"26" вересня 2013 р.Справа № 923/529/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: О.Т. Лавренюк
суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої
при секретарі судового засідання: Будному О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Проценко Л.С., довіреність №01/648 від 13.06.2013 р.
від відповідача: Багрій А.Г., довіреність б/н, від 20.08.2013 р., Тітов С.С., довіреність б/н від 20.09.2013 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали"
на рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013 р.
по справі №923/529/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
В судовому засіданні 26.09.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
26.04.2013 р. ТОВ "Херсонавтотранс" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "Донецькі автовокзали" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Херсонавтотранс" та ТОВ "Донецьки автовокзали", посвідченого 21.09.2009 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 1266 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Резніченко О.А. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4, 91, 92, 202, 203, 215 ЦК України. Крім того, позивач у позовній заяві просить суд поновити строк позовної давності (визнати поважними причини його пропуску), з урахуванням положень ст. ст. 256, 257 ЦК України, посилаючись на те, що тільки на підставі Рішення господарського суду Донецької області по справі № 32/81 від 21.03.2011 р. позивачеві стало відомо про існування та обставини укладання спірного договору купівлі-продажу, а керівнику Почепі В.О. стало відомо про це лише 17.04.2013 р.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.06.2013 р. по справі №923/529/13 (суддя Гридасов Ю.В.) позовні вимоги ТОВ „Херсонавтотранс" задоволено: визнано поважними причини пропущення позовної давності позивачем, позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі продажу, укладений між ТОВ "Херсонавтотранс" та ТОВ "Донецькі автовокзали", посвідчений 21.09.2009 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1266 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Резніченко О.А., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" 1147, 00грн. витрат по сплаті судового збору.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент укладення спірного договору ТОВ "Херсонавтотранс", в особі генерального директора Крамаренко В.В., не мало права відчужувати спірне нерухоме майно. При цьому, господарський суд першої інстанції зазначив, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21.09.2009 р. не відповідає вимогам ч.1 ст. 91, ч.3 ст. 92 ЦК України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Донецькі автовокзали" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимоги ТОВ "Херсонавтотранс" відмовити у повному обсязі, з посиланням при цьому на не повне з'ясування судом, при винесенні оскаржуваного рішення, обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків суду обставинам справи, з мотивів викладених в апеляційній скарзі. Скаржник зазначає, що справа розглянута судом у першому засіданні, незважаючи на те, що відповідач не був присутній у судовому засіданні, чим були порушені вимоги ст. 77 ГПК України та були порушенні процесуальні права відповідача встановлені ст. 22 ГПК України.
У судове засідання представники відповідача ТОВ "Донецькі автовокзали" з'явились, надавали пояснення, підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник позивача ТОВ "Херсонавтотранс" у судовому засіданні надав пояснення, просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "Донецькі автовокзали" без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013 р. по справі №923/529/13 - без змін.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ "Донецькі автовокзали", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін з огляду на таке.
29.01.2009 р. за позивачем було зареєстровано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Радянська, 39.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 21.09.2009 р. між ТОВ "Херсонавтотранс" (позивач, продавець) та ТОВ "Донецькі автовокзали" (відповідач, покупець) було укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу нерухомого майна (надалі - договір), за умовами якого продавець продає, а покупець купує нерухоме майно, яке розташовано за адресою м. Херсон, вул. Радянська, 39, загальною площею - 1424,9 кв. м. та складається з: адміністративної будівлі позначеної у плані під літ. А, загальною площею - 1003,1 кв. м., гаражу літ. Б, загальною площею - 113,2 кв. м., сараю літ. В загальною площею - 101,5 кв. м., санвузла літ. Д, загальною площею 36,2 кв. м., котельної літ. Е, загальною площею 11,5 кв. м., будівлі складу-гаражу літ. 3, загальною площею 52,3 кв. м., огорожа № 1, 2, 3, вимощення № 1, будівлі гаражу літ. Ж загальною площею 29,6 кв. м., гаражу літ. Г загальною площею 77,5 кв. м.
Пунктом 8 договору сторони домовились, що передачею майна за цим договором слід вважати підписання актів прийому-передачі та прийняття покупцем від продавця технічної та іншої проектно-кошторисної документації на вказане нерухоме майно, що буде свідчити про те, що передача майна відбулась.
Від імені ТОВ "Херсонавтотранс" договір підписано генеральним директором Крамаренко Віталієм Вікторовичем, від імені ТОВ "Донецькі автовокзали" - директором Корж Дмитром Михайловичем.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009 р. по справі №32/81пн було заборонено ТОВ "Херсонавтотранс" вчиняти дії, пов'язані з відчуженням нерухомого майна ТОВ „Херсонавтотранс", а також будь які правочини, пов'язані з розпорядженням майном на користь третіх осіб. Зазначена ухвала суду містить також інші заборони щодо дій з майном ТОВ "Херсонавтотранс".
21.03.2011р. рішенням господарського суду Донецької області по справі №32/81пн за позовом Москвичова А.Ф., Москвичової О.А., Москвичової Т.І. до Горб О.О., Жарова О.П., Пащенко Л.Г., Павленко Н.П., Мартиновської І.П., Бассараба О.І., ТОВ "Херсонавтотранс", ПП "Плодове", виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя особа - виконавчий комітет Донецької міської ради (відділ державної реєстрації) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" від 25.05.2009 року (протокол № 25/05-09) та від 26.06.2009 року (протокол № 26/06-09), визнання недійсним змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу та скасування їх державної реєстрації, було встановлено, що договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Херсонавтотранс" від імені продавців підписано не встановленою особою, а від імені покупця - ПП "Плодове" підписано Луценко Володимиром Віталійовичем, особою, яка була померлою станом на момент підписання вищевказаного договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Херсонавтотранс". Зазначеним рішенням суду визнано недійсними рішення загальних зборів від 25.05.2009р. та від 26.06.2009р. в цілому, в тому числі і щодо незаконності обрання цими зборами генеральним директором ТОВ "Херсонавтотранс" Крамаренко Віталія Вікторовича, яким підписано спірний договір, факт нечинності внесення змін до установчих документів та змін до відомостей про юридичну особу до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ "Херсонавтотранс", вчинених державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Херсонської міської ради 07.07.2009 року, в тому числі і щодо керівника товариства, з моменту внесення змін.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.04.2010 р. по справі №2-1163/10 та рішенням апеляційного суду Херсонської області від 12.08.2010 року по цій справі генерального директора Москвичова Анатолія Федоровича поновлено на посаді з 12.08.2009р.
Вважаючи, що договір купівлі-продажу від 21.09.2009р. є недійсним та суперечить вимогам закону (ч.1ст.203, ч.1ст. 215 ЦК України), оскільки при його укладенні порушено вимоги ст. 91, 92 , ч.2 ст. 207 ЦК України, так як договір підписано від імені позивача особою, яка не мала відповідних повноважень, а цивільна правоздатність товариства на відчуження нерухомого майна була обмежена ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009 року, яка виносилася при розгляді корпоративного спору по справі №32/81-ПН, ТОВ "Херсонавтотранс" звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір купівлі-продажу від 21.09.2009 р.
Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч.1 ст. 91 ЦК України юридична особа має такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа. При цьому частина 2 зазначеної норми передбачає обмеження цивільної правоздатності юридичної особи лише за рішенням суду.
Згідно з ч.3 ст. 92 ЦК України орган, або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, які визначаються законом чи установчими документами юридичної особи.
Як вже було зазначено вище, ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009р. по справі №32/81пн було заборонено ТОВ „Херсонавтотранс" вчиняти дії, пов'язані з відчуженням нерухомого майна ТОВ „Херсонавтотранс", а також будь які правочини, пов'язані з розпорядженням майном на користь третіх осіб. Зазначена ухвала суду містить також інші заборони щодо дій з майном ТОВ „Херсонавтотранс". При цьому, 21.03.2011р. рішенням господарського суду Донецької області по справі №32/81пн за позовом Москвичова А.Ф., Москвичової О.А., Москвичової Т.І. до Горб О.О., Жарова О.П., Пащенко Л.Г., Павленко Н.П., Мартиновської І.П., Бассараба О.І., ТОВ "Херсонавтотранс", ПП "Плодове", виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя особа - виконавчий комітет Донецької міської ради (відділ державної реєстрації) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" від 25.05.2009 року (протокол № 25/05-09) та від 26.06.2009 року (протокол № 26/06-09), визнання недійсним змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу та скасування їх державної реєстрації, було встановлено, що договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Херсонавтотранс" від імені продавців підписано не встановленою особою, а від імені покупця - ПП "Плодове" підписано Луценко Володимиром Віталійовичем, особою, яка була померлою станом на момент підписання вищевказаного договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Херсонавтотранс". Зазначеним рішенням суду визнано недійсними рішення загальних зборів від 25.05.2009 р. та від 26.06.2009 р. в цілому, в тому числі і щодо незаконності обрання цими зборами генеральним директором ТОВ "Херсонавтотранс" Крамаренко Віталія Вікторовича, яким підписано спірний договір, факт нечинності внесення змін до установчих документів та змін до відомостей про юридичну особу до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ "Херсонавтотранс", вчинених державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Херсонської міської ради 07.07.2009року, в тому числі і щодо керівника товариства, з моменту внесення змін.
Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 14.04.2010 р. по справі №2-1163/10 та рішенням апеляційного суду Херсонської області від 12.08.2010 року по цій справі генерального директора Москвичова Анатолія Федоровича поновлено на посаді з 12.08.2009 р.
Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду не доводяться зносу при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги норми чинного законодавства, матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що спірний правочин суперечить ст. 91 ЦК України у зв'язку з тим, що в момент вчинення правочину цивільна правоздатність ТОВ "Херсонавтотранс" була обмежена ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009р., винесеною в межах справи №32/81-ПН, а також ч. 3 ст. 92 ЦК України, якою встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, окрім того спірний правочин було підписано зі сторони ТОВ "Херсонавтотранс" особою, яка не мала необхідного обсягу правоздатності для підписання відповідного договору.
Відповідно до довідки ТОВ "Херсонавтотранс" об'єкт нерухомого майна за спірним договором купівлі-продажу в період з 21.09.2009 року по день вирішення спору за актом прийому-передачі відповідачу не передавався, документація, зазначена у п.8 спірного договору купівлі-продажу також не передавалась відповідачу.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, фактично з 21.09.2009 р. по теперішній час нерухоме майно, перелік якого наведено в пункті 1 договору купівлі-продажу від 21.09.2009 р. належить на праві власності саме позивачеві та використовується ним у своїй підприємницькій діяльності, що в свою чергу не спростовано відповідачем жодними належними доказами, в розумінні ст. ст. 32-33 ГПК України, також відповідачем не надано документального підтвердження факту реєстрації за ним права власності на нерухоме майно, яке є предметом спірного договору, в порядку встановленому статтею 182 ЦК України, з огляду на що посилання відповідача на те, що він є добросовісним набувачем і набув право власності на нерухоме майно за договором з моменту нотаріального посвідчення не відповідає вимогам чинного законодавства.
Окрім того, апеляційний господарський суд зауважує, що при укладенні договору від 21.09.2009 р. сторони в пункті 8 договору передбачили, що передачею майна за договором слід вважати підписання актів прийому-передачі та прийняття покупцем від продавця технічної і іншої проектно-кошторисної документації на нерухоме майно, що буде свідчити про те, що передача майна відбулася. Пунктом 9 договору також узгоджено, що право власності на нерухоме майно відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України у покупця виникає з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору. При цьому цим же пунктом обумовлено, що нотаріус роз'яснив покупцю про необхідність державної реєстрації права власності на майно у відповідному БТІ відповідно до ст. 182 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що відповідно до вимог чинних на момент укладення спірного договору вищезазначених норм матеріального права та вимог пунктів 8, 9 договору від 21.09.2009р., відповідач не набув право власності на об'єкти нерухомості, які є предметом спору.
Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності та клопотання позивача про поновлення строку позовної давності, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю в три роки. За загальним правилом цей строк застосовується до захисту всіх цивільних прав незалежно від статусу уповноваженого суб'єкта та характеру спірних відносин.
За змістом ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Частина 1 зазначеної норми пов'язує початок перебігу строку позовної давності лише з обізнаністю тієї особи, якій належить порушене право.
Звертаючись з позовом, позивач просив поновити строк позовної давності, посилаючись на те, що йому стало відомо про існування оскаржуваного договору тільки на підставі рішення господарського суду Донецької області по праві №32/81 від 21.03.2011 року, а керівнику позивача Почепі В.О. стало відомо про це лише 17.04.2013.
Посилання позивача на пропуск строку позовної давності з поважних причин підтверджується відповідними рішеннями судів, якими розглядалися корпоративні спори щодо правомірності передачі частки статутного капіталу товариства, в тому числі і щодо обрання виконавчого органу товариства та генерального директора товариства, в тому числі рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2011р. по справі №32/81-ПН, яким були скасовані записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.07.2009 р. та відновлені записи станом на 24.05.2009 р. і це відновлення відбулося лише 06.03.2012р., що підтверджується наданим до матеріалів справи витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що з 07.07.2009 р. по 06.03.2012 р. ТОВ "Херсонавтотранс" не мало легітимного керівника та виконавчих органів, а законно обраного генерального директора товариства Москвичова А.Ф. було поновлено на роботі лише рішенням суду від 05.05.2011 р., яке набрало законної сили 01.08.2011 р. та лише в березні 2012 року внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що причини пропуску строку позовної давності позивачем підтверджені належними та допустимими доказами і обґрунтовані об'єктивними обставинами, які унеможливлювали своєчасне звернення ТОВ "Херсонавтотранс" з відповідним позовом, з огляду на що колегія суддів визнає причини пропуску позовної давності поважними, у зв'язку з чим порушене право позивача підлягає захисту.
За змістом статті 267 ЦК України, якщо при розгляді спору судом буде встановлено, що право позивача, про захист якого він просить, не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної давності пропущено ним з поважних причин, відповідно до ч.5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист, у разі визнання судом поважними причин пропуску строку позовної давності.
Аналогічна позиція наведена і в пункті 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".
З огляду на вищенаведене, враховуючи приписи ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України, апеляційний господарський суд вважає цілком правомірним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ "Херсонавтотранс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.09.2009р. є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Твердження скаржника про порушення норм процесуального права до уваги не приймається, оскільки судом першої інстанції цілком вірно були застосовані приписи ст. 77 ГПК України.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та до уваги не приймаються.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ "Донецькі автовокзали" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013 р. по справі №923/529/13, як прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права - без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013 р. по справі №923/529/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 27.09.2013 року.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева