Справа № 372/3842/13-ц
№2-1425/13
(ЗАОЧНЕ)
30 вересня 2013 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
Головуючого судді Потабенко Л.В.
при секретарі Падалці К.В.,
за участю представника органу опіки та піклування Обухівської РДА Інкіної О.О.,
прокурора Братанова Б.В.
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Обухівського району в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Обухівська районна державна адміністрація, ОСОБА_4 про накладення заборони на відчуження майна,
Прокурор в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачки, про накладення заборони на відчуження 1/3 частини квартири, належної на праві власності ОСОБА_3, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження рідною матір'ю ОСОБА_2 є ОСОБА_3. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20.02.2012 року останню позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_2, та стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 у розмірі ? частини всіх видів її заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 27.01.2012 року до часу досягнення дитиною повноліття. Розпорядженням Обухівської РДА від 18.03.2013 року «Про встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1», встановлено опіку над малолітнім ОСОБА_2, та призначено опікуном ОСОБА_4. Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 7487590 від 02.08.2013 року, виданої реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції, за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, на підставі договору міни від 13.01.1999 року. Неповнолітній ОСОБА_2 з моменту свого народження отримав право користування житлом, належним його матері. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20.02.2012 року останню позбавлено батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2, та стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 питання щодо накладання заборони на відчуження 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 не вирішено.
В судовому засіданні прокурор позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з"явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи.
Представник третьої особи - орган опіки та піклування Обухівської РДА ОСОБА_1, позов підтримала та також просила його задоволити.
Третя особа ОСОБА_4 на адресу суду подала клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
З"ясувавши обставини справи, на засадах змагальності, як того вимагає ст. 10 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Українка, Обухівського району, Київської області, згідно свідоцтва про народження його рідною матір'ю є ОСОБА_3.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20.02.2012 року останню позбавлено батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2, та стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2
Розпорядженням Обухівської РДА від 18.03.2013 року «Про встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1», встановлено опіку над малолітнім ОСОБА_2, та призначено опікуном ОСОБА_4.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 7487590 від 02.08.2013 року, виданої реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції, за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, на підставі договору міни від 13.01.1999 року.
Відповідно до ст. З Конвенції про права дитини, ратифікованою Верховною радою України 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства» діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
Частиною 1 статті 248 Сімейного Кодексу України передбачено, що дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або в іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї, має право на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за дітьми - сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.
Згідно ч. З ст. 32 вказаного Закону, жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім'ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватись лише у разі гарантування збереження права на житло таких дітей.
У відповідності до вимог ч. З ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства», у разі передачі дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім'ї.
Згідно ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» суд, у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.
Відповідно до ст. 52 Конституції України виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування покладається на державу.
Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.
Саме цим викликана необхідність для прокурора звернутися в інтересах дитини, яка залишена без піклування батьків, до суду з позовними вимогами.
Ч. 1 ст. 248 СК України передбачено, що дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі, прийомній сім»ї, має право на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала.
Неповнолітня дитина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, з моменту свого народження отримала право користування житлом, належним її матері, та право користування ним.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20.02.2012 року останню позбавлено батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2, та стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2, питання щодо накладання заборони на відчуження 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 не вирішено.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 248 СК України, ст. 71 ЖК України, ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування», та з метою збереження житла за дитиною ОСОБА_2, суд приходить до висновку задовольнити позовну вимогу про накладення заборони на відчуження 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належить відповідачці ОСОБА_3,
Відповідно до ст. 88 ЦПК України із відповідачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп. в користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 74-76, 213, 215, 224-226 ЦПК України, ст. 248 Сімейного кодексу України, ст.ст. 17, 25 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування», суд,-
Позов задовольнити.
Накласти заборону на відчуження 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ОСОБА_2 повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп. на користь держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя