"26" вересня 2013 р. м. Київ К/800/11721/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Калашнікової О.В.,
Леонтович К.Г
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області на постанову Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 1 листопада 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2013 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулася із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області, (далі - УПФУ), про визнання дій щодо перерахунку призначеного розміру пенсії до 1.08.2012 року незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 1.08.2012 року до того розміру пенсії, який виплачувався до 1.08.2012 року.
1 листопада 2012 року постановою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2013 року, позов задоволено.
Визнано дії УПФУ щодо перерахунку призначеного розміру пенсії ОСОБА_2 до 1.08.2012 року незаконними; рішення від 31.07.2012 року комісії по розгляду питань пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії УПФУ в частині зменшення розміру пенсії ОСОБА_2 скасовано; зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 1.08.2012 року до того розміру, який виплачувався до 1.08.2012 року.
УПФУ звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що з 31.07.2007 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з ст.4 угоди від 28.01.1982 року укладеної між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Монгольською Народною Республікою «Про співпрацю в галузі соціального забезпечення» при призначенні пенсії повністю зараховується трудовий стаж набутий на території обох Договірних Сторін і підтверджений компетентними органами тієї Договірної Сторони, на території якої набутий стаж.
Відповідно до ч.3 ст.6 угоди від 13.03.1992 року «Про гарантії прав громадян - учасників співдружності незалежних держав в області пенсійного забезпечення» розрахунок пенсії проводиться із заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 з 27.11.1989 року до 7.11.2008 року працювала в спільному Монголо-Російському об'єднанні «Монголоросцветмет».
До 1.08.2012 року ОСОБА_2 отримувала пенсію, у розмірі 3236,29 грн.
Відповідно до рішення від 31.07.2012 року комісія по розгляду питань пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії УПФУ зменшила розмір пенсії ОСОБА_2 з 3236,29 грн. до 858,39 грн., оскільки з 1.05.1995 року до 14.05.1995 року, з 1.08.1995 року до 30.06.2000 року спільним Монголо-Російським об'єднанням «Монголоросцветмет» не сплачені страхові внески до УПФУ.
Згідно з ст.,ст. 14, 15, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обов'язок зі сплати страхових внесків покладено на роботодавця, так як із заробітної плати робітника у встановленому законом порядку відраховуються належні до сплати внески до цільових фондів.
Відповідно до довідки виданої спільним Монголо-Російським об'єднанням «Монголоросцветмет» за період з 1995 року до 2007 року із заробітної плати ОСОБА_2 проводилося відрахування страхових внесків до Пенсійного фонду.
Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що рішення від 31.07.2012 року комісії по розгляду питань пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії УПФУ щодо зменшення розмір пенсії ОСОБА_2 з 3236,29 грн. до 858,39 грн. незаконне.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухваленні з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області залишити без задоволення.
Постанову Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 1 листопада 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: