23 вересня 2013 року м. Київ К/9991/72738/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Моторного О.А. - головуючого,
Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2012
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012
у справі № 2а-7100/11/1470
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРІ"
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2012, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012, задоволено позовні вимоги: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 19.09.2011 № 0000472302.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку, складений акт перевірки від 06.09.2011 № 2534/07-024/34437753, в якому встановлено порушення позивачем вимог:
- пп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищення товариством суми бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2011 року на 47 298,00 грн.;
- вимог п. 200.1 ст. 200 з урахуванням п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України та п. 4.1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 № 197/18935), а саме завищення позивачем частини залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за червень 2011 року за податковий період вересень 2010 року на суму 169 378,00 грн. та занижено частину залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за податковий період серпень 2010 року на 216 667,00 грн.
На підставі акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000473202 від 19.09.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2011 року у розмірі 47 289,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 11822,00 грн.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Судами встановлено, що у червні 2011 року ТОВ «ЕВЕРІ» заявлено бюджетне відшкодування у сумі 1 298 314,00 грн. До податкової декларації з ПДВ позивачем додано додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеною після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)».
У графі 4 додатку 2 податкової декларації ПДВ за червень 2011 року позивачем відображено залишки від'ємного значення, сплачені отримувачем товарів/послуг постачальником, а саме:
- вересень 2010 року в сумі 200 292,00 грн.;
- травень 2011 року в сумі 1 198 022,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати ТОВ «ЕВЕРІ» товарів/послуг, розбіжностей не встановлено. Отже, суми податку, відображені позивачем у податкових накладних, були фактично сплачені постачальником у попередніх до червня 2011 року (за який було заявлено бюджетне відшкодування) періодах, що не заперечується перевіряючими.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що податковим органом не зазначено, якою нормою діючого законодавства передбачено порядок зменшення непогашеного залишку від'ємного значення, оскільки посилання на норму п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в даному випадку, є необґрунтованими.
Також, слід зазначити, що пунктом 7 пп. 10 Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 не більше 1 гривні за кожне порушення.
Судами обох інстанцій вірно спростовано доводи відповідача про те, що оскільки ТОВ «ЕВЕРІ» надало до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за червень 2011 року 20.07.2011, то порушення податкового законодавства виникло 20.07.2011, оскільки, навіть у разі правомірного зменшення суми бюджетного відшкодування порушення мало місце у звітний період - червень 2011 року, а дата 20.07.2011 є датою подання податкової декларації.
Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 11 822,00 грн., а відтак, і прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 19.09.2011 № 0000472302.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - відхилити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль