83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.09.2013 Справа № 910/11138/13
Господарський суд Донецької області у складі:
Судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.
розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»,
м. Донецьк
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Волгабурмаш-Україна», м. Київ
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сюськала Віталія Володимировича, м. Київ
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Давидова Володимира Миколайовича, Луганська обл., м. Сведловськ
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного автотранспортного підприємства «Автотехобслуговування», м.Луганськ
про стягнення 2689,07 грн. страхового відшкодування в порядку регресу
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Леонов О.С. - за довір. від 10.06.2013 р. № ГН-181-Ю
від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Волгабурмаш-Україна»: не з'явився
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Сюськала Віталій Володимирович: не з'явився
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Давидов Володимир Миколайович: не з'явився
від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного автотранспортного підприємства «Автотехобслуговування»: не з'явився
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ВУСО», м. Донецьк про стягнення 2689,07 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2013 р. справу № 910/11138/13 справу передано за підсудністю до господарського суду Донецької області.
Ухвалою господарського суду Донецької області? від 24.07.2013 р. справу
№ 910/11138/13 прийнято до свого провадження.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.07.2013 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Волгабурмаш-Україна», третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сюськала Віталія Володимировича, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Давидова В?олодимира Миколайовича, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного автотранспортного підприємства «Автотехобслуговування».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір добровільного страхування транспортних засобів № 28-2801-1803 від 11.02.2010 р., посвідчення водія на Сюськала Віталія Володимировича, тимчасовий реєстраційний талон серія ДАП
№ 012483, подорожній лист серія АБА № 363316 від 30.03.2010 р., довідку ДАЇ від 30.03.2010 р., інформаційну довідку № 8598214, постанову Шевченківського районного с?уду м. Києва від 23.04.2010 р. по адміністративній справі № 3-4950/10, заяву на виплату страхового відшкодування від 01.04.2010 р., страховий акт від 07.04.2010 р. № 42410Т, платіжне доручення від 09.04.2010 р. № 26792, рахунок від 07.04.2010 р. № 0000030339, розрахунок страхового відшкодування від 07.04.2010 р., претензію № 171-03-1/18 від 24.10.2012 р., правовстановлюючі документи тощо.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сюськало Віталій Володимирович, надав заяву, в якій повідомив про неможливість явки до судового засідання.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Волгабурмаш-Україна», надало пояснення з приводу ДТП, що сталося 30.03.2010 р.
09.09.2013 р. на адресу суду від Шевченківського районного суду м. Києва надійшла адміністративна справа № 3-4950/10 щодо притягнення до адміністративної відповідальності Давидова Володимира Миколайовича.
23.09.2013 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність документально підтвердженої інформації, щодо правомірності керування Давидовим Володимиром Миколайовичем транспортним засобом марки «МАЗ 437041», державний номер ВВ0869ВН.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
30.03.2010 р. о 13 год. 20 хв. у м. Києві на вул. Мельникова, 12, у зв'язку з порушенням Давидовим Володимиром Миколайовичем Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Шевроле», державний номер АА0616ІР, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Волгабурмаш-Україна», яким керував Сюськало Віталій Володимирович та автомобіля марки «МАЗ 437041», державний номер ВВ0869ВН, що належить Приватному автотранспортному підприємству «Автотехобслуговування», яким керував Давидов В.М. що призвело до пошкодження транспортних засобів. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ від 30.03.2010 р. та інформаційній довідці № 8598214.
Судом при розгляді справи були досліджені матеріали адміністративної справи
№ 3-4950/10, які надійшли від Шевченківського районного суду м. Києва.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.04.2010 р. по справі № 3-4950/10 Давидова В.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 130 КпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 425,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волгабурмаш-Україна» було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 28-2801-1803 від 11.02.2010 р. (далі по тексту - Договір).
Строк дії Договору з лютого 2010 р. до лютого 2011 р.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП пошкоджений у ДТП автомобіль марки «Шевроле», державний номер АА0616ІР був застрахованим.
Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача).
Об'єктом страхування є, в тому числі, автомобіль «Шевроле», державний номер АА0616ІР.
Розмір франшизи за кожним видом страхового ризику визначено п. 5 вказаного Договору.
Абзацом 2 ч. 1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, у свою чергу, є втрати яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, яки особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до рахунку-фактури від 07.04.2010 р. № 0000030339 вартість робіт з ремонту автомобіля становить 3055,07 грн.
Згідно до страхового акту від 07.04.2010 р., зазначена подія була визнана страховою та сума страхового відшкодування (сума виплати) склала 2689,07 грн., яка і була перерахована в рахунок страхового відшкодування за ремонт автомобілю марки «Шевроле», державний номер АА0616ІР, що підтверджується платіжним дорученням від 09.04.2010 р. № 26792.
Таким чином, внаслідок настання ДТП позивач по справі зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 2689,07 грн.
Згідно статті 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 1 ст. 1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля).
Якщо власник передає транспортний засіб іншій особі в технічне управління без належного правового оформлення, то суб'єктом відповідальності є власник транспортного засобу.
Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб, чого сторонами доведено не було.
Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
30.03.2010 р. о 13 год. 20 хв. у м. Києві на вул. Мельникова, 12, у зв'язку з порушенням Давидовим Володимиром Миколайовичем Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Шевроле», державний номер АА0616ІР, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Волгабурмаш-Україна», яким керував Сюськало Віталій Володимирович та автомобіля марки «МАЗ 437041», державний номер ВВ0869ВН, що належить Приватному автотранспортному підприємству «Автотехобслуговування», яким керував Давидов В.М. що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вина Давидова В.М. підтверджена матеріалами адміністративної справи № 3-4950/10. Як вбачається з Постанови від 23.04.2010 р. у адміністративній справі № 3-4950/10 Давидов В.М. на момент ДТП працював водієм у Приватному автотранспортному підприємству «Автотехобслуговування».
У відповідності до частини другої ст.126 Кодексу про адміністративні правопорушення України керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення правил користування засобами транспорту (в тому числі передбачені ст. 126 КУпАП) розглядаються органами внутрішніх справ. Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 126 і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. А згідно із ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, керування водієм транспортним засобом без наявності документів про право користування чи розпорядження ним є адміністративним правопорушенням, а тому факт такого правопорушення може бути підтверджено лише встановленими законодавством документами - протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та постановою про таке адміністративне правопорушення.
Таким чином, шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що ДТП сталося саме з вини Давидова В.М., який на правових підставах керував транспортним засобом «МАЗ 437041», державний номер ВВ0869ВН і іншого сторонами не доведено.
Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільна відповідальність Приватного автотранспортного підприємства «Автотехобслуговування» була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»», на підставі полісу серії ВС № 2654255, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 25500,00 грн., франшиза - 2 % (510,00 грн.).
Посилаючись на той факт, що цивільно-правова відповідальність власника (Приватного автотранспортного підприємства «Автотехобслуговування») транспортного засобу автомобіль марки «МАЗ 437041», державний номер ВВ0869ВН, яким керував Давидов В.М. було застраховано у відповідності до приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою від 24.10.2012 р. № 171-03-1/18 про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в сумі 2689,07 грн. Проте, відповідач надав відповідь на регресну вимогу, в якій не визнав даний випадок страховим.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та Приватним автотранспортним підприємством «Автотехобслуговування» було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВС № 2654255, який станом на 30.03.2010 р. був діючим. Відповідно до полісу особа, відповідальність якої застрахована - Приватне автотранспортне підприємство «Автотехобслуговування» Ліміт відповідальності за цим договором за шкоду заподіяну майну складає 25500,00 грн., а франшиза - 2 % (510,00 грн.).
Отже, на момент скоєння ДТП відносно автомобілю марки «МАЗ 437041», державний номер ВВ0869ВН, існував діючий поліс.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, що діяла у спірний період) - далі Закон, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що до позивача по справі, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право регресного позову до страховика (відповідача по справі), який застрахував відповідальність особи, яка на момент ДТП є власником автомобіль марки «МАЗ 437041», державний номер ВВ0869ВН.
На підставі наведеного, позивач звернувся із позовними вимогами про стягнення 2689,07 грн. матеріальної шкоди.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Проте, при розрахунку суми страхового відшкодування позивачем не врахована сума франшизи в розмірі 510,00 грн., яка передбачена договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВС № 2654255.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 2689,07 грн. підлягають задоволенню частково, а саме на суму 2179,07 грн.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33,35, 43, 44, 49, 82-85, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова группа», м. Київ про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2689,07 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, м. Донецьк, вул.. Постишева, б. 60, код ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-а, р/р 26503014691 в ВАТ АТ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 30859524) шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу в розмірі 2179,07 грн., судовий збір в сумі 1394,20 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 30.09.2013 р.
Суддя Ю.В. Бокова