Номер провадження № 22-ц/785/5412/13
Головуючий у першій інстанції Швець В.М.
Доповідач Гірняк Л. А.
26.09.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого- Гірняк Л.А.
Суддів- Кварталова А.М., Плавич Н.Д.
При секретарі - Булгак Х.О.
За участю:
Позивача-ОСОБА_10
Відповідача-ОСОБА_9
Авокатів-ОСОБА_14; ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_9 на рішення Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 22.04.2013 року по справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_9
-про відшкодування вартості май1на
та за зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10
-про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_10 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_9 про стягнення боргу в сумі 17 460грн. 86коп. та моральної шкоди в сумі 3 000грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 13 жовтня 2010 року , залишеного без змін , в частині стягнення матеріальної шкоди, рішення Апеляційного суду Одеської області від 22 лютого 2011 року договір - зобов'язання будівельного підряду між сторонами від 19 лютого 2007 року розірвано та стягнуто з ОСОБА_10 на користь відповідачки матеріальну шкоду в сумі 58 560грн. Так як в цю суму судом були включені витрати на будівельні матеріали, котрі залишились у ОСОБА_9 , позивач просив стягнути їх вартість в сумі 17 460грн. 86коп. Одночасно просив стягнути моральну шкоду в сумі 3000 грн. та судові витрати- 197 грн. та 2000грн. на правову допомогу.
Відповідачка та її представник у судовому засіданні позов не визнали.Відповідачка ОСОБА_9 звернулася з зустрічним позовом та просила стягнути з ОСОБА_10 19 319грн. 90коп. матеріальної шкоди та 5 000трн. моральної шкоди. Вимоги обґрунтовувала тим, що через неякісність робіт з боку ОСОБА_10 вона додатково придбала матеріали на суму 2 869грн. 90коп. Крім того, через зберігання будівельних матеріалів не отримала доходу від оренди гаражу на суму 14 600грн., змушена була змінити два замка по 275грн. кожний та металеві двері вартістю 1 300грн. Крім того, просить стягнути моральну шкоду в сумі 5000грн. Посилаючись на пережиті нею страждання, а також судові витрати.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про відшкодування вартості майна та моральної шкоди задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 17 460 грн. на відшкодування вартості майна, 2000 грн. на правову допомогу та 197 грн. судові витрати, а всього 19 657 грн86 коп. В задоволенні інших позовних вимог відмовив. В зустрічному позові ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди- відмовив.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, яким в позовних вимогах ОСОБА_10 відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_10 та стягуючи на його користь 17 460 грн. на відшкодування вартості майна, 2000 грн. витрат на правову допомогу та 197 грн. судових витрат, а всього 19 659 грн. районний суд прийшов до висновку, що будівельні матеріали на суму 17 460 грн. залишились у ОСОБА_9 та питання щодо їх повернення не вирішувалось.
Відмовляючи в зустрічних вимогах, районний суд виходив з відсутності доказів на підтвердження вимог.
Однак повністю погодитись з таким судженням суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі пп.3,4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Статтею 837 ч,1 ЦКУ встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Що стосується договору про надання послуг, то за цим цивільно-правовим договором, згідно ст.901 ЦКУ, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Оплата замовником наданих йому послуг здійснюється в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
19 лютого 2007 року сторони уклали договір на проведення будівельно-монтажних робіт в АДРЕСА_1., за яким, ОСОБА_12 зобовязаний був виконати роботу без порушень вимог узгодженої та затвердженої проектної долкументації, будівельного генерального плану,паспорта фасадів,будівельних норм , стандартів та інше.
Між сторонами виник спір та ОСОБА_9 звернулась до суду з позовними вимогами до ОСОБА_10 про захист прав споживачів(а.с.4)
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду від 13 жовтня 2010 року, залишеного без змін, в частині стягнення матеріальної шкоди, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22 лютого 2011 року договір - зобов'язання будівельного підряду між сторонами від 19 лютого 2007 року розірвано та стягнуто з ОСОБА_10 на користь відповідачки матеріальну шкоду в сумі 58 560грн.(а.с.19-20).
При цьому районний суд вирішуючи питання щодо зменшення суми завданих ним збитків виходив з того, що ОСОБА_13 не довів , що вказані вироби можуть бути використані ОСОБА_9 в процесі ремонтних робіт.(а.с.20)
Відповідно до вищезазначеного рішення , суд першої інстанції встановлював суму завданих ОСОБА_9 збитків з урахуванням демонтованих будівельних матеріалів та надав цьому правову оцінку.
З врахуванням того. що при встановлені суми заподіяних збитків ОСОБА_9 вже вирішувалось питання щодо будівельних матеріалів,рішення суду вступило в законну силу, районний суд фактично зменшив суму заподіяних збитків присуджених ОСОБА_9
Належними доказами згідно з ч.1 ст.58 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Враховуючи відсутність належних доказів щодо використання ОСОБА_9 будівельних матеріалів на суму 17 460 грн. вирішення спору, судова колегія приходить до висновку про помилкове задоволення позовних вимог ОСОБА_13
Одночасно судова колегія вважає, що ОСОБА_9 не надала доказів того.що саме з вини ОСОБА_13 вона придбала додатково будівельні матеріали на суму 2 869 грн. ,металеві двері на суму 1300 грн. та два замк а по 275 грн., а тому районний суд правомірно відмовив їй в заявлених вимогах.
Судова колегія погоджується і з судженням районного суду щодо безпідставності заявлених вимог щодо упущеної вигоди, через неотримання доходу від здачі гаражу, оскільки є припущенням позивачки .
Виходячи з вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку , що позовні вимоги щодо стягнення вартості будівельних матеріалів за позовом ОСОБА_13,(підрядника) не підлягають задоволенню, оскільки спір щодо суми нанесених ним збитків, судом вирішений за позовом ОСОБА_9(замовника).
З огляду на вищезазначене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення і моральної шкоди , та погоджується з судженням суду першої інстанції, оскільки не встановлено винних дій ОСОБА_10 в придбанні ОСОБА_9 будівельних матеріалів на суму 2 869 грн,металевих дверей на суму 1300 грн та двох замків на суму по 275 грн.
Керуючись ст.ст. 303; 307 ч.1 п.2; 309 ч.1 п.3,4; 316; 317; 319 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити частково.
Рішення Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 22.04.2013 року, в частині позовних вимог ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про відшкодування вартості майна скасувати.
В позовних вимог ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про відшкодування вартості майна відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя - Л.А.Гірняк
Судді- А.М.Кварталова
Н.Д. Плавич