2-п/604/2/13
25 вересня 2013 року
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Сидорак Г.Б.
за участю секретаря судового засідання Теренди А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно, -
Позивач ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно якого просить в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою № 03/07/865М від 06 березня 2007 року в розмірі 92094,51 доларів США, що становить 709127,73 грн., звернути стягнення на: виробниче приміщення з цокольним поверхом та сімома добудовами, загальною площею 1733,9 кв.м., яке разташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки, який зареєстрований в реєстри за № 716 від 06 березня 2007 року) ЗАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; комбайн марки «GLASS MEGA» (модель: 238, рік випуску: 2000, тип ТЗ: комбайн, №‚ кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2) шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця; комбайн марки «HOLMER» (рік випуску: 1993, тип ТЗ: комбайн, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_4) шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, а також стягнути з відповідачів судові витрати: судовий збір в сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 30 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликався на те, що згідно кредитної угоди №03/07/865М від 06 березня 2007 року банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 120000.00 (сто двадцять тисяч) доларів США на термін до 06 березня 2012 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, які встановлені кредитним договором, а у випадку порушення термінів оплати відсотків, взяв зобов'язання сплатити пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченного платежу. Згідно договору траншу №03/07/865М-02 від 22 серпня 2007 року відповідачу ОСОБА_1 було надано ще 10000 доларів США. Взяті на себе зобов'язання за кредитною угодою банк виконав повністю, а відповідач ОСОБА_1 не виконує, у зв'язку з чим станом на 17 березня 2009 року утворилася заборгованість на суму 87678,13 доларів США, яка складається з наступного: 83607,26 доларів США - заборгованість за кредитом; 3445,33 долари США - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 625,54 долари США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також нараховані штрафи відповідно до п. 6.6 кредитної угоди, згідно якої при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобов'язань більш як на 120 днів, у зв'язку з чим банк змушений буде звернутися до суду, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову, що становить 35681,25 грн. Позивач зазначив, що зобов'язання за вказаною угодою забезпечено договорами іпотеки та застави: 06 березня 2007 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір іпотеки, реєстровий №716 та 06 березня 2007 року між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено договори застави автотранспорту. Згідно цих договорів поручителі відповідають перед кредитором за виконання обов'язків за кредитною угодою № 03/07/865М від 06 березня 2007 року в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, а тому просили стягнути з відповідачів заборговану їм суму в солідарному порядку.
Заочним рішенням Підволочиського районного суду від 17.09.2009 року позов задоволено в повному обсязі.
03.06.2013 року представник відповідача ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про скасування заочного рішення, дана заява 01.07.2013 року судом задоволена, заочне рішення скасовано, справа призначена до розгляду в загальному порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю повноважного представника. Однак, з метою дотримання строку розгляду справи, передбаченого ст. 157 ЦПК України, та за можливості позивача, який являється юридичної особою, направити для участі в судовому засіданні іншого представника, а також у зв'язку з неодноразовим відкладенням справи за клопотанням позивача, суд не вбачає процесуальних підстав для чергового відкладення слухання справи.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 просив в задоволенні позову щодо ОСОБА_2 відмовити, оскільки рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 06 грудня 2012 року договір іпотеки, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк», на підставі якого у було ухвалено заочне рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17.09.2009 року про задоволення вимог банку, визнано недійсним, а отже даний договір не носить жодних правових наслідків.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід частково задовольнити, виходячи з наступного.
06 березня 2007 року між ПриватБанком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитну угоду №03/07/865М, згідно п.1.2. якої, банк видав відповідачу кредит на суму 120000.00 (сто двадцять тисяч) доларів США, які останній відповідно до п. 1.3 даного договору, разом з відсотками і винагородою, що є невід'ємними додатками до договорів про видачу траншів, зобов'язався погасити не пізніше 06 березня 2012 року. Згідно договору про видачу траншу №03/07/865М-02 від 22 серпня 2007 року відповідачу ОСОБА_1 було надано ще 10000 (десять тисяч) доларів США.
За користування кредитними коштами в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення траншу кредиту відповідач повинен був сплачувати відсотки за користування кредитом в сумі 10 (десять) % річних (п. 4.1 кредитної угоди).
Відповідно до п. 2.3.3 кредитної угоди - у випадку погіршення, на думку банку, фінансового стану позичальника, а також виникнення інших обставин, що ставлять під загрозу своєчасність повернення кредиту, банк, на свій розсуд має право - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за данною угодою і договорами про видачу траншів у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України, по зобов'язаннях, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються, що наступили згідно вказаної в повідомленні дати. В цю дату позичальник зобов'язується по всіх договорах про видачу траншів повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за данною угодою і договорами про видачу траншів.
Крім того, в п. 6.6 кредитної угоди зазначено, що у випадку порушення позичальником будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених данною угодою, більше як на 120 (сто двадцять) днів, у зв'язку з чим банк змушений буде звернутися до суду, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову.
Судом встановлено, що у терміни, визначені кредитною угодою, взяті на себе зобов'язання відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за даною угодою у розмірі 87678,13 дол. США (675121,60 грн.).
На день звернення з позовом до суду заборгованість ОСОБА_1 перед банком становила 92094,51 доларів США, що в перерахунку на гривні становить 709127,73 грн. (офіційний курс гривні до іноземних валют, встановлений відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/126 від 02 квітня 2009 року), куди ввійшла: заборгованість за кредитом; заборгованість по процентах за користування кредитом; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за угодою, та штрафи за порушення умов виконання угоди більш як на 120 (сто двадцять) днів.
На вимогу позивача добровільно повернути зазначену суму боргу відповідач ОСОБА_1 не реагує.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням) в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати відсотків належних йому.
Крім того, встановлено, що для забезпечення виконання зобов'язання за вищезгаданою кредитною угодою, 06 березня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, який виступив майновим поручителем, було укладено договір іпотеки, посвідчений державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори за реєстровим № 716, за яким останній надав в іпотеку виробниче приміщення з цокольним поверхом та сімома добудовами, цегла, загальною площею 1733,9 кв.м., зазначене в генплані під літ. «А», яке разташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить йому на праві власності на підставі рішення Підволочиського районного суду від 25 грудня 2006 року, вартість якого визначена в сумі 832000,00 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень.
06 березня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1, укладено договір застави автотранспорту - комбайна марки «HOLMER», 1993 року випуску, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_4, вартістю 91000,00 (дев'яносто одна тисяча) гривень.
Також, 06 березня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4, з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1, укладено договір застави автотранспорту - комбайна марки «GLASS MEGA», 238 модель, 2000 року випуску, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2, вартістю 182000,00 (сто вісімдесят дві тисячі) гривень.
Згідно з вимогами ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу» та п.п. 15.8.1 і 15.9 договорів застави від 06 березня 2007 року з метою задоволення своїх вимог заставодержатель має право звернути звернення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитною угодою вони не будуть виконані. Має право звернути стягнення на предмет застави і в разі дострокового розірвання кредитної угоди або зміни її умов, при наявності невиконаних зобов'язань на момент розірвання або внесення змін.
Відповідно до вимог ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, а в ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зазначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду зазаначаються також спосіб реалізації предмета застави, в тому числі і шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем.
Разом з тим, рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 06 грудня 2012 року визнано недійсними: договір іпотеки від 06 липня 2007 року, укладений між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори, зареєстрований у реєстрі за №716 та договір поруки №03/07/865М від 06 березня 2007 року, укладений між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2
Таким чином, за вказаних обставин суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача, а саме звернення стягнення на предмети застави, належні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 В задоволенні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, належний ОСОБА_2 слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 57, 64, 88, 204, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 546, 5672, 575, 589, 590, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 25, 26 Закону України «Про заставу», суд, -
Позов Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою №03/07/865М від 06 березня 2007 року в розмірі 92094,51 доларів США (дев'яносто дві тисячі дев'яносто чотири долари США п'ятдесят один цент), що в перерахунку на гривні становить 709127,73 грн. (сімсот дев'ять тисяч сто двадцять сім гривень сімдесят три копійки), укладеною між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмети застави:
- комбайн марки «GLASS MEGA» (модель: 238, рік випуску: 2000, тип ТЗ: комбайн, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2), вартість якого визначена в сумі 182000 (сто вісімдесят дві тисячі) гривень, який належить ОСОБА_4 на праві власності і знаходиться за адресою: Підволочиський район, м. Скалат, вул. Грушевського, 8;
- комбайн марки «HOLMER» (рік випуску: 1993, тип ТЗ: комбайн, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_4), вартість якого визначена в сумі 91000,00 (дев'яносто одна тисяча) гривень, який належить ОСОБА_3 на праві власності і знаходиться за адресою: Підволочиський район, м. Скалат, вул. Л. Українки, 8,
шляхом безпосереднього продажу вказаних предметів застави Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570).
В задовленні вимоги щодо звернення стягнення на предмети застави - виробниче приміщення з цокольним поверхом та сімома добудовами, цегла, загальною площею 1733,9 кв.м., зазначене в генплані під літ. «А», яке разташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі рішення Підволочиського районного суду від 25 грудня 2006 року, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь позивача 1700 (одну тисячу сімсот) гривень для відшкодування судового збору та 30 (тридцять) гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, а всього 1730 (одну тисячу сімсот тридцять) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя