"26" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/40598/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт Логістик" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт Логістик" (далі - ТОВ "Укрпродукт Логістик") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі - ДПІ у м. Житомирі) в якому просить визнати неправомірними дії та зобов'язати вчинити дії.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року позов ТОВ "Укрпродукт Логістик" задоволено.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Житомирі залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року - без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Житомирі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Укрпродукт Логістик" у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
ТОВ "Укрпродукт Логістик" 20.10.2010 року було подано до ДПІ у м. Житомирі декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року.
01.11.2010 року, згідно листа ДПІ у м. Житомирі №60703/10/28-01 від 21.10.2010 року, було повідомлено позивача, що його податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року не визнана на підставі того, що у декларації звітний (податковий) період, за який виправлялися помилки, вказаний такий, за який звітність не подавалася.
Також, позивачем отримано лист-повідомлення №62973/10/152 від 01.11.2010 року про не подання декларації з ПДВ за вересень 2010 року.
Підпунктом 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що подана позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року містить всі обов'язкові реквізити, підписана відповідною посадовою особою та скріплена печаткою платника податків.
Також, судами попередніх інстанцій зазначено, що доказів того, що позивач отримував повідомлення про невизнання як податкової звітності декларації з ПДВ за серпень 2010 року, помилки якої виправлялися ТОВ "Укрпродукт Логістикс" податковою декларацією за вересень 2010 року, податковим органом не надано, а декларації за серпень та вересень 2010 року прийняті з відміткою ДПІ у м.Житомирі "Отримано".
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що дії відповідача є протиправними та зобов'язали його визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ "Укрпродукт Логістикс" за вересень 2010 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Укрпродукт Логістик".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко
М. О. Федоров