду пов'язану із втратою товарного вигляду ТЗ. При цьому сума страховик виплат не повинна передбачати нарахування податку на додану вартість, якщо страхове відшкодування сплачується безпосередньо потерпілому. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що максимально можливий розмір страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту склав всього 21469,03 грн. Саме цю суму відповідач планував перерахувати позивачці, однак оскільки вона звернулась до суду з позовною заявою, виплату відповідач вимушений зупинити. Відносно судових виплат представник відповідача зазначив, що згідно постанови КМУ № 590 від 27.04.2006 року, розмір витрат на правову допомогу компенсується на суму, що не перевищує 40 % розміру мінімальної заробітної плати за одну годину роботи. До позову не додано підтверджуючої документації, яка містить розрахунку кількості витрачених годин при наданні правової допомоги позивачеві. Вважає, що оскільки вини відповідача перед позивачем не мається то судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Ознайомившись з позовом, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачка є власником транспортного засобу власником транспортного засобу «FORD FIESTA COMFORT», державний номерний знак НОМЕР_1. Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01.02.2013 року, про закриття кримінальної справи на підставі ст. 6 п.8 та 282 КПК України, яка набрала законної сили, 27.10.2011 року о 16-15, ОСОБА_2 керуючи автомобілем « CHEVROLET LACETTS NF196», державний номерний знак НОМЕР_1, на нерегульованому перехресті вул. Торгової та бул. Шевченко, діяв необережно, в порушення вимог правил дорожнього руху в наслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем НОМЕР_2, який потім скоїв зіткнення з автомобілем позивачки, що знаходився у статичному нерухомому положенні. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Згідно страхового полісу №АА2699874, цивільно-правова відповідальність водія «CHEVROLET LACETTS NF196», ОСОБА_2, була застрахована в ПрАТ «СК Провідна». Ліміт відповідальності за зазначеним полісом за шкоду, заподіяну майну складає 51 000 грн., франшиза - 00 грн. Згідно висновку авто товарознавчої експертизи №213301111 було встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «FORD FIESTA COMFORT», державний номерний знак НОМЕР_1, становить 38761,4 грн. Втрата товарної вартості автомобіля складає 2071,24 грн. Вказана експертиза була проведена під час проведення розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 286 ч.1 КК України. Позивачка звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» за відшкодування збитків, з претензією, яка була отримана відповідачем, ще 04.03.2013 року, однак жодної відповіді на неї від відповідача не надійшло.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Статтями 22, 1166 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1187 Цивільного Кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі (право власності, інше речове право, тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
З постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя про закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 від 01.02.2013 року, вбачається, що ОСОБА_2 на час вчинення ДТП керував автомобілем « CHEVROLET LACETTS NF196», державний номерний знак НОМЕР_1, який йому належав на праві приватної власності. Транспортний засіб на час ДТП був застрахований у ПрАТ СК «Провідна», яка за умовами страхування відшкодовує шкоду без врахування франшизи.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Зі змісту глави 67 Цивільного Кодексу України і Закону України «Про страхування» випливає, що якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинені збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. Право вибору належить самому потерпілому.
Відповідно до ст. 979 Цивільного Кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, у відповідності з лімітами відповідальності страховика, відшкодовує в установленому даним Законом порядку оцінену шкоду, спричинену в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому також відшкодовується моральна шкода, передбачена п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного Кодексу України. При цьому, страховик відшкодовує не більше 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9. 3 ст. 9 цього Закону.
Згідно із статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, обчислені в порядку встановленому законодавством.
З положень статті 34.1 Закону страховик терміново, але не пізніше 3-х робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку таабо до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Згідно ст. 34.2 Закону, якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явились, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.
Однак враховуючи те, що авто товарознавча експертиза №213-301111, на яку посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, було проведено не особисто позивачем за власним розсудом, а було призначено та проведено за постановою слідчого при проведенні досудового слідства по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 282 ч.1 КК України, суд вважає, що дії позивачки не суперечать закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При цьому суд враховує, що позивач в обґрунтуванні заявлених позовних вимог посилається саме на висновок авто товарознавчої експертизи, при складанні якого експерт був попереджений про кримінальну відповідальність зокрема за складання завідомо неправдивого висновку, а відповідач всього на всього на авто товарознавче дослідження. При цьому висновок експертизи було виготовлено пізніше за часом ніж проведено авто товарознавче дослідження. Відповідач був повідомлений про наявність вказаного висновку експертизи проте відповідного клопотання про проведення в суді експертизи для встановлення розміру спричиненої шкоди не заявив. Тому з урахуванням наведеного суд приймає до уваги як належний доказ спричиненої матеріальної шкоди позивачки висновок автотоварознавчої експертизи № 213-301111 від 21.02.2012 року. Однак оскільки з висновку зазначеної експертизи вбачається, що сума матеріальної шкоди спричиненої власнику транспортного засобу у розмірі 36690,16 грн. включає податок на додану вартість, який не повинен включатись у суму страхового відшкодування у разі виплати його безпосередньо потерпілому, відповідно до ст. 196 Податкового кодексу України та листа ДПА України № 10143\5\16-1516 від 21.08.2009 року. Тому суд зменшує на розмір податку на додану вартість компенсації за матеріальну шкоду яка підлягає стягненню на користь позивача.
Відносно витрат на проведення експертизи та огляду транспортного засобу, які були сплачені позивачкою суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні цих позовних вимог, оскільки з наданих матеріалів вбачається, що експертиза провадилась в рамках проведення досудового слідства по кримінальній справі і призначалась за відповідною постановою слідчого. Крім того суд враховує, що відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордеру №13 від 27.02.2012 року позивачкою було сплачено «ФЛП Нікуліну» 400 грн., за проведення авто товарознавчого дослідження, в той час як до позову доданий висновок атовтоварознавчої експертизи. Позивачка в обґрунтування заявлених позовних вимог не посилається на висновок авто товарознавчого дослідження тому суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в цій частині оскільки невідомо за що саме були сплачені кошти. Крім того суд враховує, що позивачкою не надано суду оригіналів зазначених квитанцій до прибуткового касового ордеру № 13 від 27.02.2012 року про сплату коштів за проведення авто товарознавчого дослідження та квитанції до прибуткового касового ордеру №25 від 30.11.2011 року про сплату 250 грн. за технічний огляд пошкодженого автомобіля.
З приводу витрат на правову допомогу відповідача суд враховує, що розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між сторонами та особою, яка надає правову допомогу. Статтею 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті міністрів України від 01 жовтня 1999 року, єдиною допустимою формою отримання адвокатом за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтований за розміром. При визначенні обґрунтованого розміру гонорару, беруться до уваги обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення. Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Позивачем та її представником у встановленому законом порядку не надано належних доказів сплати витрат на правову допомогу у сумі 3000 грн. До матеріалів справи не додано жодної квитанції або прибутково-касового ордеру про фактичну сплату цих коштів. Наявний в матеріалах справи додаток №1 до договору про надання адвокатських послуг між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 не може слугувати достатнім доказом сплати позивачем витрат на правову допомогу. Окрім цього вказаний додаток № 1 до договору датований 04.11.2011 року, тобто більш ніж за рік до подачі позовної заяви до суду. Також у вказаному додатку зазначено, що ОСОБА_1. сплатила авансовий платіж адвокату у сумі 3000 грн. на досудовому слідстві, а не за час розгляду цивільної справи.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 212-215 Цивільного-процесуального Кодексу України, ст.ст. 22, 1166, 1167, 1187 Цивільного Кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Провідна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути зі «Страхової компанії Провідна», на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди суму в розмірі 30574,96 грн.
Стягнути зі «Страхової компанії Провідна», на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 280 грн.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів від дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутніми при проголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів від дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішеня виготовлений 13.09.2013 року.
Суддя С.В. Кулик