"17" вересня 2013 р. м. Київ К-17708/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Рецебуринського Ю.Й.,
Ситникова О.Ф., -
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до інспектора Конотопського взводу ДПС Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ (далі - ДАІ УМВС) України в Сумській області Касьяненка Андрія Олександровича, Конотопського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Сумській області про визнання нечинною постанови про накладення адміністративного стягнення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 серпня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2009 року, -
У липні 2009 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до інспектора Конотопського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Сумській області Касьяненка А.О. про визнання нечинною постанови АГ №198775 від 6 липня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255грн. за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В обґрунтування заявлених вимог стверджував, що вказаний інспектор не з'ясував всіх обставин і невірно трактував пункт 15.9 «б» Правил дорожнього руху України при складенні протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 3 серпня 2009 року до участі в справі в якості другого відповідача залучено Конотопський взвод ДПС ДАІ УМВС України в Сумській області.
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти по справі нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана, крім іншого, забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію) і облік транспортних засобів та систематизацію відомостей про їх власників, проводити державний технічний огляд зареєстрованих транспортних засобів, приймати іспити на право керування транспортними засобами і видавати відповідні документи; запобігати забрудненню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою; здійснювати контроль за утриманням у належному технічному стані та чистоті доріг, вулиць, майданів (пункт 12 частини 1 статті 10 Закону України «Про міліцію»).
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що ОСОБА_4 в місті Конотопі Сумської області 6 липня 2009 року о 10 год. 25 хв., керуючи автомобілем «Москвич 2140», державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Лісового під'їхав до нерегульованого перехрестя з проспектом Миру і зупинився на трамвайній колії, що перетинає вулицю Лісового, пропускаючи транспорт, що рухався по головній дорозі (проспекту Миру), чим порушив пункт 15.9 «б» Правил дорожнього руху України, який забороняє зупинку транспортного засобу на трамвайній колії.
Судом першої інстанції, з висновком якого правильно погодився апеляційний суд, обґрунтовано не взято до уваги доводи позивача про невірне трактування інспектором Конотопського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Сумській області Касьяненком А.О. пункту 15.9 «б» Правил дорожнього руху України.
Згідно пункту 15.9 «б» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, забороняється зупинка на трамвайних коліях (крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил).
Відповідно до пункту 15.8 Правил дорожнього руху України на трамвайній колії попутного напрямку, розташованій ліворуч на одному рівні з проїзною частиною для руху нерейкових транспортних засобів, дозволяється зупинка лише для виконання вимог цих Правил, а на розташованих біля правого краю проїзної частини - лише для посадки (висадки) пасажирів чи виконання вимог цих Правил.
У даному випадку пункт 15.8 Правил дорожнього руху України не застосовано, оскільки трамвайна колія, на якій позивач здійснив зупинку керованого ним автомобіля «Москвич 2140», знаходилась не ліворуч і не праворуч його попутного напрямку, а попереду його руху. Тобто перетинати трамвайну колію в даному випадку необхідно без зупинки.
Згідно статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як вбачається із матеріалів справи, фіксація правопорушення була здійснена 6 липня 2009 року інспектором Конотопського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Сумській області Касьяненком А.О. шляхом складання протоколу серії АГ №198775 про адміністративне правопорушення (а не приладом №0812530, як зазначає позивач), з якого вбачається, що порушнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при його складанні ОСОБА_4 в присутності свідків відмовився підписати такий та надати пояснення. Вказаний протокол відповідає вимогам статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд вірно відмітив, що обов'язок міліціонера (пункт 12 частини 1 статті 10 Закону України «Про міліцію») забезпечити безпеку дорожнього руху на нерегульованому перехресті, тобто надати безпосередню допомогу позивачеві у проїзді такого перехрестя, не може слугувати достатнім та належним доказом відсутності правопорушення, факт зупинки керованого ОСОБА_4 транспортного засобу на трамвайній колії не заперечує й сам позивач, а його посилання на незначну тривалість такої зупинки не можуть слугувати достатньою підставою для звільнення від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки оспорювана постанова відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: статтям 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За таких обставин, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 серпня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до інспектора Конотопського взводу ДПС Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Касьяненка Андрія Олександровича, Конотопського взводу ДПС Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання нечинною постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Рецебуринський Ю.Й.
Ситников О.Ф.