Постанова від 26.09.2013 по справі 826/12956/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26 вересня 2013 року 16:50 № 826/12956/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кравченко Т.В. (довіреність від 02.01.2013 р. № 6-Н)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства «Київський метрополітен»

до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 543 від 29.07.2013,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство «Київський метрополітен» з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 543 від 29.07.2013.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 170 грн. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку. Разом з цим, позивач вказує на протиправність прийнятого відповідачем рішення, оскільки зазначена норма Закону, на підставі якої воно прийнято, втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України від 8 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Відтак, позивач вважає спірне рішення незаконним та просить його скасувати.

Відповідач, подавши заперечення проти позову, в судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неприбуття не надав, як і завчасного повідомлення про поважність причин неприбуття в порядку ч. 2 ст. 40 КАС України. Враховуючи відсутність доказів поважності причин неприбуття представника відповідача, виходячи з приписів ч. 4 ст. 128 КАС України, а також враховуючи встановлені строки розгляду справи та те, що явка відповідача не визнавалась судом обов'язковою, розгляд справи не відкладався та справу розглянуто на підставі наявних у ній матеріалів.

При цьому, у своїх запереченнях відповідач зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з тих підстав, що, як вважає УПФУ, за порушення вчинені до 01.01.2011 року застосовуються фінансові санкції, передбачені законами, що діяли на момент вчинення порушення, а відтак, оскільки подання позивачем недостовірних відомостей відбулось у 2005 році, застосування штрафних санкцій на підставі положень п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правовірним.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.09.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва.

УПФУ в Солом'янському районі міста Києва проведено співставлення достовірності відомостей про застрахованих осіб системи персоніфікованого обліку з первинними документами та правильності наданої КП «Київський метрополітен» інформації за період 2005 року, про що складено довідку № 65 від 29.07.2013 року.

В ході проведення співставлення УПФУ встановлено, що в індивідуальних відомостях за типом форми «початкова» за 2005 рік на застраховану особу ОСОБА_2 не відображено код підстави ЗПЗ013Б1 для обліку спеціального стажу, яка дає право на пенсію на пільгових умовах.

У зв'язку з вищенаведеним УПФУ складено Акт № 543 від 29.07.2013 року про встановлення порушення КП «Київський метрополітен» п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

В зв'язку з цим, УПФУ прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 543 від 29.07.2013, яким на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовано до КП «Київський метрополітен» штрафні санкції у розмірі 170 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV від 09.07.2003 року. Зазначеним Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону N 1058-IV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" N 2464-VI наведена вище норма матеріального права із Закону N 1058-IV була виключена.

У той же час, згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати.

Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання, зокрема, Закону N 1058-IV та абзаців п'ятого, шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464-VI.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм законодавства, суд дійшов висновку, що нарахування після 1 січня 2011 року управлінням ПФУ на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону N 1058-IV штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей у 2005 році, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, є протиправним.

Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 20 листопада 2012 року (справа № 21-367а12) та від 04 червня 2013 року (справа № 21-170а13), які прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом..

Відтак, враховуючи встановлені під час розгляду даної справи обставини, а також керуючись позицією Верховного Суду України, суд прийшов до висновку про безпідставність нарахування у 2013 році КП «Київський метрополітен» на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону N 1058-IV штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей у 2005 році, що в свою чергу свідчить про протиправність спірного рішення про застосування штрафних санкцій.

Відповідачем під час розгляду справи не надано обґрунтування правомірності підстав, у зв'язку з якими прийнято оскаржуване рішення, враховуючи правову позицію Верховного Суду України.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає наведеним вище вимогам законодавства, а отже позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення. На поверненні судового збору позивач не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69 - 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Київський метрополітен» (код з ЄДР 03328913; адреса: 03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій № 543 від 29.07.2013, яке прийнято УПФУ в Солом'янському районі міста Києва.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 30.09.2013 року.

Попередній документ
33783520
Наступний документ
33783522
Інформація про рішення:
№ рішення: 33783521
№ справи: 826/12956/13-а
Дата рішення: 26.09.2013
Дата публікації: 30.09.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: