"20" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/59956/11
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Кобилянського М.Г., Тракало В.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Львівського державного університету внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року,
У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 12 січня 1978 року по 14 січня 2011 року проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 13 січня 2011 року №11о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ за статтею 65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні складає 33 роки 00 місяців 2 дні. Наказом Львівського державного університету внутрішніх справ від 3 червня 2010 року №219 о/с позивача відряджено у розпорядження Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області для подальшого проходження служби, увільнивши з посади начальника факультету кримінальної міліції. Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 4 червня 2010 року №162о/с позивача, за його згодою, призначено заступником начальника штабу - начальником оперативного відділу штабу.
У зв'язку із необхідністю оформлення пенсії, позивач 13 січня 2011 року звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з рапортом надати довідку про те, що він був призначений на посаду заступника начальника штабу - начальника оперативного відділу штабу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області за переведенням із Львівського державного університету внутрішніх справ. Проте у наданні такої довідки відповідачем було відмовлено.
З урахуванням заяви про зміну предмету позову від 21 березня 2011 року, позивач просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, яка полягає у відмові внести зміни до наказу від 4 червня 2010 року №162 о/с та уточнення, що позивач прибув на службу з Львівського державного університету внутрішніх справ за переведенням; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській внести зміни до наказу від 4 червня 2010 року №162 о/с та уточнити, що позивач прибув на службу з Львівського державного університету внутрішніх справ за переведенням; визнати протиправною бездіяльність Львівського державного університету внутрішніх справ, яка полягає у відмові внести зміни до наказу від 3 червня 2010 року №219 о/с та уточнити, що позивача відряджено до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області для подальшого проходження служби за переведенням в інтересах служби; зобов'язати Львівський державний університет внутрішніх справ внести зміни до наказу від 3 червня 2010 року №219 о/с та уточнити, що позивача відряджено до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області для подальшого проходження служби за переведенням. Зобов'язати відповідачів надати до суду звіт про виконання судового рішення у десятиденний строк з дня набрання постанови суду законної сили.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року залучено до участі у якості третьої особи Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо відмови у внесенні змін до наказу від 4 червня 2010 рок №162 о/с.
Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України внести зміни у наказ від 4 червня 2010 року №162 о/с, зазначивши у ньому, що ОСОБА_1 прибув на службу з Львівського державного університету внутрішніх справ за переведенням.
Визнано протиправною бездіяльність Львівського державного університету внутрішніх справ щодо відмови внести зміни у наказ від 3 червня 2010 року №219 о/с. Зобов'язано Львівський державний університет внутрішніх справ внести зміни до наказу від 3 червня 2010 року №219 о/с, зазначивши у ньому, що ОСОБА_1 відряджено до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області для подальшого проходження служби за переведенням.
Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та Львівський державний університет внутрішніх справ надати суду звіт про виконання судового рішення у десятиденний строк з дня набрання постановою суду законної сили.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року апеляційні скарги Львівського державного університету внутрішніх справ та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, судами першої та апеляційної інстанцій неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції при розгляді справи по суті встановлено наступне.
На підставі листа Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 3 червня 2010 року №1/20-2269 Львівським державним університетом внутрішніх справ видано наказ №219 о/с від 3 червня 2010 року «По особовому складу», в якому зазначено «відрядити полковника міліції ОСОБА_1 у розпорядження Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, для подальшого проходження служби, увільнивши від посади начальника факультету кримінальної міліції, з 8 червня 2010 року».
У наказі начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 4 червня 2010 року №162 о/с зазначено «призначити полковника міліції ОСОБА_1, який прибув із Львівського державного університету внутрішніх справ, на посаду заступника начальника штабу - начальника оперативного відділу штабу Головного управління Міністерства внутрішніх справ, з місячним посадовим окладом 1410 гривень, встановивши відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року №499 надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків, з 8 червня 2010 року».
З листів Львівського державного університету внутрішніх справ від 23 березня 2011 року та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 30 березня 2011 року вбачається, що відповідачі відмовились внести зміни до зазначених наказів.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
В Положенні про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 27 липня 1991 року №114, застосовується термін «переведення по службі», проте визначення цього терміну та розмежування із термінами «переміщення по службі» та «відрядження для подальшого проходження служби» не має.
Відповідно до абзацу 4 пункту 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.
Позивача відряджено для проходження служби у Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області листом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 3 червня 2010 року №1/20-2269 у відповідь на поданий ним рапорт, тим самим увільнивши позивача від посади начальника факультету кримінальної міліції Львівського державного університету внутрішніх справ та подальшого призначення на посаду заступника начальника штабу - начальника оперативного відділу штабу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області. Тобто здійснення такого переведення обумовлено згодою на це керівництва, наказами прямих начальників, відповідно до яких мало наслідком зміну умов проходження служби (трудової функції, місця служби, істотних умови служби), тобто фактично відбулося переведення позивача для подальшого проходження служби.
За правилами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Тракало В.В.
Кобилянський М.Г.