Справа № 815/6217/13-а
24 вересня 2013 року 10 год. 46 хв. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тарасишиної О.М.,
за участю секретаря Слободянюка К.С.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Міністерства доходів і зборів про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в прийнятті декларації № 102050000/2013/00044 від 19.08.2013 року та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Міністерства доходів і зборів про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в прийнятті декларації № 102050000/2013/00044 від 19.08.2013 року та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення працівників митного пропускного пункту щодо неналежного оформлення митного режиму позивачу при в'їзді на митну територію України на автомобілі для комерційного призначення. За цих підстав, позивач звернувся з проханням до суду визнати протиправним та скасувати рішення відповідача в відмові в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102050000/2013/00044 від 19.08.2013р., або визнати його не чинним та скасувати картку відмови як таку, що винесена безпідставно з порушенням норм чинного законодавства, а окрім того, позивач просив суд зобов'язати відповідача переглянути рішення стосовно відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102050000/2013/00044 від 19.08.2013р. та надати дозвіл на тимчасовий в'їзд терміном до одного року транспортному засобу комерційного призначення марки Мерседес Бенц державний номер 004 ВКС, кузов № WDB2110161А061092 та внести до у відповідний реєстр ЄАІС ДМСУ дані про транспортний засіб на підставі раніше наданих документів.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві. Окремо зазначив, що не погоджується з висновками працівників митниці, вважаючи їх незаконними та необґрунтованими. Крім того пояснив, що при в'їзді на митну територію України позивачем було надано всі необхідні документи, які підтверджують комерційне призначення автомобіля.
Представник відповідача у судове засідання 24.09.2013 року не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення на позовну заяву, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що 19.08.13 о 15 годині 00 хвилин в зону митного контролю митного поста «Сеньківка» Чернігівської митниці Міндоходів в напрямку «в'їзд на митну територію України» заїхав автомобіль «Mercedes - benz», державний реєстраційний знак НОМЕР_1, під керуванням громадянина України ОСОБА_1. Для здійснення митного оформлення ОСОБА_1 надав: паспорт громадянина України № РО319868 від 08.11.2006, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Mercedes - benz», державний реєстраційний знак E270CD1, згідно якого автомобіль є власністю підприємства «NORDIC PUMP OU», зареєстрованого в м. Таллінн; митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності; подорожній лист службового легкового автомобіля від 18.08.2013 № 18, посвідчення про відрядження від 18.08.2013 № 19, договір перевезення пасажира від 17.08.2013 № 17-08; рахунок-фактуру (інвойс) від 17.08.2013 № 1708, пасажирський квиток від 17.08.2013, вказані обставини не заперечуються сторонами.
За результатами перевірки наданих до митного оформлення документів відповідачем виявлено відсутність документів, які б вказували на те, що транспортний засіб належить до транспортного засобу комерційного призначення та може бути поміщений у митний режим тимчасового ввезення. У зв'язку з цим інспектором митного поста «Сеньківка» Чернігівської митниці Міндоходів Іванютою В.Г. було відмовлено у пропуску через митний кордон України транспортного засобу «Mercedes - benz», державний реєстраційний знак НОМЕР_1, про що була складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102050000/2013/00044 від 19.08.2013 (а.с. 12) (далі - Картка відмови).
Відповідно до статті 19 Закону України „Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то в таких випадках застосовуються правила міжнародного договору.
Відмову у пропуску на митну територію України, суд вважає законною та обґрунтованою, виходячи з наступного.
Відповідно до п.59 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, транспортними засобами комерційного призначення, зокрема, є автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи), що використовується в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також, мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
Частиною першою ст. 189 МК України визначено, що транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до ч.3 ст.189 МК України, тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.
На підстві п.«b» ст.1 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення (далі -Конвенція), до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення» від 24.03.20(34 №1661-IV, «комерційне використання», означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.
Умови здійснення міжнародних перевезень вантажів та пасажирів (багажу) регламентовано Конвенцію про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (м. Женева, 1956р.), Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та багажу (м. Женева 1973р.), до яких Україна приєдналась 01.08.2006 р. та 05.12.2004 р., відповідно.
Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (м. Женева, 1956р.) застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду з використанням автомобілів, коли вказані в договорі місце прийняття до перевезення вантажу і місце, передбачене для здачі вантажу, знаходяться на території двох різних країн, з яких принаймні, одна являється учасником Конвенції.
Статтями 4 та 5 цієї Конвенції, передбачено, що договір перевезення встановлюється накладною, другий примірник якої супроводжує вантаж.
Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та багажу (м. Женева 1973 р.) застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення пасажирів (та у відповідних випадках - їх багажу) транспортними засобами, коли у договорі вказано, що перевезення здійснюється територією, принаймні, двох країн та що пункт відправлення або пункт призначення, або той та інший знаходяться на території однієї з країн, що домовляються.
Статтею 5 зазначеної Конвенції передбачено, що під час перевезення пасажирів, перевізник має видати індивідуальний або колективний квиток, в якому мають бути зазначені назва та адреса перевізника.
Також, питання міжнародних перевезень пасажирів і вантажів врегульовано розділом IV ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати при виконанні міжнародних перевезень пасажирів нерезиденти повинні мати:
- дозвіл України;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
- список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень);
- білетно-облікову документацію.
У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» у пунктах пропуску через державний кордон України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює контроль наявності дозвільних документів на виконання перевезень.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, здійснює у пунктах пропуску через державний кордон України документальний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень.
Основні засади організації міжнародних регулярних, спеціальних регулярних, маятникових, нерегулярних, транзитних перевезень пасажирів визначає Порядок організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні затверджений наказом Міністерства транспорту України № 75 від 09.02.2004 року (далі - Порядок).
Відповідно до п. 6.1 Порядку нерегулярні та маятникові перевезення, які здійснюються з використанням українськими перевізниками та іноземними перевізниками шляхових листів груп пасажирів звільняються від дозволів, якщо інше не передбачене міжнародними угодами.
Згідно п. 6.2 Порядку з використанням пасажирськими перевізниками шляхових листів груп пасажирів здійснюються нерегулярні та маятникові перевезення у разі:
поїздки "з зачиненими дверима", коли той самий автобус здійснює перевезення тієї ж самої групи пасажирів протягом поїздки та для їх доставки назад на місце відправлення (місце відправлення є на території реєстрації транспортного засобу);
перевезення, що передбачає пряму поїздку з пасажирами та зворотну поїздку без пасажирів (місце відправлення є на території реєстрації транспортного засобу);
перевезення, що передбачає пряму поїздку без пасажирів і посадку всіх пасажирів зворотного рейсу в одному й тому ж місці за наявності однієї з таких умов:
пасажири складають групу, що була сформована згідно з договором перевезень;
пасажири попередньо були доставлені тим самим перевізником за умов, визначених у пункті 2) цього Порядку, на територію іноземної держави, де вони знову здійснили посадку і прямують на територію України;
пасажири були запрошені здійснити поїздку на територію іншої держави, і вартість транспортування сплачується особами, що зробили запрошення (такі пасажири повинні складати групу, яка не була сформована виключно з метою здійснення саме цієї поїздки і яку буде доставлено на територію України);
поїздки автобусів без пасажирів, що використовуються виключно для повернення пошкодженого автобуса, що здійснював міжнародні нерегулярні чи маятникові перевезення, або групи пасажирів, яка перевозилась цим автобусом.
Згідно п. 6.2 Порядку зазначено, що перевезення пасажирів при нерегулярних та маятникових перевезеннях здійснюється виключно автобусами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.
Згідно ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автобус - транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
Як було встановлено судом та не заперечується сторонами, транспортний засіб «Mercedes - benz», державний реєстраційний знак НОМЕР_1, що належить підприємству «NORDIC PUMP OU», відповідно до свідоцтва про реєстрацію від 17.08.2013 є легковим автомобілем (а.с. 44-45).
На підставі викладеного, суд вважає, що зазначений транспортний засіб посадовими особами митниці правомірно було не визнано транспортним засобом комерційного призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених МК України.
Розділом VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 (далі - Порядок № 631), визначено порядок оформлення карток відмови.
Так, відповідно до п. 7.1 Порядку № 631 у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою автоматизованої системи митного оформлення у межах строку, відведеного статтею 255 МК України, для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п.7.2 Порядку № 631).
Відповідно до п.7.5 Порядку № 631 Картка відмови роздруковується у двох примірниках і підписується посадовою особою митного органу, яка прийняла рішення про відмову, а в разі електронного декларування формується тільки як електронний документ.
Один примірник оформленої Картки відмови на паперовому носії невідкладно вручається (надсилається) Декларанту під його особистий підпис у другому примірнику.
З урахуванням вищевикладеного, з огляду на те, що інспектором митного поста «Сеньківка» Чернігівської митниці Міндоходів при здійсненні митного оформлення транспортного засобу «Mercedes - benz», державний реєстраційний знак НОМЕР_1, обґрунтовано та з дотриманням відповідного порядку складено Картку відмови № 102050000/2013/00044 від 19.08.2013, відтак підстави для визнання її незаконною та скасування у суду відсутні.
Згідно з частиною першою ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені позивачем, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника відповідача, а позивачем не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, у задоволені позовних вимог необхідно відмовити повністю.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 24.09.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -
постановив:
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Міністерства доходів і зборів про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в прийнятті декларації № 102050000/2013/00044 від 19.08.2013 року та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 27.09.2013 року.
Суддя О.М. Тарасишина
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Міністерства доходів і зборів про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в прийнятті декларації № 102050000/2013/00044 від 19.08.2013 року та зобов'язання вчинити певні дії- відмовити повністю.
27 вересня 2013 року.