стр. 1 із 3
Справа №303/5775/13ц
№2/303/2819/13
Номер рядка статистичного звіту-55
26 вересня 2013 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі: головуючого-судді Гейруша В.Б.
при секретарі Уліганець В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Мукачівського МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції, третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності та звільнення автомобіля з-під арешту,
У серпні 2013 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3, Мукачівського МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції, третя особа ОСОБА_4 про визнання пава власності за ОСОБА_1 на автомобіль марки «CITROEN F 230 L», 2000 року випуску, синього кольору, № шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип ТЗ- вантажнопасажриський-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Мукачівським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України в Закарпатській області 30 вересня 2005 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3; зобов»язання Мукачівського МВ ДВС зняти всі накладені ним арешти, розшуки та повернути ОСОБА_1 зазначений автомобіль.
Свої вимоги мотивує тим, що 08 липня 2008 року зазначений автомобіль придбав у ОСОБА_3 з наданням на його ім»я довіреності з право експлуатації та розпорядженням спірним автомобілем. У знятті автомобіля з обліку йому було відмовлено та повідомлено, що даний автомобіль знаходиться під арештом.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 вс удовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнав, проти його задоволення не заперечував.
Представник Мукачівського МВ ДВС Мукачівського міськрайонного юстиції в Закарпатській області в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.
Третя особа ОСОБА_4 в сдуовому засіданні позов ОСОБА_1 визнав, проти його щзадоволення не заперечував.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог ОСОБА_1 та необхідності їх задоволення, виходячи із слідуючого.
Згідно довіреності від 08 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукчаівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, в реєстрі №3929, ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1, ОСОБА_4 керувати та розпоряджатися автомобілем марки «CITROEN F 230 L», 2000 року випуску, синього кольору, № шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип ТЗ- вантажнопасажриський-В, реєстраційний номер НОМЕР_1
Судом встановлено, що ОСОБА_3 видав ОСОБА_1 довіреність на право керування та розпорядження автомобілем марки «CITROEN F 230 L», 2000 року випуску, синього кольору, № шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип ТЗ- вантажнопасажриський-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, що в свою чергу свідчить про факт відчуження ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_1 вищезазначеного автомобіля та набуття останнім відповідно до ст. 328 ЦК України права власності на нього.
Із розписки ОСОБА_3 вбачається, що останній фактично продав позивачу ОСОБА_1 автомобіль марки марки «CITROEN F 230 L», 2000 року випуску, синього кольору, № шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип ТЗ- вантажнопасажриський-В, реєстраційний номер НОМЕР_1та за продаж якого отримав 10 700 доларів США, що також підтверджує в судовому засіданні відповідача ОСОБА_3
Згідно вимог ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який було вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не забороні законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.
Статтями 391, 392 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст.41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право особи яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, на звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і про звільнення його з під-арешту. Таким правом позивач і скористався, звернувшись до суду із зазначеним позовом.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Постановою головного державного виконавця МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції Зейкан В.Л. від 26 липня 2012 року серії ВП №31317224 накладено арешт автомобіль марки «CITROEN F 230 L», 2000 року випуску, синього кольору, № шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип ТЗ- вантажнопасажриський-В, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійненні. Накладенням арешту на автомобіль марки «CITROEN F 230 L», 2000 року випуску, синього кольору, № шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип ТЗ- вантажнопасажриський-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 був обмежений у здійсненні його права власності.
За таких обставин звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання права власності на вищезазначений автомобіль та його звільнення з-під арешту є підставними і такими, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.15, 30, 62, ЦПК України, ст.ст.202, 208, 218, 220, 223, 235, 319, 321, 328, 334, 392, 392 ЦК України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» , суд
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем АДРЕСА_1, право власності на автомобіль марки «CITROEN F 230 L», 2000 року випуску, синього кольору, № шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип ТЗ- вантажнопасажриський-В, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Звільнити з-під арешту автомобіль марки «CITROEN F 230 L», 2000 року випуску, синього кольору, № шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип ТЗ- вантажнопасажриський-В, реєстраційний номер НОМЕР_1.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга через Мукачівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий підпис В.Б. Гейруш