Головуючий у 1 інстанції - Гурідова Н.М.
Суддя-доповідач - Бишов М. В.
25 вересня 2013 року справа №257/9486/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бишова М.В.
суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Донецька від 23 серпня 2013 року по адміністративній справі №2а/257/9486/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання дій незаконними та зобов'язання виконати постанову суду,-
25.07.2013р. позивач ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Донецька із адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання дій незаконними та зобов'язання виконати постанову суду.
В обґрунтування позову вказав, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2008 року йому було призначено основна та додаткова пенсія відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач стверджує, що дана постанова виконувалась відповідачем до 01.11.2011 року та на даний момент позивач отримує пенсію у неналежному розмірі, у зв'язку із чим він змушений звернутися до суду з даним позовом.
Постановою Київського районного суду м. Донецька від 23 серпня 2013р. по адміністративній справі №2а/257/9486/13-а в задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання дій незаконними та зобов'язання виконати постанову суду відмовлено у повному обсязі.
При цьому суд першої інстанції, відмовляючи у позові ОСОБА_2, виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки з приводу не виконання рішення суду посадовими особами відповідача, позивачу слід було звертатися до суду із заявою в порядку передбаченому ст. 267 п.9 КАС України.
Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення про задоволення його позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованою.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність в письмовому провадженні згідно з вимогами ч.1 ст.197 КАС України.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 25.07.2013р. позивач ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Донецька із адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання дій незаконними та зобов'язання виконати постанову суду.
В обґрунтування позову вказав, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2008 року йому було призначено основна та додаткова пенсія відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач стверджує, що постанова виконувалась відповідачем до 01.11.2011 року та на даний момент позивач отримує пенсію у неналежному розмірі, у зв'язку із чим він змушений звернутися до суду з даним позовом.
З тексту позовної заяви випливає, що відповідач не виконує рішення суду щодо виплати позивачу пенсії на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2008 року, згідно з ст.ст.49,50,54,67,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку із чим він змушений звернутися до суду з даним позовом.
Таким чином, колегія суддів достеменно встановила, що приводом до звернення до суду позивача ОСОБА_2 із даним адміністративним позовом є невиконання відповідачем постанови Донецького адміністративного суду від 27.08.2008 року.
Згідно пункту 9 статті 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Колегія суддів дійшла висновку, що позивачем ОСОБА_2 обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки з приводу не виконання рішення суду посадовими особами відповідача, що є предметом позову ОСОБА_2, йому було слід звертатися до суду із заявою в порядку ст.267 п.9 КАС України, а не з новим адміністративним позовом.
При цьому колегія суддів зазначає, що судом спір між ОСОБА_2 та Управлінням Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька щодо перерахунку та виплату пенсії згідно з ст.ст.49,50,54,67,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вже вирішений по суті, тобто на даний час є така, що набрала законної сили, постанова суду з того самого спору і між тими самими сторонами, що, відповідно до ст.157 ч.1 п.4 КАС України, є підставою для закриття провадження у справі.
Відповідно до ст.203 ч.1 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що позивачем обраний не належний спосіб захисту його прав, існує постанова суду, яка набрала законної сили, з того самого спору і між тими самими сторонами, у зв'язку із чим постанову суду слід скасувати та закрити провадження, роз'яснив при цьому позивачу ОСОБА_2 його право на звернення до суду в порядку ст.267 п.9 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 157, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 203, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Донецька від 23 серпня 2013 року по адміністративній справі №2а/257/9486/13-а - задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Донецька від 23 серпня 2013 року по адміністративній справі №2а/257/9486/13-а - скасувати.
Провадження в адміністративній справі №2а/257/9486/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання дій незаконними та зобов'язання виконати постанову суду - закрити.
Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Колегія суддів М.В. Бишов
І.Д. Компанієць
В.А. Шальєва