26 вересня 2013 року м. Київ П/800/429/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Юрченко В.П.,
Суддів Зайцева М.П.,
Масло І.В.
Кравцова О.В.,
Цвіркуна Ю.І.
при секретарі судового засідання: Педана А.І.
за участю:
позивача ОСОБА_4
представника позивача ОСОБА_5
представника відповідача Ліходій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним рішення, -
ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради юстиції (далі - Рада, ВРЮ) про визнання незаконним рішення від 17.06.2013 року, яким відмовлено в притягненні до відповідальності судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_6 за порушення присяги судді. Позивач зазначає суть порушення в тому, що вона неодноразово зверталась до відповідача з заявою про порушення присяги судді суддею ОСОБА_6, але належним чином перевірка не здійснювалась, не зважаючи на те, що вона вказала на очевидні грубі та системні порушення цим суддею норм Конституції та законів України, нехтування правами громадян, вчинення злочинних дій.
Позивач просила суд визнати протиправними дії відповідача при розгляді її заяви про порушення присяги судді суддею Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_6 від 08.05.2013 р. та скасувати рішення Вищої ради юстиції від 17.06.2013 р. про результати розгляду заяви ОСОБА_4; зобов'язати Вищу раду юстиції провести перевірку фактів, викладених в заяві ОСОБА_4 про порушення присяги судді суддею Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_6 від 08.05.2013 р. та при підтвердженні викладених фактів, вчинити дії, направлені на реалізацію відповідачем своїх повноважень.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у письмовому запереченні та в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки всі звернення (заяви, скарги, клопотання) розглядаються посадовими особами Вищої ради юстиції (а саме, Головою або Заступником) в порядку, встановленому Регламентом Вищої ради юстиції та Закону України «Про звернення громадян» в частині, що не суперечить Закону України «Про Вищу раду юстиції». Разом з тим, Рада не має законодавчих підстав для колегіального розгляду звернень громадян.
Заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
8.05.2013 року ОСОБА_4 звернулась до Вищої ради юстиції з заявою про порушення присяги судді суддею Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_6 Заявниця просила провести об'єктивну та повну перевірку членом Вищої ради юстиції антиконституційних злочинних дій судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_6 та внести подання до Верховної Ради України про звільнення судді з посади. Крім того, ОСОБА_4 просила надати можливість їй особисто представити пояснення та доповнення та повідомити про прийняте рішення. В обґрунтування доводів заяви було зазначено, що суддею, на її думку, грубо порушувались норми Кримінально - процесуального кодексу України при розгляді скарги ОСОБА_9 від 28.12.2010 р. на постанову про порушення кримінальної справи, в тому числі порушувались строки розгляду скарги, про час та місце судових засідань заявник не повідомлявся, копія судового рішення направлена лише через місяць після його прийняття, а прийняте судове рішення є незаконним. Заявниця зазначала, що дії судді принижують гідність громадянина України та мають ознаки катування. Крім того, заявниця зазначила про численні, на її думку, порушення Конституції та законів України при розгляді суддею ОСОБА_6 цивільного позову мешканців будинку АДРЕСА_1 з приводу незаконного заволодіння підвальними приміщеннями будинку.
На зазначене звернення заступником голови Вищої ради юстиції Удовиченком О.С. направлена відповідь (лист від 03.06.2013 р. № Г-1461-4966/0/9-13), в якій заявниця повідомлена, що порушені аналогічні питання вже розглядались, про що вона повідомлена листом від 22.01.2013 р. вих. № Г-2575/5-608/0/9-13, а відомостей, які могли б слугувати підставою для реалізації Радою своїх повноважень заява не містить. Крім того, заявниці направлена відповідь на інформаційний запит від 7 червня 2013 року, що попередні скарги від 19.12.2012 р. та 8.05.2013 року не містять відомостей, які могли б слугувати підставою для реалізації Вищою радою юстиції своїх повноважень, що підтверджується листом заступника голови ВРЮ Удовиченка О.С. від 17.06.2013 р. № 5637/0/9-13.
Не погоджуючись із рішенням ВРЮ, яке викладене в листі ВРЮ від 17.06.2013 р. № 5637/0/9-13, позивачка звернулась до суду із даним адміністративним позовом.
Перевіривши наведені у позові доводи та заперечення на них, колегія суддів приходить до висновку про відсутність протиправних дій та рішень Вищої ради юстиції при розгляді звернення ОСОБА_4
Конституційно визначено, що до відання Вищої ради юстиції належить внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад (частина перша статті 131 Конституції України).
Повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції, виходячи з яких вона здійснює владні управлінські функції, визначені Конституцією України, Законом України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року22/98-ВР, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року N 2453-VI та Регламентом Вищої ради юстиції, затвердженого рішенням Вищої ради юстиції від 04.10.2010 N 791/0/15-10.
Процедура розгляду питання про звільнення судді з посади, в тому числі за особливих обставин, регламентована у Законі «Про Вищу раду юстиції» та у Регламенті Вищої ради юстиції.
За змістом частини першої статті 31 Закону «Про Вищу раду юстиції», - Вища рада юстиції за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав. Статтею 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.
Статтею 105 цього Закону передбачено, що відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади у зв'язку з порушенням ним присяги судді. Факти, які свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4-6 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідного висновку або за власною ініціативою.
Статтею 30 Закону України «Про вищу раду юстиції» визначені суб'єкти звернення щодо подання про звільнення суддів, а саме, до Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади можуть звертатися:
1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України за умови, що таке рішення було нею прийняте за результатами перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади;
2) член Вищої ради юстиції за результатами перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади, проведення якої було йому доручено відповідно до цього Закону.
Параграфом 2.2 розділу 1 Регламенту Вищої ради юстиції встановлено порядок звільнення судді за пропозицією члена Ради. Пунктом 7 цього параграфу встановлено, що у разі отримання безпосередньо членом Ради звернення, у якому міститься повідомлення про порушення суддею присяги, він вносить пропозицію про прийняття подання про звільнення судді з посади, до якої долучаються документи, що підтверджують обставини наявності в діях судді ознак порушення присяги, визначених Законом.
Аналіз наведених положень Законів України «Про Вищу раду юстиції» та «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої ради юстиції дає підстави для висновку, що стадії внесення подання про звільнення судді з посади передує вирішення питання про те, чи містить звернення, що надійшло до Вищої ради юстиції, відомості про наявність ознак порушення присяги судді.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 стверджує, що відповідно до діючого законодавства, відповідач повинен був здійснити перевірку обставин, які викладені у скарзі та свідчили про порушення суддею присяги і могли бути підставою для внесення подання про його звільнення, але відповідачем протиправно така перевірка не призначена і не проведена, та рішення за її результатами не приймалось. Тобто, спірним питання між сторонами є питання чи зобов'язана Вища рада юстиції у кожному випадку призначати та проводити перевірку при отриманні звернення про порушення суддею присяги судді.
З цього приводу, колегія суддів звертає увагу, що у рішенні від 21 травня 2002 року у справі N 9-рп/2002 про Закон України "Про Вищу раду юстиції" Конституційний Суд України зазначив, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини так само, як і звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.
Тобто, перевірка призначається та проводиться лише у разі наявності у зверненні підстав для звільнення судді з посади.
Відповідно до пункту 3 параграфа 4 глави першої розділу 1 Регламенту Вищої Ради юстиції, - заступник голови Вищої ради юстиції, крім здійснення повноважень, визначених статтею 22 Закону, за дорученням Голови Ради надає відповідь на заяви, скарги, інші звернення, що надходять до Вищої ради юстиції та не містять достатніх для призначення перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором.
Тобто, діючи у межах наданих повноважень, та не вбачаючи у зверненні позивача відомостей про наявність ознак порушення присяги судді суддею ОСОБА_6, заявниці правомірно надано письмову відповідь про відсутність підстав для проведення перевірки по фактам, які викладені у її зверненні.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 86, 122, 159-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Судді: