Справа № 110/3441/13-ц
"27" вересня 2013 р.
Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим у складі:
головуючого судді Халдєєвої О.В.
при секретарі Бєляєвій Ю.О.
розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні в м. Красноперекопську цивільну|громадянську| справу|річ| за позовом Комунального підприємства теплових мереж|сітей| м. Красноперекопська до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С|в,біля||із| Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду, просить|прохає| стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 3234,36 гривень, яка утворилася у зв'язку з тим, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_1 і є споживачем теплової енергії, не проводить своєчасно|виробляв,справляв| за неї оплату, хоча рахунки на сплату за послуги направлялись щомісячно, претензій відносно нарахування від відповідача не надходило.
За зверненням КПТМ до суду про видачу судового наказу, 08.11.2012 р. було винесено судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 сума заборгованості у розмірі 3234,36 грн. та судових витрат. 31.10.2012 р. від відповідачки надійшла заява, в якій вона просить скасувати судовий наказ, у зв'язку з тим, що договірні відносини не укладалися, розмір заборгованості не відповідає дійсності, а вказана сума заборгованості фактично знаходиться за межами строку позовної давності. Ухвалою суду від 10.04.2012 р. судовий наказ було скасовано.
У судовому засіданні представник позивача за довіреністю Беркут Ю.С. підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні,пояснив суду що заборгованість дійсно за межами строків позовної давності, але з приводу цієї заборгованості був винесений судовий наказ у 2010 році, який був скасований у 2012 році та тому строк позовної давності не застосовується.
Представник відповідача ОСОБА_3 за довіреністю заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що між сторонами відсутній договір на отримання послуг з теплопостачання, також вказав, що заборгованість станом на 01.09.2008 року складає 3234,36 грн., при цьому позовна заява була подана до суду за межами строку позовної давності 08.08.2013 року,тому просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити у позові.
Дослідивши матеріали справи,заслухавши сторони, проаналізувавши і оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги», що набрав чинності 30.07.2004 року.
Згідно з положеннями ст. 1 цього Закону виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до ст. 13 вказаного Закону до числа житлово-комунальних послуг відносяться й послуги з централізованого опалення.
Пунктом 5 частини 2 ст. 20 зазначеного Закону передбачено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Суд може відмовити в захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень ч.ч. 2 - 5 ст. 13 цього Кодексу ( ч. 3 ст. 16 ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).
КПТМ м.Красноперекопськ регулярно і в повному обсязі надавало теплову енергію для опалення житлового приміщення.
Відповідно до вимог частини 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом, що відповідає частині 2 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (стаття 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок оплати послуг теплопостачання складений на підставі затверджених тарифів рішеннями Красноперекопською міською радою ( а.с.11).
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року визначено обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця надання житлово-комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до вимог частини 3 ст. 10 і частини 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З наданого КПТМ м.Красноперекопська розрахунку вбачається, що станом на 01.10.2011 року відповідачу нарахована заборгованість, яка складає 3234,36 грн., і при цьому станом на 01.08.2009 року також у наявності є заборгованість яка складає 3278,00 грн. яка виходить за межі позовної давності.
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Відповідно до вимог частини 3 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до частини 4 цієї статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Отже, в межах позовної давності з ОСОБА_1 має бути стягнута заборгованість за період з 08.08.2010 року по 08.08.2013 року.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що оплата за послуги з теплопостачання за грудень 2010 року проведена в більшому розмірі, ніж нараховано позивачем, так, нараховано 411,62 грн., а сплачено 668,00 грн., але на запит суду квитанції на підтвердження оплати послуг ОСОБА_1 в більшому обсязі, ніж нараховано, позивачем не надано. Більше того, з наданих відповідачкою квитанцій вбачається що вона з 01.01.2010 року по 01.08.2013 року щомісячно сплачувала за послуги КПТМ щомісячні платежи, у тому числі і в грудні 2010 року, і не в тих сумах, які вказав позивач у розрахунку.
Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Враховуючи, що позивачем не доведено оплату послуг з теплопостачання відповідачкою в більшому обсязі, ніж чим їй було нараховано, немає доказів визнання боргу та підстав для переривання строку позовної давності, тому слід застосувати строк позовної давності і у задоволені позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Якщо позов задоволено, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки у задоволені позову відмовлено, тому у задоволені позову про стягнення з відповідача судових витрат, також слід відмовити.
Керуючись ст.ст.10, 60, 88 ч.1, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст.256, 257,260,261, 264 ч.1, 509, 525-527, 714 ЦК України, п.18 Правил надання послуг з водо-, теплопостачання, затверджених КМУ від 21.07.2005 р. № 630, суд
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства теплових мереж м. Красноперекопськ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі в 10-денний строк після проголошення рішення апеляційної скарги до Апеляційного суду Автомної Республіки Крим через Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим.
Суддя: О. В. Халдєєва