24.09.2013 року Справа № 904/4883/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)
судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.
секретар судового засідання: Турбуєва А.О.
за участю представників сторін:
представника відповідача: Кузьменко С.А.
представника позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 р. у справі № 904/4883/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 1 277 968,24 грн.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область , в якій просить стягнути 1 277 968,24 грн. інфляційних втрат, 3% річних та штрафні санкції за договором №01/12 БО-33 про закупівлю природного газу від 25.01.2012.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року по справі №904/4883/13 (суддя Соловйова А.Є.) позов задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 132 776,04 грн. 3% річних, 274 946,68 грн. інфляційних втрат, 132 776,04 грн. пені, 3 595,61 грн. штрафу, 25 386,47 грн. судового збору. З рішення суду вбачається, що розмір нарахованих пені та штрафу було зменшено.
Позивач не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд першої інстанції виніс рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права та неправомірно зменшив суму пені та штрафу. В своїй апеляційній скарзі позивач просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року по справі №904/4883/13 скасувати в частині, якою відмовлено у стягненні пені -398 327,77 грн. та штрафу - 355 966, 20 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, за яким стягнути з КП теплових мереж «Криворіжтепломережа» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пеню у розмірі 398 327,77 грн. та штрафу 355 966, 20 грн. Позивач послався на те, що підстави для зменшення суми пені та штрафу відсутні і важкий фінансовий стан відповідача не є винятковим випадком в розумінні ст. 233 Господарського кодексу України.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 24.09.2013р. представник відповідача просить рішення суду залишити без змін; представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином.
Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, 25.01.2012 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач, продавець) та комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (відповідач, покупець) уклали договір №01/12 БО-33 про закупівлю природного газу (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), далі - газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2. цього Договору. Газ, що постачається за цим Договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (п.1.1. Договору).
Відповідно до п.3.1. Договору, ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою - 0%.
Також, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами склав 305,60 грн., а крім того ПДВ - 61,12 грн., тому всього з ПДВ - 366,72 грн.
Також сторони узгодили розмір оплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 3 945,90 грн.
Згідно з п.4.1. Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Пунктом 5.1. Договору Сторони погодили термін поставки газу з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно.
На виконання умов Договору, позивач протягом січня-липня 2012 року поставив, а відповідачі прийняв, природний газ в обсязі 42 443,851 тис. куб.м. на загальну суму 167 716 529,99 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт поставки природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2012, 29.02.2012, 31.03.2012, 30.04.2012, 31.05.2012, 30.06.2012, 31.07.2012, та не заперечується відповідачем.
Таким чином, за умовами Договору (п.4.1.) відповідач мав оплатити поставлений природний газ в січні 2012 року (45 162 897,10 грн.) - в строк до 14.02.2012 включно; в лютому 2012 року (62 127 852,22 грн.) - в строк до 14.03.2012 включно; в березні 2012 року (43 678 070,70 грн.) - в строк до 14.04.2012 включно; в квітні 2012 року (8 763 855,75 грн.) - в строк до 14.05.2012 включно; в травні 2012 року (4 544 686,38 грн.) - в строк до 14.06.2012 включно; в червні 2012 року (1 893 550,61 грн.) - в строк до 14.07.2012 включно; в липні 2012 року (1 545 977,23 грн.) - в строк до 14.08.2012 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ з порушенням строку, встановленого п.4.1. Договору, що підтверджується випискою по рахунку 36-1-08-2, договір " 01/12БО-33" з 01.01.2012 по 31.03.3013р.
Зі змісту ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати за поставлений природний газ, позивач нарахував три проценти річних у сумі 103 710,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 283 591,54 грн.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Також, відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання (ст. 610 ЦК України).
Положеннями ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Доказами по справі доведено факт порушення відповідачем строків оплати за поставлений природний газ, і господарський суд Дніпропетровської області, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, позовні вимоги частині стягнення 3% річних задовольнив повністю - в сумі 103 710,73 грн., в частині стягнення інфляційних втрат позовні вимоги задовольнив частково - в сумі 274 946,68 грн., згідно з розрахунком відповідача, який перевірено судом, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Згідно з п. 7.3. Договору, за порушення покупцем умов п.4.1. Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 531 104,17 грн. за загальний період прострочення з 15.02.2012 по 12.11.2012, та штраф у розмірі 7% від простроченої понад 30 днів суми, що складає 359 561,81 грн.
Слід врахувати, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, а зі змісту ст. 231 Господарського суду України, вбачається, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений Позивачем розрахунок пені та штрафу відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 531 104,17 грн. та штрафу в сумі 359 561,81 грн. є обґрунтованими.
Але, слід зауважити, що відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Господарський суд Дніпропетровської області, зважаючи на надані відповідачем довідок, балансу на 31.12.2012, дебіторська заборгованість споживачів за послуги з теплопостачання станом на 01.07.2013 становить понад 299 млн.грн., у тому числі населення - понад 251 млн. грн., державний бюджет - понад 30 млн. грн.., підприємства - понад 14 млн. грн., враховуючи той факт, що відповідач повністю оплатив вартість поставленого в січні-липні 2012 року природного газу (167 716 529,99 грн.), наявність понад 32 тис. виконавчих документів (про стягнення заборгованості понад 121 млн.грн.), що перебувають у відділах примусового виконання рішень, зменшив розмір пені, яка заявлена до стягнення - 531 104,17 грн. до 25% від заявленої суми, що становить 132 776,04 грн.; та штраф, який заявлений до стягнення - 359 561,81 грн. до 1% від заявленої суми, що становить 3 595,61 грн. і з даними висновками суд апеляційної інстанції цілком погоджується.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на відсутність підстав для зменшення неустойки, що нарахована ним відповідачу, є помилковим та спростовується доказами по справі, тому відхиляються судом.
Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105, ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року по справі №904/4883/13 - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.
Повний текст постанови підписано 27.09.2013р.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді І.Л.Кузнецова
І.А.Сизько