Провадження № 22-ц/774/7551/13 Справа № 191/31/13 Головуючий у 1 й інстанції - Гречко Ю.В. Доповідач - Болтунова Л.М.
Категорія 27
23 вересня 2012 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Болтунової Л.М.
суддів - Козлова С.П., Тамакуловой В.О.
при секретарі - Куць О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ПАТ «Банк Кредит Дніпро» на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2013 року по справі за позовом ПАТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -
ПАТ «Банк Кредит Дніпро» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості до дружини ОСОБА_3, як спадкоємиці після смерті її чоловіка ОСОБА_7, з яким був укладений кредитний договір і залишок суми несплаченої частки кредиту складає 28 651,90 грн.
У подальшому, позивач надав нову позовну заяву, в якій зазначив відповідачами також дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і матір померлого ОСОБА_6, і просив стягнути з відповідачів 1,2, 3 по 6 102,85 грн. з кожного, а з відповідачки ОСОБА_6 - 10 343,34 грн.
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, ПАТ «Банк Кредит Дніпро» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по справі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.03.2008 року між ЗАТ КБ «Кредит Дніпро», (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 2203250867801-А -UAH, за яким банк надав позичальнику кредит в сумі 57 620 грн. на придбання автомобіля CHERY A15 Amulet, а також не поновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 17 141,95 грн. на оплату страхових платежів у випадках та порядку, передбаченому кредитним договором.
Не виконавши своїх зобов'язань за цим кредитним договором, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер. На час смерті мав перед банком непогашену заборгованість за кредитним договором, за наданим розрахунком в сумі 53 789,88 грн.(а.с.14)
Звертаючись у травні 2013 року до суду з позовною заявою в новій редакції про стягнення заборгованості, позивач просив стягнути грошові кошти в розмірі 28 651,90 грн., яка є залишком суми несплаченої частки кредиту після реалізації предмету застави, в межах вартості майна, одержаного в спадщину кожним спадкоємцем, а саме: з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 6 102,85 грн. з кожного, а з ОСОБА_6 - 10 343,34 грн. Дані позовні вимоги відповідачі не визнали.
Ухвалюючи рішення про відмову банку в позові, суд першої інстанції посилався на те, що за життя ОСОБА_7 належно виконував умови кредитного договору щодо сплати грошових коштів, а отже прийшов до висновку, що у даному випадку зобов*язання сторін за кредитним договором були припинені, а позов про стягнення з відповідачів отриманої суми кредиту є безпідставним. Позивачем був пропущений строк звернення до суду з даним позовом на підставі ст.1281 ЦК України.
Крім того, зазначив, що дії банку стосовно відсутності у них інформації про наявність у померлого правонаступників до січня 2013 року викликають сумніви.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він суперечить вимогам закону та обставинам по справі.
Порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст. ст. 1281, 1282 та ч. 3 ст. 1231 ЦК України.
Розглядаючи спір, судом не були враховані положення норм ст. ст. 608, 1216, 1218, 1219 ЦК України, відповідно до яких у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинились унаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобовязані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини. Пред*явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право предявити свої вимоги до спадкоємців , які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не предявив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про смерть ОСОБА_7 з ухвали Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2008 року, якою було зупинено провадження по цивільній справі про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором, в зв*язку зі смертю останнього.
За заявою банку, 20 лютого 2009 року Другої Синельниківської державної нотаріальної контори було доведено до відома відповідачів про пред*явлені позивачем до них претензії, як до спадкоємців після смерті ОСОБА_7 на суму 56 114,16 грн. ( а.с.128)
Відповідно до спадкової справи, після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями є відповідачі по справі, які прийняли спадщину відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України, уклали між собою договір про розподіл спадкового майна та отримали свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно зазначених свідоцтв від 14 квітня 2009 року, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6; власниками житлового будинку АДРЕСА_2 Синельниківського району Дніпропетровської області і розташований на земельній ділянці площею 974 кв.м. являються ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на 2/3 частини; ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на 2/3 частини; ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на 2/3 частини даного майна. (а.с. 101-102,104, 106, 107)
За рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2011 року було звернено стягнення на автомобіль, який був в заставі за договором у ОСОБА_7, і який у подальшому реалізований банком. Грошові кошти в сумі 25 137,98 грн. - 16 грудня 2012 року були зараховані в рахунок заборгованості на тіло кредиту, а 3631,06 грн. на відсотки за даним кредитним договором. ( а.с.15)
Судова колегія вважає, що наведені обставини свідчать про те, що кредитор спадкодавця з дня коли дізнався про відкриття спадщини, пред'явив вимоги до спадкоємців в межах строку, передбаченого ст. 1281 ЦК України.
Згідно до ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов*язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Кожен із спадкоємців зобов*язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщені.
Подаючи нові позовні вимоги, ПАТ «Банк Кредит Дніпро» вважає, що відповідачі повинні нести відповідальність по поверненню заборгованості за кредитним договором в межах вартості спадкового майна, яка зазначена в свідоцтвах про право власності на спадщину за законом, а саме: дружина ОСОБА_3, доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в межах 21,3% від загальної суми заборгованості кожний, а також мати померлого ОСОБА_6 - 36,1 %.
Колегія суддів не може погодитися з такими доводами, оскільки даний розрахунок позивачем зроблений без урахування часток кожного спадкоємця, згідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих державним нотаріусом Другої синельниківської держнотконтори Дніпропетровської області від 14 квітня 2009 року.
У судовому засіданні апеляційної інстанції на пропозицію колегії суддів щодо розгляду питання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, представник позивача пояснила, що ПАТ «Банк Кредит Дніпро» вважає недоцільним заявляти таке клопотання, оскільки наданий ними розрахунок викладений в новій позовній заяві та апеляційній скарзі.
За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Колегія суддів вважає, що позивачем в порушення зазначених норм закону не було надано достовірних доказів на підтвердження своїх вимог, в розумінні ст.ст.57-59 ЦПК України.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі, оскільки ухвалено з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, з ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ «Банк Кредит Дніпро» по суті.
Керуючись ст. ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ПАТ «Банк Кредит Дніпро» задовольнити частково.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2013 року скасувати і в задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Кредит Дніпро» відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: