"18" вересня 2013 р. К/800/18734/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.,
Олендера І.Я., Рецебуринського Ю.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2013 року по справі № 2а/1210/11583/12
за позовом ОСОБА_4
до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні
та Краснодонському районі Луганської області (далі - Управління)
про визнання дій неправомірними,
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління про визнання дій при проведенні перерахунку пенсії неправомірними.
В обґрунтування позову зазначила, що з грудня 2011 року вона отримувала пенсію за віком. З травня 2012 року Управлінням за її заявою про переведення на інший вид пенсії, призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника. В листопаді 2012 року відповідач на підставі частини 3 статті 45 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснив перерахунок призначеної пенсії у зв'язку із втратою годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.
ОСОБА_4 просила визнати дії Управління при проведенні перерахунку пенсії неправомірними та зобов'язати відповідача встановити розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника із застосуванням середньої заробітної плати за 2009-2011 роки в розмірі 2166,20 грн. з донарахуванням з 1 листопада 2012 року.
Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 9 січня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково.
Визнано дії Управління щодо перерахунку пенсії ОСОБА_4 у зв'язку з втратою годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік неправомірними.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 9 січня 2013 року.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управлінні з грудня 2011 року та отримувала пенсію за віком.
11 травня 2012 року позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення на інший вид пенсії. Просила призначити пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_5 відповідно до статті 36 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З травня 2012 року Управлінням ОСОБА_4 призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника. При призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідачем для обчислення розміру пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати в розмірі 1982,63 грн. за 2010 рік та враховано заробіток померлого чоловіка з 1 січня 1987 року по 31 грудня 1993 року та з 1 січня 1994 року по 31 грудня 1994 року.
1 листопада 2012 року відповідачем було здійснено ОСОБА_4 перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі частини 3 статті 45 Закону № 1058-ІV та застосовано показник середньої заробітної за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.
Позивач вважає дії Управління при проведенні перерахунку пенсії неправомірними.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що оскільки при призначенні ОСОБА_4 пенсії за віком в грудні 2011 року відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати за 2010 рік, що передував року звернення з заявою, в розмірі 1982,63 грн., то і при обчисленні пенсії по втраті годувальника відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати за 2010 рік.
Вирішуючи даний спір, судом апеляційної інстанції не враховано наступного.
Відповідно до статті 36 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Непрацездатними членами сім'ї, зокрема, вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно частини 1 статті 37 вказаного Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірах: на одного непрацездатного члена родини - 50% пенсії за віком померлого годувальника; на двох і більше непрацездатних членів сім'ї - 100% пенсії за віком померлого годувальника.
Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Пенсія по втраті годувальника розраховується у відсотковому відношенні до розміру пенсії померлого годувальника.
Оскільки, судом апеляційної інстанції не були перевірені доводи сторін щодо правомірності порядку проведення перерахунків пенсії ОСОБА_4, у відповідача не витребувані докази з наданням матеріалів пенсійної справи з проведеними розрахунками, то постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2013 року не можна вважати обґрунтованою.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ємельянова В.І.
Судді Олендер І.Я.
Рецебуринський Ю.Й.