"19" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/46215/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Маринчак Н.Є.
Федорова М.О.
за участю:
секретаря судового засідання Волошина В.М.
представника позивача Бернацької О.В.
представника відповідача Маньковської К.Е.
представника прокуратури Куліба О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2010
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011
у справі № 2а-5616/10/2670
за позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
до Енергетичної регіональної митниці
третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків
за участю Прокуратури м. Києва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення
Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі по тексту - позивач, НАК «Нафтогаз України») звернулась до суду з позовом до Енергетичної регіональної митниці (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена позапланова документальна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 16.10.2008 №0006/8/124000000/0020077720.
В акті перевірки зазначено, що переміщений через митну територію України природний газ був задекларований не в повному обсязі, всупереч ст. ст. 2, 7, 149 Митного Кодексу України, п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 №574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» та п. 14 Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 №1958, внаслідок чого у позивача виникли податкові зобов'язання, що визначені контролюючим органом.
На підставі акту перевірки та внаслідок встановлених порушень, відповідачем винесені податкові повідомлення від 20.10.2008 форми «Р» за платежем ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності: №22 у розмірі 365575266,05 грн. основного платежу та 73115053,21 грн. штрафних (фінансових) санкцій та №23 в розмірі 693635397,18 грн. основного платежу та 69363539,72 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Дане рішення отримано позивачем 19.12.2008, таким чином, днем узгодження податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленням №22 та №23 є 19.12.2008.
Датою граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання було 29.12.2008.
Судами зазначено, що рішенням Енергетичної регіональної митниці №1 від 31.12.2008 НАК «Нафтогаз України» було списано 327615274,42 грн. пені та 933082585,89 грн. штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих станом на 18.12.2008 за платежем ПДВ з товарів, увезених на територію України СПД.
У зв'язку із списанням вказаних сум відбулось списання нарахованих сум за податковим повідомленням №22 від 20.10.2008 в сумі 73115053,21 грн. та частково за податковим повідомленням №23 від 20.10.2008 в сумі 69363539,72 грн.
Отже, доводи позивача про те, що відповідачем не враховані суми штрафних санкцій, списаних за рішенням №1 від 31.12.2008 судами вірно не взято до уваги.
З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2009 НАК «Нафтогаз України» подано ВМД на частину природного газу, переміщеного у вересні 2008 року, митне оформлення якого здійснено за ВМД №124000002/9/020026, №12400000/9/020028, №124000002/9/020029. При цьому відбулось часткове погашення вищезазначеного боргу на суму 246547976,90 грн., згідно копій ВМД, які долучені до матеріалів справи.
Енергетичною регіональною митницею 30.04.2009 було складено акт №3 про порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Як вбачається із даного акту, відповідачем встановлено, що НАК «Нафтогаз України» не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки згідно пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення правовідносин).
На підставі вказаного акту та відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону, Енергетичною регіональною митницею винесено податкове повідомлення форми «Ш» №6 від 30.04.2009, яким визначено штраф за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 123273988,45 грн. (50 % погашеної суми податкового боргу 246547976,90 грн. за затримку сплати на 121 календарний день).
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закон), у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. пп. «а» - «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
За правилами пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Відповідно до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Таким чином, колегія суддів вбачає, що кількість днів прострочення складає 121 день.
Згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Порядок дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань, затверджений наказом Державної митної служби України від 11.05.2006 №370, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.05.2006 за №614/12488
Так, відповідно до його п. 4.2, у разі виявлення митним органом факту порушення платником податків строків сплати узгодженого податкового зобов'язання складається акт довільної форми. Сума штрафних санкцій, зазначених у п. 4.1 цього Порядку, розраховується на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).
Таким чином, за затримку на 121 день сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 246547976,90 грн. сума штрафу становить 123273988,45 грн.
Детальний розрахунок штрафу із зазначенням дати погашення боргу, доказом сплати, а також із зазначенням списаних за рішенням відповідача сум штрафних санкцій, міститься в матеріалах справи та перевірений судами.
Отже, враховуючи факт порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ, який не заперечується позивачем, а також те, що розрахунок розміру штрафу відповідає вимогам пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону, колегія суддів вважає оскаржуане податкове повідомлення правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм законодавства.
Судами вірно зазначено, що посилання позивача на процедурні порушення при складанні акту таким, що є не доведеними належними та допустимими доказами.
Крім того, процедурні порушення контролюючого органу, навіть якщо такі і мали б місце, не можуть самі по собі слугувати підставою для визнання неправомірним рішення контролюючого органу, оскільки не спростовують факту порушення граничних строків сплати суми узгодженого податкового зобов'язання.
Щодо посилання позивача на положення Податкового кодексу України, що зобов'язують відповідача списати з НАК «Нафтогаз України» несплачену податкову заборгованість, то судами вірно зазначено, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податкового кодексу України, а тому його положення не можуть бути застосовані, так як закон не має зворотної сили у часі і не є підставою для скасування податкового повідомлення, оскільки воно є законним та обґрунтованим.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)Н.Є. Маринчак
(підпис) М.О. Федоров