Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"24" вересня 2013 р. Справа № 911/2654/13
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Тарасова Геннадія Михайловича,
21018, м. Вінниця, вул. Р. Скалецького, 40-А
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотекс-Буд",
08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 78
про стягнення 19 024,11 грн.
за участю представників:
позивача - Павленко О.О. (довіреність від 17.04.2013 № 780);
відповідача - не з'явився, про час і місце судовго засідання повідомлений належним чином.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Тарасова Геннадія Михайловича (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотекс-Буд" (далі - відповідач) про стягнення 19 024,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати товару, що поставлений позивачем.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.07.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.08.2013.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17302 від 13.08.2013) позивачем подано письмові пояснення та додаткові докази до матеріалів справи.
У судове засідання 13.08.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 11.07.2013 відповідач не виконав, розгляд справи відкладено на 22.08.2013.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18049 від 22.08.2013) позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у судовому засіданні 22.08.2013, для подання нових доказів по справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2013 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.
У судове засідання 22.08.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 11.07.2013 відповідач не виконав, розгляд справи відкладено на 24.09.2013.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 19993 від 20.09.2013) позивачем подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20190 від 24.09.2013) позивачем подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.
У судовому засіданні 24.09.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, що викладені у позові.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судові засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань.
Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.09.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Позивачем відповідачеві передано товар, а відповідачем вказаний товар отримано, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними: від 12.08.2010 № ТГ-0201090 на суму 1 828,58 грн., від 27.05.2011 № ТГ-001052 на суму 11 235,30 грн., від 30.05.2011 № ТГ-001077 на суму 11 235,30 грн., від 08.09.2011 № ТГ-005539 на суму 33 705,90 грн., від 06.10.2011 № ТГ-003042 на суму 33 705,90 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін. До матеріалів справи подано копію довіреності від 26.05.201 № 297, що підписана керівником відповідача та скріплена відбитком його печатки, на підставі якої представником відповідача отримано товар за видатковими накладними від 27.05.2011 № ТГ-001052 на суму 11 235,30 грн. та від 30.05.2011 № ТГ-001077 на суму 11 235,30 грн.
Для оплати вказаного товару позивачем відповідачеві виставлені рахунки-фактури (копії в матеріалах справи).
Відповідно до тверджень позивача, які не заперечені відповідачем, до передачі спірного товару за вищевказаними видатковими накладними, договір у формі єдиного письмового документу між сторонами не укладався.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зважаючи на те, що у погоджених сторонами видаткових накладних визначено найменування, кількість, ціну товару, суд дійшов висновку про погодження сторонами істотних умов договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах та укладення між сторонами договорів купівлі-продажу в простій письмовій формі.
Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, після отримання товару відповідач здійснив часткову оплату вартості товару у розмірі 73 004,48 грн., що підтверджується банківською довідкою від 02.08.2013 № 186/III (оригінал у матеріалах справи).
За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 18 705,90 грн., яка не оплачена за видатковою накладною від 06.10.2011 № ТГ-003042 та рахунком-фактурою від 27.09.2011 № ТГ-00000005676.
Крім того, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи копію податкової накладної на поставку від 06.10.2011 № 82, що виписана позивачем на господарську операцію за спірною видатковою накладною від 06.10.2011 № ТГ-003042.
Податкову накладну, що надано позивачем, складено ним у період дії Податкового кодексу України відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 якого (у редакції, чинній на момент складання даної податкової накладної) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Зважаючи не викладене, судом оцінюється вказана податкова накладна, що виписана позивачем, як доказ того, що позивачем відображена господарська операція за спірною видатковою накладною від 06.10.2011 № ТГ-003042, що оплачена відповідачем лише частково, у своїх податкових зобов'язаннях.
Також підтвердженням вказаного вище є лист Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції про те, що позивачем включено до податкового зобов'язання суму ПДВ за постачання товару відповідачеві згідно податкової накладної від 06.10.2011 № 82 та довідку державної податкової інспекції у м. Вінниці від 11.01.2013 № 63/17/2585103957 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань обчислення сум податку на додану вартість за жовтень 2011 року.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбачено договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За результатами розгляду матеріалів справи, з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності та з урахуванням вимог чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків про застосування норм цивільного законодавства до даних правовідносин у частині співвідношення з частиною 2 статті 530 статті 692 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.
Як встановлено судом, факт передачі позивачем товару підтверджується видатковими накладними, спірна видаткова накладна від 06.10.2011 № ТГ-003042, крім того, оплачена частково в розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується банківською довідкою від 02.08.2013 № 186/III (оригінал у матеріалах справи).
При цьому, спірна видаткова накладна, що підписана покупцем - відповідачем є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин сторін, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних не встановлений, строк виконання відповідних грошових зобов'язань має визначатися за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, тобто, відповідач мав розрахуватись з позивачем у повному обсязі після отримання товару.
Аналогічну правову позицію викладено у пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів повної оплати товару суду не надав.
Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк. Оскільки відповідач, в порушення статей 525, 526, 615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання з оплати товару своєчасно не виконав, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сума боргу, позовна вимога в розмірі 18 705,90 грн. підлягає задоволенню повністю.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 281,36 грн. та інфляційні втрати у розмірі 55,59 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та інфляційних втрат і з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 281,36 грн. 3% річних та 55,59 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.
З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 18 705,90 грн., інфляційних втрат у розмірі 55,59 грн. та 3 % річних у розмірі 281,36 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.
Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотекс-Буд" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 78, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33191932) на користь Фізичної особи - підприємця Тарасова Геннадія Михайловича (21018, м. Вінниця, вул. Р. Скалецького, 40-А, ідентифікаційний № 2585103957) 18 705 (вісімнадцять тисяч сімсот п'ять) грн. 90 коп. основної заборгованості, 281 (двісті вісімдесят одна) грн. 36 коп. 3% річних, 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 59 коп. інфляційних втрат та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 26.09.2013.
Суддя С.О. Саванчук