Справа № 554/2528/13-к
Іменем України
Дата документу 26.09.2013
26 вересня 2013 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Антонова С.В.,
при секретарі - Шмигло І.А.,
за участю прокурора - Сорокіна І.В.,
обвинуваченої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава матеріали кримінального провадження №12013180070000067 за підозрою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Полтави, українки, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, незаміжної, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимої:
- 08.06.2004 року Київським районним судом м.Полтава за ст.ст. 296 ч.2, 189 ч.3, 153 ч.2, 357 ч.3, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнена з іспитовим строком на 2 роки;
- 15.05.2006 року Октябрським районним судом м. Полтава за ст. 185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнена з іспитовим строком на 1 рік;
- 27.02.2007 року Октябрським районним судом м. Полтава за ст.ст. 185 ч.2, 309 ч.2, 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 15.06.2006 року, остаточне покарання 2 роки 1 місяць позбавлення волі;
- 21.03.2007 року Київським районним судом м. Полтава за ст.ст.185 ч.2, 190 ч.2, 70, КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 08.06.2004 року та призначено 5 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 27.02.2007 року та призначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області вирок змінено, вважається засудженою до 5 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнена 29.07.2011 року умовно-достроково, невідбутий строк 7 місяців 13 днів;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, -
встановив:
Вніч з 08 на 09 вересня 2012 року, ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, що належить потерпілому ОСОБА_2 в той час коли потерпілий заснув, діючи повторно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, таємно, шляхом вільного доступу викрала ключі від його квартири та гаражу, які цінності не мають, гроші кошти в сумі 120 гривень, які знаходились у кишені куртки ОСОБА_2, що знаходилась на стільці в приміщенні кухні.
Після цього, ОСОБА_1 прибула до гаража, який розташований по АДРЕСА_3, де за допомогою викрадених нею ключів проникла в середину і таємно викрала з гаманця, що лежав під водійським сидінням, 500 гривень, талон на 20 л бензину А-95 вартістю 214 гривень, чотири пластикових картки на отримання кредиту «ПриватБанку», «Ощад банку», «Дельта Банку», «Райфазен Аваль банку», які вартості не мають, а з холодильника, що знаходився в гаражі викрала 5000 гривень, 40 доларів США, що становить 319 гривень 72 копійки, золотий ланцюжок 585 проби вагою 17,07 г. вартістю 5500 гривень, золотий хрестик 583 проби вагою 3,85 г. вартістю 1000 гривень, золотий хрестик 585 проби вагою 3,57 г. вартістю 1000 гривень. Таким чином ОСОБА_1 викрала з приміщення гаража цінностей на загальну суму 13533 гривень 72 копійки.
Допитана у суді ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, погодившись із переліком викраденого майна, його вартістю та сумою завданих збитків. При цьому, обвинувачена пояснила, що 8 вересня 2012 року вона прибирала в квартирі у потерпілого. Коли останній заснув, вона викрала у нього гроші в сумі 120 гривень та ключі від гаража. Зайшовши до гаража потерпілого, вона викрала з нього гроші, талони на бензин, банківські картки та золоті вироби. Золоті вироби вона заклала у ломбард, а гроші віддала матері для утримання її неповнолітнього сина. Цивільний позов потерпілого про відшкодування завданих йому матеріальних та моральних збитків визнала повністю. У вчиненому щиро розкаялась.
Суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, позбавлення права на оскарження фактичних обставин в апеляційному порядку, переконавшись в добровільності їх позиції, та за їх згодою, визнав недоцільним дослідження тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України знайшла своє підтвердження у суді, оскільки встановлено, що вона повторно таємно викрала чуже майно та повторно таємно викрала чуже майно шляхом проникнення у приміщення.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких, конкретні обставини справи, корисливий мотив злочинів, ступінь вини обвинуваченої, її особу, яка незаміжня, має на утриманні малолітню дитину, не працює, перебувала під диспансерним наглядом з приводу психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання опіатів, пройшла курс лікування з приводу наркотичної залежності, раніше судима, має не погашені і не зняті судимості.
Обставинами, що в силу ст. 66 КК України пом'якшують покарання є з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочинів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі та вважає за можливе виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 про відшкодування завданих йому злочином 13653 гривень 72 копійок матеріальної шкоди та 5000 гривень моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки підтверджується даними матеріалів справи та повністю визнаний обвинуваченою ОСОБА_1
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання:
- за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
- за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи і повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 про відшкодування завданої йому злочином матеріальної шкоди в сумі 13653 гривні 72 копійки та 5000 гривень моральної шкоди - задовольнити в повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_1 18653 гривні 72 копійки на користь ОСОБА_2
Речові докази - документи, які приєднані до матеріалів кримінальної справи - зберігати при ній (а.с. 37).
Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 30 діб з моменту його проголошення.
СуддяС.В. Антонов