11 липня 2013 р. Справа №607/12363/13-ц
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Лозівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна інспекція сільського господарства у Тернопільській області, про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач Лозівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна інспекція сільського господарства у Тернопільській області, про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,00045 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та відноситься до земель загального користування (вулиця) житлової та громадської забудови, а також, привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан, шляхом демонтажу частини укріплюю чого муру, що ній розташований та ліквідації земляного напису на дорозі.
Згідно статті 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 1 статті 15 ЦПК України зазначає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Судом встановлено, що позивачем по справі є орган місцевого самоврядування, який звернувся до відповідача із вимогою звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
Однак, згідно Постанови від 01.03.2013 р. № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» встановлено, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року N 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).
Згідно п.5 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Тобто, предметом спору у даній справі є реалізація суб'єктом владних повноважень своєї компетенції у сфері земельних відносин. Отже, у даному випадку між сторонами існує публічно-правовий спір, що в свою чергу виключає розгляд справи у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Лозівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна інспекція сільського господарства у Тернопільській області, про зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку із тим, що дану позовну вимогу не належить розглядати у порядку цивільного судочинства, а у порядку адміністративного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 15, 122, 210, 294, 296 ЦПК України, суд, -
У відкритті провадження у цивільній справі за позовом Лозівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна інспекція сільського господарства у Тернопільській області, про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяО. М. Вийванко