Справа № 247/3508/13-ц
2/247/1007/13
30 вересня 2013 року Торезький міський суд Донецької області в складі:
головуючого Стріжакової Т.В.
при секретарі Ходун І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 23 березня 2011 року, шлюб зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Торезького міського управління юстиції у Донецької область, актовий запис № 63. Від спільного шлюбу дітей не мають, з ними мешкає її дочка від першого шлюбу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Міцної та дружньої сім'ї їм не вдалося створити з самого початку сумісного проживання з причини сварок, що виникали між ними. Відповідач неодноразово бив її на очах її доньки та жорстоко поводився з її донькою. Така поведінка відповідача негативно відобразилась на стані здоров'я доньки. 28 червня 2013 року відповідач побив її, вона була вимушена з донькою переїхати до своїх батьків у м. Дніпропетровськ, де проходить курс лікування у лікарні. Причиною побиття стала її відмова від переведення на відповідача ? частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яка їй належить після поділу майна з її першим чоловіком. У відповідача є двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2. Таким чином їх шлюб фактично розпався 28 червня 2013 року, подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам її доньки, примирення між ними неможливе. Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, але звертатися до органів РАЦС відмовляється, тому вона вимушена звернутися до суду. Майна, що підлягає розподілу немає. Просить розірвати шлюб, відновити їй після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1, стягнути на її користь з відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 31.07.2013 року за заявою відповідача сторонам по справі надавався строк для примирення до 30.09.2013 року (а.с.10,12).
Позивачка у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, до суду надала письмову заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує повністю, оскільки їх сім'я фактично розпалася з вини відповідача, подальше її збереження неможливо, оскільки це суперечить її інтересам та інтересам її дочки ОСОБА_3 Відповідач погано ставиться до неї та її дочки, займається рукоприкладством на очах дитини, у зв'язку з чим вона знаходиться на лікуванні з приводу забиття м'яких тканин голови, а її дитина (від першого шлюбу) від жорсткого відношення відповідачем до неї знаходиться на обліку у невролога та психіатра, проходить періодичне лікування. В результаті протиправних дій відповідача у відношенні нього відкрито кримінальне провадження. Відповідач вважає свою поведінку відносно неї (рукоприкладство, зґвалтування) правильною, бажає мати абсолютну владу, жорстоке панування над нею днем та вночі. Крім цього, він хоче розпоряджатися її майном, неодноразово просив переписати на його ім'я нерухомість, здійснюючи психічний вплив та допускаючи рукоприкладство. Вважає свій шлюб з відповідачем помилкою. Поведінка відповідача негативно впливає на стан здоров'я її меншої дочки, яка отримала психічну та психологічну травму, перебуває під наглядом дитячого психіатра, знаходиться на індивідуальному навчанні, не може нормально розвиватися та навчатися при умовах, які створює відповідач. Строк для примирення не потрібний, спору по розподілу майна немає. Просила розірвати шлюб, справу розглянути у її відсутність (а.с.12-14, 21-25, 27-29).
Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про надання повторно строку на примирення, з розірванням шлюбу не згодний, бажає зберегти сім'ю (а.с.32).
Тому суд ухвалив на підставі ст.169 ЦПК України розглянути справу у відсутність сторін.
Ухвалою суду від 30.09.2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про надання строку для примирення відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 23 березня 2011 року, шлюб зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Торезького міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис за № 63 (а.с.4). Від спільного шлюбу дітей не мають. Фактичні шлюбні відносини припинені з 28 червня 2013 року. Спору по розподілу майна немає.
Згідно з медичною довідкою № 648, медичних епікризів ОСОБА_1 знаходилася на лікуванні у відділенні політравми МКЛ № 16 м. Дніпропетровська з 01.07.2013 року по 10.07.2013 року з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку (28.06.2013 року), гострий період, забій м'яких тканин голови. Зі слів хворої, 28.06.2013 року травма побутова, побита чоловіком (а.с.15-17).
У довідці Комунального закладу «Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня № 5» Дніпропетровської обласної ради від 22.07.2013 року про звернення до невролога зі скаргами у зв'язку з хронічними та гострими стресовими ситуаціями в сім'ї; призначено лікування (а.с.18).
У витязі з кримінального провадження № 12013040640004600, наданого слідчим відділом Бабушкінського району м. Дніпропетровська вказано, що 01.07.2013 року до чергової частини Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, про те, що 28.06.2013 року у не встановлений слідством час, не встановлена особа, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, спричинила ОСОБА_1 тілесні пошкодження (а.с.19).
15 липня 2013 року слідчим слідчого відділу Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області винесена постанова про призначення судово-медичної експертизи відносно отримання потерпілою ОСОБА_1 тілесних пошкоджень, яка пояснила, що тілесні пошкодження їй спричинив чоловік ОСОБА_2 (а.с.20).
Відповідно до ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 Сімейного Кодексу України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.111 Сімейного Кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Розглядаючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Враховуючи зазначені позивачкою причини розірвання шлюбу, характер відносин, які склалися між сторонами, наявність наданих позивачем документів про отримання нею тілесних пошкоджень, хворобу дитини; наполягання позивачки на розірванні шлюбу, її твердження, що збереження сім'ї неможливо; враховуючи, що наданий строк для примирення результатів не надав, сторони не примирилися; враховуючи нетривалість шлюбних відносин сторін, відсутність спільних дітей; суд вважає, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що між сторонами втрачено почуття любові одне до одного, сім'я розпалася та існує формально, що причини, що спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, в позові просить про відновлення свого дошлюбного прізвища, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.115 Сімейного кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Тому копію рішення для виконання необхідно направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ТМУЮ в Донецькій області.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволений частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ст.1 ЗУ "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 року №4191-У1 розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Цей Закон набирає чинності з 01.01.2012 року.
Відповідно ст.12 ЗУ „Про адвокатуру" оплата труда адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином або юридичною особою і адвокатським об'єднанням або адвокатом.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені ним на правову допомогу в сумі 300грн., надав квитанцію з підписом і печаткою адвокатського об'єднання «Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація», в якій вказано, що від ОСОБА_1, на підставі угоди № 374 від 19.07.2013 року за складання позовної заяви про розірвання шлюбу отримано суму в розмірі 300грн. (а.с.5). До вказаної квитанції не доданий розрахунок вартості послуг адвоката по наданню правової допомоги ОСОБА_1, не вказаний затрачений адвокатом час роботи, з квитанції неможливо визначити, чи відповідає сума вартості правової допомоги у розмірі 300грн. ст.1 ЗУ "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", інших документів позивачем не надано.
Тому суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 300грн. не підлягає задоволенню, в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у сумі 114грн.70коп.
Керуючись ч.1 ст.24, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110, ст.ст.111,112,113, ст.ст.114,115 Сімейного кодексу України, ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, ст.12 ЗУ „Про адвокатуру" , ст.1 ЗУ "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", ст.ст.3,10,15,60,79, 84,88,169,197, 209,210,211,212,214,215,223,224 ЦПК України, суд, -
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився у м.Торез, Донецька область, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилася у м.Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Торезького міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис за № 63від 23 березня 2011 року.
Після розірвання шлюбу відновити прізвище позивачу ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище - ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 114грн.70коп.
Копію рішення для виконання направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ТМУЮ в Донецькій області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.В.Стріжакова