"18" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/80873/11
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
розглянувши у порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Феодосійського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про визнання наказів нечинними та зобов'язання виконати певні дії за касаційною скаргою Феодосійського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 5 вересня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року,
В травні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що проходила службу у слідчому відділі Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим з 1 серпня 1985 року, з 2006 року займала посаду заступника начальника слідчого відділу - начальника відділення розслідування загальнокримінальних злочинів, звільнена 31 грудня 2010 року за віком. З 1 січня 2008 року на підставі наказу МВС України «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» від 31 грудня 2007 року №499 позивачу було встановлено надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років. Проте наказами начальника Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 31 січня 2009 року №6о/с та від 20 січня 2010 року № 2о/с цю надбавку позивачу було зменшено до 50%. Лише наказом від 22 травня 2010 року №28 о/с ОСОБА_1 було відновлено нарахування та виплату надбавки в розмірі 100%. На думку позивача, підстав для зменшення розміру надбавки не було, оскільки в 2008 - 2010 роках вона отримувала заохочення за сумлінне виконання завдань, дисциплінарних стягнень не мала. Просила з урахування уточнення позовних вимог поновити строк звернення до суду; визнати протиправними та скасувати накази начальника Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 31 січня 2009 року №6о/с та від 20 січня 2010 року № 2о/с в частині зниження позивачу розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби до 50%; зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити грошове забезпечення позивача за період з 1 січня 2009 року по 1 травня 2010 року в розмірі 17694,40 грн з урахуванням індексації на час винесення судового рішення.
Постановою окружного адміністративного суду АР Крим від 5 вересня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази начальника Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 31 січня 2009 року №6о/с та від 20 січня 2010 року № 2о/с в частині встановлення заступнику начальника слідчого відділу - начальнику відділення розслідування загальнокримінальних злочинів ОСОБА_1 надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби до 50%. Зобов'язано відповідача зробити перерахунок та виплати недоплачену позивачу надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби за період з 1 січня 2009 року до 1 травня 2010 року з розрахунку 100%
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року апеляційну скаргу Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду АР Крим від 5 вересня 2011 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, судами порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
Наказом ГУ МВС України в АР Крим від 30 грудня 2010 року № 580о/с ОСОБА_1, заступника начальника слідчого відділу - начальника відділення розслідування загальнокримінальних злочинів Феодосійського МВ, було звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за пунктом 65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ 31 грудня 2010 року.
Наказом начальника Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 20 лютого 2008 року №9о/с позивачу з 1 лютого 2008 року було встановлено надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі 100%.
Наказом начальника Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 31 січня 2009 року №6о/с ОСОБА_1 з 1 січня 2009 року було встановлено надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі 50%.
Наказом начальника Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 20 січня 2010 року № 2о/с позивачу було встановлено надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі 50%.
Наказом начальника Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 22 травня 2010 року №28 о/с ОСОБА_1 з 1 травня 2010 року було встановлено надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі 100%.
Згідно з підпунктом 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право, зокрема, установлювати надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби особам начальницького складу слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, військовослужбовцям Служби безпеки за службу на посадах слідчих, особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.
Відповідно до положень пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 7 листопада 2007 року № 1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством внутрішніх справ України.
На виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України Міністр внутрішніх справ України наказом «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» від 31 грудня 2007 року №499 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896 ) затвердив Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, підпунктом 2.5.1 якої передбачено, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ установлюється надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, а тим, що безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, особам рядового і начальницького складу за виконання спеціальних завдань, пов'язаних з антитерористичною діяльністю, особам начальницького складу слідчих підрозділів органів внутрішніх справ за службу на посадах слідчих, особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугою років.
Відповідно до підпункту 2.5.2. Інструкції порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.
Пунктом 1.6 Інструкції встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, прийшов до висновку, що порядок та умови встановлення, скасування надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби або зменшення її розміру проводиться відповідно до вимог підпункту 2.5.2 Інструкції, встановлення цієї надбавки не залежить від бюджетного асигнування, а оскільки позивач в 2008 - 2010 роках отримувала заохочення за сумлінне виконання завдань, їй щомісячно нараховувалась премія за якісне виконання службових обов'язків, вона не мала порушень дисципліни і жодної догани від керівництва, тому її право на отримання спірної надбавки за період з 1 січня 2009 року до 1 травня 2010 року було порушено.
Проте з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не можна.
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України встановлена не фіксована величина надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, а лише її граничний розмір. Фактична величина цієї надбавки визначається у першу чергу в залежності від обсягу бюджетного асигнування, що виділяються на утримання державного органу, працівникам якого керівником цього органу встановлюється ця надбавка.
Враховуючи викладене, суди при вирішенні цього спору повинні були встановити не величину бюджетних асигнувань, виділених у законах України про Державний бюджет України на утримання Міністерства внутрішніх справ України на відповідні роки, а розмір коштів, виділених на утримання Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим на відповідні періоди, та в залежності від встановленого ухвалити рішення.
Суди першої та апеляційної інстанцій зазначених обставин не встановили, відповідних доказів не дослідили, а тому прийшли до передчасного висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Крім цього, виплати, розмір яких оспорюється позивачем, мали місце до травня 2010 року.
Позов поданий до суду 31 травня 2011 року, тобто з пропущенням встановлених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строків звернення до адміністративного суду.
Позивач ставила питання про поновлення пропущеного строку, проте суддя в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 6 червня 2011 року помилково зазначив, що порушень строків, встановлених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
За правилами частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки зазначені порушення, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальних можливостей для їх усунення, справа підлягає направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Феодосійського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.
Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 5 вересня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до адміністративного суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.