Ухвала від 17.09.2013 по справі 2-а/1006/3853/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а/1006/3853/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Додатко В.Д. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

УХВАЛА

Іменем України

17 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 22.05.2012 у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області, третя особа - Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду першої інстанції з позовом, в якому просили: визнати дії УПСЗН Бородянської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови у встановленні їм статусу інваліда війни та видачі посвідчень інваліда війни неправомірними; зобов'язати УПСЗН Бородянської районної державної адміністрації Київської області надати їм статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 22.05.2012 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 працювала в колективному сільськогосподарському підприємстві 1953-1988 роки і приймала участь у ліквідації аварії на Чонобильській АЕС 29.04.1986, 30.04.1986, 03.05.1986 по насипанню піску в мішки та погрузку їх на автомобілі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями трудової книжки та маршрутного листа (а.с. 11, 19)

16.11.1995 ОСОБА_2 встановлена друга група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 17).

26.12.1995 ОСОБА_2 отримала посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії ( а.с. 15).

ОСОБА_3 працював в колективному сільськогосподарському підприємстві «Полісся» з 1949 року по 1994 рік і приймав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС 07.05.1986 та 08.05.1986 по евакуації колгоспного майна, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями трудової книжки та маршрутного листа (а.с. 12, 18).

04.06.1998 ОСОБА_3 встановлена друга група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 16).

26.12.1995 ОСОБА_3 отримав посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії ( а.с. 14).

Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації 20.06.2011 видало ОСОБА_2 та ОСОБА_3 довідки за № 01-04/1045 на підставі аналізу таких документів: положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР №111 - 1976 року, наказів заступника Міністра оборони-начальника ЦО СРСР № 90 від 06.06.1975 (положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелізації) їх матеріально-технічними засобами) та № 92 від 26.06.1976 (Настанова по організації та веденню ЦО в районі (сільському) на сільськогосподарському об'єкті народного господарства), розпорядження начальника ЦО СРСР від 26.04.1986, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986, начальника ЦО Київської області-голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.01.986 № 01, від 30.04.1986 № 02, від 19.05.1986 № 52 та інші), маршрутний лист, документи і матеріали по ЦО за 1986 рік, які зберігаються в управління, інші офіційні документи.

Позивачі звернулися до управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА Київської області із вищевказаними документами з метою отримання посвідчення інваліда війни, однак відповідач відмовив у видачі такого посвідчення, пославшись на безпідставність видачі управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації довідки про участь позивачів у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування ЦО.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки позивачі були залучені до складу формувань ЦО, що документально підтверджується, та стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому відповідно до норм чинного законодавства мають право на встановлення статусу інваліда війни і на отримання документа, що підтверджує зазначений статус.

Доводи апелянта полягають у тому, що для надання статусу інваліда війни передбачено надання наказу (розпорядження) щодо підтвердження факту участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта та вважає правомірною оскаржувану постанову, з огляду на наступне.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

У відповідності до п. 12 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, посвідчення, зазначені в пунктах 3, 4 і 5, зокрема, «Посвідчення інваліда війни» видаються інвалідам війни на підставі одного з таких документів: «Удостоверение инвалида Отечественной войны», «Удостоверение инвалида о праве на льготы», для малолітніх в'язнів - «Удостоверение» і довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, довідки, видані органами Міноборони, МВС, Держспецзв'язку, МНС, СБ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, Мінпраці.

Своїми листами від 28.11.2005 № 02-10047/271 та від 30.12.2008 № 02-17796/284 Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи роз'яснено, що залучення до складу формувань Цивільної оборони для участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується довідками, виданими відповідними підрозділами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 08.11.2005 міститься висновок про те, що підставою для встановлення статусу інваліда війни є посвідчення громадянина, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи з вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка, що підтверджує залучення особи, яка стала інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, до складу формування Цивільної оборони, видана органами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно Положення про невоєнізовані формування Цивільної оборони і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами, введеного в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР - заступника Міністра оборони СРСР від 06 липня 1975 року № 90, «в состав формирований зачисляются в обязательном порядке граждане СССР мужчины в возрасте от 16 до 60 лет и женщины от 16 до 55 лет. Невоенизированные формирования гражданской обороны, которые могут использоваться в мирное время для борьбы с массовыми лесными пожарами, ликвидации последствий стихийных бедствий, крупных аварий и катастроф, комплектуются личным составом путём привлечения в эти формирования в обязательном порядке рабочих, служащих и колхозников».

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій маршрутних листів та довідок управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації позивачі, будучи працівником колгоспу, після аварії на Чорнобильській АЕС приймали безпосередню участь у ліквідації її наслідків у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони Чорнобильського району. ОСОБА_2 29.04.1986, 30.04.1986, 03.05.1986 була залучена до виконання заходів цивільної оборони по локалізації джерела радіоактивного забруднення шляхом насипання піску в мішки та погрузки його на автомашини для тушіння пожежі на ЧАЕС, евакуації колгоспної худоби із зони ЧАЕС. ОСОБА_3 07.05.1986, 08.05.1986 був залучений до виконання заходів цивільної оборони по локалізації джерела радіоактивного забруднення шляхом евакуації колгоспної худоби із зони ЧАЕС

Виходячи з вимог діючого законодавства для набуття статусу інваліда війни, позивачі отримали від управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації довідку на підтвердження їх участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що надані позивачами документи підтверджують факт участі позивачів в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони, та відповідно дають їм право на встановлення статусу інваліда війни та отримання посвідчення інваліда війни, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 22.05.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.

Попередній документ
33783519
Наступний документ
33783521
Інформація про рішення:
№ рішення: 33783520
№ справи: 2-а/1006/3853/2012
Дата рішення: 17.09.2013
Дата публікації: 30.09.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: