83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
16.09.2013 Справа № 905/5652/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Хмільник Вінницької області
до відповідача:Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Слов'янськ Донецької області
про стягнення 93 446,12грн.
за участю уповноважених сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Хмільник Вінницької області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Слов'янськ Донецької області заборгованості у сумі 93 446,12грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №93 поставки товару від 09.07.2012.р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії актів звірки взаємних розрахунків від 31.01.2013р., від 29.04.2013р., вимогу про сплату заборгованості від 01.02.2013р., копію листа вих.№10ок/445 від 07.03.2013р., розрахунок ціни позову, копії видаткових накладних, копії банківських виписок по особовому рахунку.
Позивач у засідання суду не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач в судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.
Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.
Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -
09 липня 2012р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 м. Хмільник Вінницької області (далі по тексту-Постачальник) та Дочірнім підприємством «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Слов'янськ Донецької області (далі по тексту-Покупець) був укладений договір №93 поставки товару, згідно умов якого Постачальник зобов"язався постачати покупцю певний товар, а покупець зобов»язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються шляхом перерахування коштів на рахунок продавця в термін до 30 днів з моменту поставки (п.3.2 договору).
У відповідності до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
За своїм змістом та правовою природою договір №93 поставки товару від 09.07.2012.р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Пунктами 5.1, 5.2 договору встановлений строк його дії з моменту підписання і діє до 31.12.2012р. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить прол свій намір розірвати або змінити договір за місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на строк - 2013р.
Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
На виконання умов Договору, у період з 09.07.2012р.-25.12.2012р. за видатковими накладними (перелік яких вказаний у розрахунку ціни позову до позовної заяви) позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 694 340,72грн.
З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.
Частково відповідач сплатив одержаний товар на суму 600 894,60грн., про що свідчать банківські виписки.
Відповідач станом на 31.01.2013р. підтвердив наявність боргу у сумі 103 446,12грн. перед позивачем, про що свідчить акт звірки розрахунків.
Станом на 29.04.2013р. відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 93 446,12грн. перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.
05.02.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 01.02.2013р., в якій вимагав сплатити заборгованість в термін до 10.02.2013р.
В свою чергу відповідач розглянувши вимоги позивача у листі вих.№10ок/445 від 07.03.2013р. повідомив, що він не має можливості погасити борг у повному обсязі з підстав того, що реабілітаційний центр знаходиться у край важкому фінансовому положенні, що викликано економічними спадом та низьким попитом на санітарно-курортні путівки, як зі сторони фондів соціального страхування так і населення.
Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.
Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п.3.2 договору, отриманий товар повністю не сплатив.
Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 93 446,12грн.
Що ж стосується вказаних причин не виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем, суд зазначає, що погіршення показників прибутковості відповідача, не є підставою для звільнення його від виконання його зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це діяльність на власний ризик.
Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Хмільник Вінницької області до Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Слов'янськ Донецької області про стягнення 93 446,12грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Слов'янськ Донецької області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Хмільник Вінницької області заборгованість у сумі 93 446,12грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 868,92грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 16.09.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2013р.
Суддя Л.Д. Подколзіна