24.09.2013 р. Справа № 914/2962/13
За позовом:Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ;
до відповідача:Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», м. Львів;
про:стягнення 7 273,40 грн.
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М.
Представники сторін:
від позивача:Новіков С.В. - представник (довіреність б/н від 01.07.2013р.);
від відповідача:не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.
30.07.2013р. на розгляд господарського суду поступила позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі-позивач) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» (надалі-відповідач) про стягнення 7 273,40 грн. в якості страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою суду від 31.07.2013р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 12.08.2013р.
Ухвалами суду від 12.08.2013р. та від 02.09.2013р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.
24.09.2013р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити повністю.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.06.2010р. між позивачем та гр. Бабич О.М. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0187-а/10кмс. За умовами вказаного Договору позивач (страховик) взяв на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 22.2 цього Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості. Так як 23.06.2010р. сталася ДТП, внаслідок якої, транспортному засобу страхувальника було завдано механічних ушкоджень. Позивач на виконання умов Договору виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 7 273,40 грн. На думку позивача, оскільки винуватець ДТП застрахував цивільно-правову відповідальність у відповідача, то це дає позивачу право вимоги щодо стягнення з останнього страхового відшкодування у порядку регресу.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про відкладення розгляду справи, підписаним представником відповідача. На виконання ухвали суду від 02.09.2013р., подав витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до реєстру, а також додатковий відзив на позовну заяву (вх. № 36524/13 від 06.09.2013р.), в якому зазначив, що розмір франшизи становить 510,00 грн., а відтак, розмір страхового відшкодування може бути не більше як 6 763,40 грн. Крім цього, вказав, що позивачем не було дотримано вимог законодавства щодо визначення розміру страхового відшкодування, а тому, заявлені вимоги є повністю безпідставними.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, що б розглянути спір за цими матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
08.06.2010р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі - позивач) та гр. Бабич Оленою Михайлівною (надалі - страхувальником) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0187-а/10 кмс (надалі - Договір).
За умовами цього Договору позивач (страховик) взяв на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 22.2 цього Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості (п. 22.1. Договору).
23.06.2010р. у м. Києві на пр. Палладіна - вул. Уборовеча сталася ДТП, внаслідок якої, транспортному засобу страхувальника, марки ВАЗ 111930 д.н. АА 3245 СТ було завдано механічних ушкоджень, а саме, пошкоджено задній бампер автомобіля, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою УДАІ ГУМВС України в м. Києві (а.с.28).
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2010р. у справі № 3-4881/2010 (а.с.26) встановлено, що вказана ДТП відбулася внаслідок порушення водієм автомобіля «ДЕУ» (д.н. АІ 6750 СА) - Чумаковим А.П. п. 12.1. ПДР. Даною постановою суду, Чумакова А.П. визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
24.06.2013р. на адресу позивача надійшла заява страхувальника про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу (а.с.35).
Відповідно до п. 24.3.2. Договору страховик має право протягом 2-х робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, провести огляд пошкодженого ТЗ та скласти Акт огляду ТЗ.
На виконання умов Договору, представником позивача було проведено огляд ТЗ страхувальника та складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість), де вказано перелік та опис пошкоджень транспортного засобу страхувальника - автомобіля марки ВАЗ 111930 д. н. АА 3245 СТ, 2007 року випуску (а.с.52).
Відповідно до п. 27.10. Договору при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (Кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО, на підставі рахунків СТО.
Згідно рахунку-фактури № СЧ-0009797 від 25.06.2010р. ПАТ «УАК» філія «Універсал - авто» (а.с.33) вартість відновлюваних робіт та запчастин (матеріалів) автомобіля страхувальника марки ВАЗ -111930, д.н. АА 3245 СТ складає 7 673,40 грн.
28.07.2010р. уповноваженим представником позивача було складено страховий акт № 0187-а/10 кмс-1 (а.с.30-31), в якому зазначається, що у відповідності з цим Актом і п. 7 Договору, страхувальнику підлягає виплата страхового відшкодування у розмірі 7 273,40 грн.
На виконання умов Договору та на підставі страхового акту № 0187-а/10 кмс-1 від 28.07.2010р., рахунку-фактури № СЧ-0009797 від 25.06.2010р. та заяви страхувальника від 24.06.2010р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 7 273,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4435 від 03.08.2010р. (а.с.29).
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП - Чумакова А.П. застрахована у відповідача, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9133966 від 31.12.2009р. (а.с.88).
Претензією № РГ/3088/11/5 від 31.08.2011р. (а.с.23) позивач повідомив ПАТ «Страхова компанія «Граве Україна» про ДТП, яка трапилася 23.06.2010р. (внаслідок порушення застрахованою відповідачем особою ПДР), а також те, що дана подія була визнана ПАТ «Страхова компанія АХА Страхування» страховим випадком, в результаті чого, страхувальнику 03.08.2010р. було виплачено страхове відшкодування в розмірі 7 273,40 грн. Крім цього, в даній претензії позивач заявив вимогу про сплату відповідачем страхового відшкодування в розмірі 7 273,40 грн., надавши для цього підтверджуючі документи та банківські реквізити для перерахування грошових коштів.
Після отримання вказаної претензії, відповідач звернувся до позивача з листом вих. № 29959 від 01.10.2012р. (а.с.24), в якому зазначив, що питання про виплату страхового відшкодування в порядку регресу буде вирішене після отримання від позивача акту автотоварознавчого дослідження по визначенню розміру вартості відновлення автомобіля з урахуванням зношеності (матеріального збитку), проведеного особою, що має відповідну кваліфікацію та спеціальні знання у галузі авто товарознавства та має відповідний сертифікат оцінювача або свідоцтво судового експерта.
Як вбачається з позовної заяви, позивач вважає, що документ, який вимагає та на який посилається відповідач по справі, є лише попереднім, необов'язковим оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а тому, пакет документів, який був наданий відповідачу є достатнім для виплати страхового відшкодування. Оскільки, станом на день подання позову, відповідачем не було виплачене вказане відшкодування, то воно підлягає стягненню в судовому порядку.
Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 980 ЦК України встановлено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1181 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Частиною 1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено перелік витрат, які відшкодовуються страховою компанією, до яких, з-поміж іншого, належать витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Частиною 4 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).
Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що ДТП сталася з вини водія автомобіля марки «ДЕУ», д.р.н. АІ 6750 СА - Чумакова Артема Петровича, що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2010р. у справі № 3-4881/2010.
З огляду на вищенаведене, у відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, винного у ДТП, виник обов'язок з відшкодування позивачеві, як страховику цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 7 273,40 грн., що становить вартість відновлювального ремонту та запчастин (матеріалів) пошкодженого автомобіля марки ВАЗ 111930, д.н. АА 3245 СТ.
З приводу доводів відповідача про відсутність правових підстав для задоволення позову з підстав недоведення позивачем розміру шкоди, завданої транспортному засобу страхувальника, виключно шляхом проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню розміру вартості відновлення автомобіля з урахуванням зношеності (матеріального збитку), проведеного особою, що має відповідну кваліфікацію та спеціальні знання у галузі авто товарознавства та має відповідний сертифікат оцінювача або свідоцтво судового експерта, суд відзначає наступне.
Відповідно до приписів ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язки, пов'язані з оцінкою шкоди, не стосуються позивача (страховика за договором добровільного страхування майна), дії якого не регулюються цим Законом, а тому, суд не має правових підстав перекладати на позивача обов'язки відповідача, який є страховиком за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9133966. Крім того, вказаним Законом України не передбачено обов'язкового проведення суб'єктами оціночної діяльності незалежної професійної оцінки шкоди, завданої транспортному засобу внаслідок ДТП, тобто необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. З положень згаданого Закону вбачається, що під оціненою шкодою в ньому розуміється передусім шкода, оцінена страховою компанією.
Отже, доводи відповідача про необхідність доведення розміру збитків виключно шляхом проведення його оцінки професійним оцінювачем відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не узгоджуються з нормами законодавства про страхування.
До того ж, з врахуванням положень ч. 1 ст. 990 ЦК України та ст.ст. 25, 26 ЗУ «Про страхування» сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами у справі.
Також, представником відповідача у відзиві на позовну заяву зазначалося, що визначити вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу неможливо, у зв'язку з тим, що позивачем не дотримано вимог законодавства щодо визначення розміру шкоди, заподіяної ТЗ страхувальника.
Однак, в п. 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затв. наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р. встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ. Як встановлено судом, рік випуску транспортного засобу страхувальника (марки ВАЗ 111930, д.р.н. АА 3245 СТ) 2007, отже, на момент ДТП (23.06.2010р.) фізичний знос вказаного автомобіля дорівнював « 0», а відтак, вартість відновлюваного ремонту розрахована позивачем правильно.
Водночас суд відмічає, що з заявленого розміру страхового відшкодування (7 273,40 грн.) до задоволення підлягає сума у розмірі 6 763,40 грн., оскільки, як вбачається з полісу № ВС/9133966 від 31.12.2009р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розмір франшизи складає 510,00 грн.
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування підтверджені належними та допустимими доказами, а тому, є обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Тому, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ Україна» (79044, м. Львів, вул. Метрологічна, 2; код ЄДРПОУ 19243047) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912) 6 763,40 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ Україна» (79044, м. Львів, вул. Метрологічна, 2; код ЄДРПОУ 19243047) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912) 1 599,90 грн. судового збору.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.
6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 27.09.2013 р.
Суддя Крупник Р.В.