Провадження №22-ц/774/10049/13 Головуючий в 1 інстанції Черновськой Г.В.
Категорія 48 Доповідач Козлов С.П.
30 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Козлова С.П.,
суддів: Болтунової Л.М., Тамакулової В.О.,
при секретарі: Філіпповій К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2013 року про передачу за підсудністю цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей і дружини, -
В апеляційній скарзі посилаючись на порушення норм процесуального права ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2013 року про передачу за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська цивільної справи за її позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей і дружини.
Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 9 ст. 110 ЦПК України позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності. А за ч. 4 цієї статті забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, в липні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей і дружини за місцем свого проживання із зазначенням своєї адреси по АДРЕСА_2 та невідомого фактичного проживання відповідача з посиланням на його місто роботи в АТ «ЮНІКОН» по вул. О.Гончара, 28А в м. Дніпропетровську. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2013 року було відкрито провадження по цій справі і призначено до розгляду в судовому засіданні на 13 серпня 2013 року, але у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання слухання справи відкладено на інший день.
Проте передаючи зазначену справу на розгляд по підсудності до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська згідно ст. ст. 110, 116 ЦПК України з тих підстав, що позивачка, на утриманні якої перебуває дві неповнолітні дитини, фактично мешкає у квартирі АДРЕСА_1 в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, суд цих даних не перевірив, ніяких доказів в їх підтвердження у своїй ухвалі не навів і в матеріалах справи вони відсутні, а скаржниця в апеляційній скарзі такого не визнає.
Наведені норми закону та обставини справи судом при передачі її на розгляд по підсудності до іншого суду не враховані та залишені без уваги, тому така ухвала, як постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до того ж суду.
Керуючись ст. ст. 307, 311 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2013 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до того ж суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді: