Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1552/13-а
Номер провадження 2-а/213/47/13
05 червня 2013 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Попова В.В.,
при секретарі - Толстіковій А.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - Великого Олександра Івановича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ІДПС РДПС ВДАІ КМУ Великого Олександра Івановича про скасування постанови Серії АА2 №160537 про адміністративне правопорушення від 17.04.2013 року, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить скасувати повністю Постанову АА2 №160537 по справі про адміністративне правопорушення від 17.04.2013 року та стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень; провадження по адміністративній справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що 17.04.2013 року близько 12 год. 30 хв. він рухався власним автомобілем ВАЗ 21053 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вулиці Бикова. Приблизно в цей час він рухався разом з ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (серія та номер паспорта НОМЕР_2) по перехрестю з круговим рухом по майдану Артема і повертаючи праворуч на вул. Бикова він продовжив рухатися далі. Під час руху він перетнув нерегульований пішохідний перехід, на якому в даний час пішоходів не було і продовжив рух нікому не заважаючи. Далі був зупинений за перехрестям на вул. Бикова інспектором ДПС РДПС ВДАІ м. Кривий Ріг старшиною міліції Великий Олександр Івановичем. Як виявилось причиною зупинки, за думкою інспектора, сталося порушення ним вимоги пункту 16.2 Правил дорожнього руху України, повертаючи праворуч на вул. Бикова не надавши дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину дороги, на яку він повертав, за що передбачено відповідальність згідно ч.2 ст.122 КУпАП. На його заперечення стосовно того, що він не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, а рухався відповідно до цих Правил. Зі слів старшини міліції Великий Олександр Іванович (і відео незрозумілого походження) він не пропустив пішохода, який тільки вийшов на пішохідний перехід по протилежній стороні дороги, а на відео видно, як проїхав автомобіль, а заді нього рухається пішохід. Інспектор потребував надання посвідчення водія, реєстраційні документи автомобіля, та страховий поліс, після чого повернувся до свого службового автомобіля та в ньому склав протокол АБ2№911199 про адміністративне порушення від 17.04.2013 р. В подальшому, врахувавши свої думки достатніми для визначення наявності обставин, які свідчать про вчинення мною правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП інспектор ДПС РДПС ВДАІ у місті Кривий Ріг старшина міліції Великий Олександр Іванович, прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн., та виніс постанову АА2№160537 по справі про адміністративне правопорушення від 17. 04. 2013р. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:
- при проїзді пішохідного переходу пішохід знаходився на зовсім іншій смузі руху, і тільки розпочинав перехід, в такому разі пішохід переходив спокійно, не був
змушений змінювати ні швидкість, ні напрямок руху, небезпеки наїзду на нього не
існувало, і уникати наїзду він не був змушений;
- з огляду на визначення перешкоди і небезпеки для руху, що утримуються в п. 1.10 ПДР, слід вважати, що в даному випадку ніякої небезпеки для пішоходів створено не було, бічний інтервал до пішохода також був безпечним, і відповідно, умов для виникнення в мене зобов'язань уступити йому дорогу не виникало;
- складений протокол у справі про адміністративне правопорушення і відповідна постанова не відповідають вимогам ст.ст.251,256, 280 КУпАП України, що слідує з самого складу зазначеного правопорушення й обсягу зібраних у справі доказів. Так у протоколі і постанові відсутні відомості про пішоходів, яким нібито загрожувала небезпека або було створено перешкоду для руху, хоча сам характер правопорушення має на увазі неможливість його здійснення без їхньої участі в якості потерпілих (ст.269 КУпАП) або свідків (ст.272 КУпАП). У відповідності зі ст. 256 КУпАП, настановні дані цих осіб є відомостями, що повинні бути в обов'язковому порядку внесені до протоколу, їхні пояснення є доказами в справі ( ст.251 КУпАП ), а відсутність цих відомостей і пояснень грубо суперечить положенням ст.256 КУпАП, приводить до відсутності в справі необхідних доказів і як наслідок про недоведеність скоєного правопорушення;
- п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року И 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
- ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставині, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показів свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Враховуючи вищевикладене вважає, що постанова АА2 №160537 по справі про адміністративне правопорушення від 17.04.2013р. прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є не обґрунтованою та незаконною та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, просив відмовити у його задоволенні, так як протокол та постанова винесені відповідно до норм діючого законодавства України.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Так, згідно винесеної відповідачем постанови в справі про адміністративне правопорушення, 17.04.2013 року о 12 годині 25 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21053 д/н НОМЕР_1, який проїхав нерегульоване перехрестя, рухаючись по майдану Артема, повертаючи праворуч на вул. Бикова м. Кривий Ріг, не надав переваги в русі пішоходам, які переходили проїзну частину дороги, на яку він повертав, факт порушення підтверджується відео, чим порушив вимоги п.16.2 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП (а.с.13).
Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами норм КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Відповідно до статті 251 КУпАП до доказів відносять протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.
Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.
Згідно вищезазначеного Протоколу про адміністративне правопорушення від 17.04.2013 року позивач в своїх поясненнях по суті порушення зазначив, що порушив не навмисно (а.с.14).
При цьому доказів, які б підтверджували, що позивач експлуатував транспортний засіб без порушень вимог п.16.2 Правил дорожнього руху останнім суду не надано.
Також, судом встановлено, що позивач своїм підписом в Протоколі підтвердив роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.14).
Таким чином, судом встановлена наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, складу такого правопорушення у діях позивача, відповідність спірної постанови вимогам статей 256, 283-285 КУпАП та відповідність розміру накладеного штрафу межам санкції частини 1 статті 121 КУпАП, тому є підстави вважати, що відповідач при винесенні спірної постанови діяв у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160 КАС України, суд, -
Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ІДПС РДПС ВДАІ КМУ Великого Олександра Івановича про скасування постанови Серії АА2 №160537 про адміністративне правопорушення від 17.04.2013 року.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Попов.