Справа: № 2-а-22/13 Головуючий у 1-й інстанції: Войнаренко Л.Ф. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
17 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконавчого комітету Вишгородської міської ради на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 24.04.2013 у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вишгородської міської ради про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив зобов'язати виконавчий комітет Вишгородської міської ради перевести його на першочерговий облік одержання житла за місцем проживання зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за місцем роботи.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 24.04.2013 позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, з червня 1977 року ОСОБА_2 працював в ПМК-1 «Вишгородсільрибгосп» на посаді електрозварювальника. ОСОБА_2 з сім'єю була виділена одна кімната гуртожитку в малосімейному гуртожитку ПМК-1, де він з сім'єю мешкає по даний час.
На підставі заяви ОСОБА_2 виконком Вишгородської міської ради рішенням № 3-18М247 від 30.06.1980 затвердив ОСОБА_2 на квартирному обліку по ПМК-1 тресту «Спецриббуд». З 27.11.1985 сім'я позивача, як багатодітна, була затверджена Вишгородським виконкомом на першочерговий облік одержання житла.
Постановою Вишгородського районного суду від 11.12.2008 зобов'язано виконавчий комітет Вишгородської міської ради Київської області взяти ОСОБА_2 на квартирний облік за місцем проживання зі збереженням попереднього часу перебування на обліку за місцем роботи в ВАТ «Вишгородсільрибгосп».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2010 вищевказану постанову в частині квартирної черги залишено без змін.
Відповідачем затверджено ОСОБА_2 на загальну чергу одержання житла, а не на пільгову з посиланням на те, що у постанові Вишгородського районного суду від 11.12.2008 не визнано за позивачем такого права.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем порушено право ОСОБА_2 на першочергове отримання житла, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апелянта полягають у тому, що відповідно до ст. 99 КАС України позивачем порушено 6-місячний строк звернення до суду, а також оскільки діти позивача досягли повноліття, то сім'я втратила право на першочергове отримання жилого приміщення.
Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта та вважає правомірною оскаржувану постанову, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Житлового кодексу Української PCP облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районного, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 34 Житлового кодексу Української PCP потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни які проживають у гуртожитках.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 45 Житлового кодексу Української PCP передбачено, що у першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва.
Згідно п. 2 Правил «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP», затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 11.12.1984 № 470 жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу PCP і Української PCP), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
Відповідно до п. 22 вказаних Правил, громадяни вважаються взятими на квартирний облік: у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів - з дня винесення рішення виконавчого комітету, за місцем роботи - з дня винесення спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету, затвердженого виконавчим комітетом місцевої Ради.
Згідно п.п. 30, 31 Правил «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP» при припиненні трудових відносин з підприємством, установою, організацією громадянина, який перебував на квартирному обліку за місцем роботи, і тимчасовому виїзді на роботу в іншу місцевість (якщо за тим, хто виїхав, за законом зберігається жиле приміщення), він переводиться на облік до виконавчого комітету Ради народних депутатів за місцем проживання. У зазначених випадках за громадянами зберігається попередній час перебування на квартирному обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, у межах, відповідно, часу їх роботи на даному підприємстві, в установі, організації або часу проживання у даному населеному пункті.
Облікові справи громадян передаються до виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, у випадках: ліквідації обліку за місцем роботи.
Як вбачається з матеріалів справи позивач перебував на квартирному обліку за місцем роботи на ВАТ «Вишгородсільрибгосп» та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. ОСОБА_2 звільнився з даного підприємства за угодою сторін. На даний час квартирний облік на ВАТ «Вишгородсільрибгосп» ліквідовано, а тому облікова справа ОСОБА_2 передана до виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області.
Доводи апелянта про те, що оскільки діти позивача досягли повноліття, то сім'я втратила право на першочергове отримання жилого приміщення є безпідставними з огляду на те, що відповідно до абз. 11 п. 44 Правил «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP» у першу чергу жилі приміщення надаються тим, що перебувають на квартирному обліку: багатодітним сім'ям (які мають у своєму складі трьох і більше дітей) і одиноким матерям. Вказані сім'ї не втрачають права першочергового одержання жилих приміщень і у випадку, коли після взяття сім'ї на квартирний облік діти досягнуть повноліття.
Крім того, колегія суддів не погоджується доводами апелянта про те, що відповідно до ст. 99 КАС України позивачем порушено 6-місячний строк звернення до суду, оскільки порушення прав ОСОБА_2 триває по даний час, а тому даний позов подано до суду з дотриманням строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 КАС України
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Вишгородської міської ради залишити без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 24.04.2013 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.