донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.09.2013 р. справа №908/1815/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівБойченка К.І. Колядко Т.М., Шевкової Т.А.
при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А.
від позивача:не з'явились
від відповідача:не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від12.08.2013 року
у справі№ 908/1815/13 (Суддя: Колодій Н.А.)
за позовною заявою Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання «Луч» Українського товариства сліпих, м. Дніпропетроськ
доПублічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод», м. Запоріжжя
простягнення грошових коштів в розмірі 172641 грн. 80 коп., в тому числі: 144082 грн. 41 коп. - основного боргу, 15817 грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань, 12742 грн. 40 коп. - 3% річних
Дніпропетровське учбово-виробниче об'єднання «Луч» Українського товариства сліпих звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» грошових коштів в розмірі 172641 грн. 80 коп., в тому числі: 144082 грн. 41 коп. - основного боргу, 15817 грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань, 12742 грн. 40 коп. - 3% річних.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.08.2013 року по справі №908/1815/13 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» на користь Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання «Луч» Українського товариства сліпих 144082 грн. 41коп. - основного боргу, 12742 грн. 40 коп. - 3% річних, 14204 грн. 02 коп. - інфляційних нарахувань. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване частковою обґрунтованістю позовних вимог.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Публічне акціонерне товариство «Запорізький автобудівний завод» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд неповністю з'ясував обставини, які мають значення по справі, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.
Відповідач стверджує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зазначає, що оскаржуване рішення прийняте без урахування зустрічних позовних вимог про стягнення з позивача на користь відповідача за первісним позовом грошових коштів в розмірі 112047 грн. 20коп., а тому підстави для стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» заявлених до стягнення сум відсутні.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.08.2013 року по справі №908/1815/13, яка постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013 року залишена без змін, відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви, у зв'язку з наданням її до суду після початку розгляду господарським судом першої інстанції справи по суті.
Представники сторін в судове засідання 25.09.2013 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального Кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обргунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського Кодексу України господарський договір загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо Законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод» в листі від 26.05.2010 року №542 запропонувало Дніпропетровському учбово-виробничому об'єднанню «Луч» Українського товариства сліпих поставити продукцію згідно специфікацій №№1, 2, 3, 4, які в подальшому були узгоджені сторонами у справі (далі - лист) (а.с. 7).
В листі відповідач також визначив умови оплати поставленої продукції, а саме, протягом 5 днів від дати отримання товару на підставі пред'явленого рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом Дніпропетровське учбово-виробниче об'єднання «Луч» Українського товариства сліпих поставило Публічному акціонерному товариству «Запорізький автомобілебудівний завод» продукцію загальною вартістю 144082 грн. 41 коп., про що свідчать видаткові накладні від 28.05.2010 року № Ф-00000227 на суму 137981 грн. 25 коп., від 31.05.2010 року №Ф-00000257 на суму 963 грн. 43 коп. та від 31.05.2010 року №Ф-00000246 на суму 5137 грн. 73 коп. (а.с. 13-15).
Станом на час розгляду справи, докази оплати відповідачем поставленого товару в сумі 144082 грн. 41 коп. в матеріалах справи відсутні та додатково суду апеляційної інстанції не надані.
З наведеного вбачається, що сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом підписання листа, в якому сторони узгодили умови поставки товару та його оплати.
Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, позивач в повному обсязі виконав умови договору поставки, а відповідач умови відповідного договору щодо оплати послуг в строки, визначені в листі від 26.05.2010 року №542 та в повному обсязі, не здійснив.
Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного Кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати отриманого товару.
Докази погашення суми боргу за отриманий товар матеріали справи не містять та додатково суду апеляційної інстанції відповідачем не надані, а тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 144082 грн. 41 коп. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім суд основного бору в розмірі 144082 грн. 41 коп., позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 12742 грн. 40 коп., розрахованих за період з 05.06.2010 року по 17.05.2013 року та інфляційних нарахувань в розмірі 15817 грн. 00 коп., розрахованих позивачем за період червень 2010 року по квітень 2013 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства 3% річних в сумі 12742 грн. 40 коп., розрахованих за період з 05.06.2010 року по 17.05.2013 року, інфляційних нарахувань в розмірі 14204грн. 02 коп., розрахованих за період з червня 2010 року по квітень 2013 року та правомірною відмову в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 1612 грн. 98коп., за необґрунтованістю нарахування.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю підстав, а рішення суду першої інстанції, яке повно та всебічно відповідає нормам чинного законодавства, підлягає залишенню в силі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
1) Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» на рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2013 року у справі №908/1815/13- залишити без задоволення.
2)Рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2013 року у справі №908/1815/13- залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційного господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Судді Т.М. Колядко
Т.А. Шевкова