Номер провадження № 22-ц/785/4899/13
Головуючий у першій інстанції Коваленко О.Б.
Доповідач Калараш А. А.
26.09.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Калараш А.А.
суддів - Оверіної О.В., Заїкіна А.П.
з участю секретаря - Стадніченко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування, інфляційних витрат ,трьох процентів річних та компенсації моральної шкоди , за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.04.2013 року ,-
встановила:
У серпні 2012 року позивач звернулася до суду з названим позовом і в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що вона є власником автомобілю Jeep Grand Cherokee дн НОМЕР_1 .
07.08.2009 року в м.Одеса з вини ОСОБА_3 сталося ДТП , який керував автомобілем марки «Pontiac Trans Sport» дн НОМЕР_2 внаслідок чого , автомобіль Jeep Grand Cherokee дн НОМЕР_1 , під її керуванням за довіреністю, отримав механічні пошкодження.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 20.08.2009 року, ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України .
На час скоєння ДТП , ОСОБА_3 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до звіту № 12\09 від 25.12.2009 року , про визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля , вартість відновного ремонту автомобіля Jeep Grand Cherokee дн НОМЕР_1 становить 15523 грн. 44 коп.
Позивач посилаючись на те,що оскільки своєчасно звернувшись до МТСБУ з заявою про відшкодування спричиненого збитку , відповідачем не була сплачена сума збитку тому відповідач ,відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Через те,що позивач вимушена витрачати час у пошуках захисту їй було спричинено моральну шкоду ,яку вона оцінює в 10000 грн.
Позивач просила Стягнути з МТСБУ на її користь 17839 грн. 42 коп. майнової шкоди з урахуванням інфляційних витрат та три проценти річних в розмірі 1191 грн. 68 коп.
Стягнути з відповідача на її користь 10000 грн. компенсації моральної шкоди.
Стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримала.
Представник відповідача позов не визнав ,посилаючись на те,що на час скоєння ДТП ОСОБА_2 не була власником автомобілю тому є неналежним позивачем.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.04.2013 року , у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4, діюча в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невірним застосуванням норм матеріального права просить рішення Київського районного суду м. Одеси скасувати , ухвалити нове рішення яким задовольнити її позов .
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено , що 07.08.2009 року о 15 годині 15 хвилин в м.Одеса по вул. Комарова , з вини ОСОБА_3 , який керував автомобілем марки «Pontiac Trans Sport» дн НОМЕР_2 сталося ДТП внаслідок чого , автомобіль Jeep Grand Cherokee дн НОМЕР_3 , під керуванням позивача ОСОБА_5 , отримав механічні пошкодження.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 20.08.2009 року, ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України (а.с.8).
Станом на 17 серпня 2009 року та на час скоєння ДТП , автомобіль Jeep Grand Cherokee дн НОМЕР_3,належав ОСОБА_6 .
Позивач ОСОБА_5 автомобілем на час скоєння ДТП управляла на підставі довіреності від 08.12.2007 р. (а.с.22).
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції посилався на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог через те,що позивач на час ДТП не була власником пошкодженого автомобіля Jeep Grand Cherokee дн НОМЕР_1 , а керувала ним за довіреністю , тому звертатися з відповідним позовом в своїх інтересах , а ні в інтересах власника автомобіля відповідно до ч.3 ст. 238 ЦК України ОСОБА_2 не може. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку ,встановленому цим Кодексом ,звернутися до суду за захистом своїх порушених ,невизнаних або оспорюваних прав ,свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені ,має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Вимоги ст.ст. 30, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961 - VI від 1.07.2004 року щодо вимог заявника про відшкодування шкоди ,заподіяної майну пов'язує з наявністю право власності на пошкоджене майно .
Суд першої інстанції вірно виходив з того,що правових підстав звернення до відповідача з вимогою про стягнення страхового відшкодування у ОСОБА_2 не виникло ,оскільки ОСОБА_2 діяла ,відповідно до довіреності від 08.12.2007 року в інтересах власника автомобіля ОСОБА_6 та не була власником пошкодженого автомобіля на час ДТП.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції вимог ч.1 ст. 1188 ЦК України та право ОСОБА_2 на відшкодування понесених витрат на відновлення пошкодженого автомобіля на увагу не заслуговують, оскільки позивач з позовом до власника джерела підвищеної безпеки не зверталася та її право звернення з відповідним позовом до ОСОБА_3 не обмежено.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо проігнорування судом першої інстанції правової позиції Верховного суду України від 06.06.2012 року № 6-49 цс.12 ,оскільки позивач правових підстав звернення до суду з позовом до МТСБУ про стягнення страхового відшкодування не набула.
Інші доводи також не приймаються до уваги, оскільки також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.
Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308, 315,319 ЦПК України , колегія суддів
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 ,подану через представника ОСОБА_4 , відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 17.04.2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.А.Калараш
О.В.Оверіна
А.П.Заїкін