номер провадження справи 10/57/13
16.09.2013 Справа № 908/2793/13
м. Запоріжжя
За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про стягнення 14 081 грн. 74 коп.
Суддя: Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_3, на підставі довіреності б/н від 20.03.2013 р.;
від відповідача - не з'явився.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглядається позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Київ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в сумі 14 081 грн. 74 коп. за договором цесії від 24.10.2012 р., де основний борг склав 13 700 грн. 00 коп., три відсотки річних склали 67,57 грн., пеня була нарахована в розмірі 314, 17 грн.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 19.08.2013р., справу 908/2793/13 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.
Ухвалою господарського суду від 20.08.2013 р., порушено провадження у справі № 10/57/13, її розгляд призначено на 09.09.2013р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги викладені в позові. Представник відповідача до суду не з'явився, відзив на адресу суду не направив.
У зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 16.09.2013р. на 11 год. 15 хв.
16.09.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та в судовому засіданні надав заяву про зменшення ціни позову в якій зазначив, що керуючись ст. 22 ГПК України відмовляєтся від стягнення пені у розмірі 314, 17 грн. Наслідки відмови позивачу відомі. Суд прийняв та задовольнив заяву позивача про зменшення ціни позову.
16.09.2013 р. представник відповідача до суду не з'явився вдруге, відзив на адресу суду не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвала про порушення провадження у справі, направлена відповідачу на адресу, зазначену в позові, до суду не повернулася.
Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.
Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 16.09.2013 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Терекс» (Цедент) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. (Цесіонер) було укладено договір цесії щодо набуття права вимоги до третіх осіб від цедента до цесіонера.
Таким чином, у відповідності до ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Цесіонер отримав право позиватися до боржників Цедента в порядку передбаченому чинним законодавством України.
Згідно усної домовленості між ТОВ «Терекс» ( Постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (Покупець) - постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити в порядку встановленим у видаткових накладних автошини, диски та інші автомобільні аксесуари.
Процедура передавання товару було вчинено, що підтверджується видатковою накладною від 29.07.2011р. № 2442, згідно якої було отримано 4 (чотири) шини на загальну суму 16 700, 00 гри. в тому числі ПДВ із граничним терміном оплати до 12.08.2011 р.
Але в порушення домовленостей, на рахунок постачальника не надійшло всіх коштів за товар виданий покупцю на товарному складі постачальника. Покупець за отриманий товар провів наступні оплати: 29.07.2011 р. - 1000,00 грн., 19.08.2011р. - 1000,00 грн., 21.09.2011р. - 1000,00 грн., що підвереджується банківськими виписками.
Продавець усно та письмово звертався до покупця із вимогою проведення повного розрахунку за отриманий товар, 20.06.2012р. за № 51 направив претензію, але відповіді не отримав.
Загальна сума заборгованості (основний борг) покупця перед продавцем склав: тринадцять тисяч сімсот гривень (13 700, 00 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України: «Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.»
Покупець, не вчинив дій передбачених умовами домовленостей зазначених у видатковій накладній. Дані дії підпадають під врегулювання нормами ч. 3 ст. 193 ГК України: «порушення господарського зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором», та для вирішення зазначеної проблеми продавець уклав Договір цесії із позивачем.
Згідно ч. 2 ст. 217 ГК України: «у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування шкоди, штрафні санкції, оперативно - господарські санкції».
Згідно частини 2 ст. 517 ЦКУ « Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитор прав у зобов'язанні.»
11.06.2013р. позивач направив відповідачу рекомендованим листом повідомлення про зміну кредитора у зобов'язанні із копією договору, але відповіді не отримав.
Таким чином, керуючись ст. 530 ЦКУ, позивач вважає, що терміном настання зобов'язання відповідача перед позивачем є 18.06.2013 р.
Таким чином позивачем були нараховані штрафні санкцій: три відсотки річних в розмірі 67,57 грн., пеня була нарахована виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 314, 17 грн., від стягнення якої позивач відмовився.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і при простроченні виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Згідно частини 1 ст. 512 ЦКУ «Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)
Згідно частини 1 ст. 514 ЦКУ «До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.»
Згідно частини 1 ст. 516 ЦКУ «Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.»
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач 16.09.2013 р. надав до суду заяву про зменшення ціни позову в якій зазначив, що керуючись ст. 22 ГПК України відмовляється від стягнення пені у розмірі 314, 17 грн.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з урахуванням заяви позивача про зменшення ціни позову станом на день розгляду справи склала 13767, 57 гри., з яких сума основного боргу склала -13 700, 00 грн., три проценти річних від простроченої суми склали - 67, 57 грн.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк/термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором цесії від 24.10.2013 р. з урахуванням заяви позивача про зменшення ціни позову склала 13767, 57 гри., з яких сума основного боргу склала -13 700, 00 грн., три проценти річних від простроченої суми склали - 67, 57 грн.
Відповідно до частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу.
Факт порушення відповідачем умов договору цесії від 24.10.2012 р. та факт заборгованості в сумі 13767, 57 гри., з яких сума основного боргу склала -13 700, 00 грн., три проценти річних від простроченої суми склали - 67, 57 грн. за договором, підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Київ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в сумі 13767, 57 гри., з яких сума основного боргу склала -13 700, 00 грн., три проценти річних від простроченої суми склали - 67, 57 грн.
Керуючись п. 4 ст. 80 ГПК України припинити провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 314 грн. 17 коп.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, 82, 84 ГПК України, суд
Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Київ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Запоріжжя задовольнити.
Провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 314 грн. 17 коп. припинити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Свідоцтво НОМЕР_2) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, Свідоцтво НОМЕР_1) - заборгованості в розмірі 13 700 (тринадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп., 3 % річних в розмірі 67 (шістдесят сім) грн. 57 коп. та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.
Видати наказ
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення підписане 17.09.2013 р.