Справа № 464/1519/13 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.
Провадження № 22-ц/783/4183/13 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
Категорія: 27
12 вересня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді: Приколоти Т.І.
суддів: Богонюка М.Я., Гриновця Б.М.
при секретарі: Рванцової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» 53 027 доларів США 63 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 21 березня 2013 року становить 423 849 гривень 84 коп. заборгованості за кредитним договором № SМЕ0003206 від 17 серпня 2007 року
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» 53 027 доларів США 63 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 21 березня 2013 року становить 423 849 гривень 84 коп. заборгованості за кредитним договором № SМЕ0003206 від 17 серпня 2007 року.
Вирішено питання судових витрат.
Рішення оскаржив ОСОБА_2
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з»ясованих обставинах справи. Вказує, що йому надано банком кредит в розмірі 40000 доларів США на задоволення неспоживчих потреб строком на 36 місяців зі сплатою 12% річних. Зазначає, що позивачем не доведено підставності пред»явлення вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які виступали поручителями по даному кредитному договору. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Судом встановлено, що 17 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір про надання кредиту у розмірі 40 000,00 дол. США на задоволення неспоживчих потреб строком 36 календарних днів зі сплатою 12,00% річних за користування кредитом, шляхом перерахунку кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Позивач взяті на себе зобов'язання по кредитному договору виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредит у визначеному розмірі, що підтверджується випискою з особового рахунку з 17 серпня 2007 року по 4 травня 2011 року.
З договору поруки від 31 березня 2009 року вбачається, що відповідач ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору та нести солідарну відповідальність у випадку його невиконання чи неналежного виконання відповідачем.
17 серпня 2007 року для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, на тих же умовах, укладено договір поруки між банком та ОСОБА_4, яка відповідно до договору зобов»язалась нести солідарну відповідальність з позичальником за виконання умов кредитного договору.
Згідно п.3.6 кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту таабо сплати процентів за користування кредитом таабо інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню, яка за домовленістю сторін встановлюється в розмірі 0,5 відсотка від суми прострочених зобов'язань за кожний календарний день прострочення, включаючи перший день прострочення та день повного погашення зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п.5.1 кредитного договору, у разі виникнення простроченої заборгованості з повернення кредиту або прострочення сплати процентів за користування кредитом згідно з графіком, або сплати штрафних санкцій більш ніж за 3 календарних дні, або у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, передбачених у пунктах 4.2., 5.5., 5.6., 7.2. цього договору, або наявності обставин, які ставлять під сумнів повернення кредиту, кредитор має право: вимагати дострокового повернення кредиту та інших платежів, передбачених цим договором; вимагати відшкодування збитків, завданих кредитору внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, та інше.
Встановлено, що 4 травня 2011 року, у зв»язку із порушенням строків сплати чергових платежів, позивачем було надіслано відповідачам вимоги про дострокове повне виконання зобов'язань за кредитним договором, однак, всупереч вимогам кредитного договору та договорам поруки, позичальником та поручителями жодних дій по виконанню вимог позивача не вчинено.
Відповідачі умов договору кредиту та поруки не виконали, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених графіком повернення кредиту.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 4 травня 2011року загальна сума боргу відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № 5МЕ0003206 від 17 серпня 2007 року складає 95628,98 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 761 713,49 грн., з яких: 23 995,84 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 191 134,06 грн. - заборгованість за кредитом; 5035,95 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 40 112,82 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 66 597,19 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 530 466,60 грн. - пеня за прострочення платежу.
Крім того, відповідно до умов договору поруки від 31 березня 2009 року (п.2.2) позивачем було розраховано суму пені відповідача ОСОБА_3 як поручителя, яка станом на 4 травня 2011 року становить 133 748,14 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 1 065 344,03 грн.
Згідно умов договору поруки від 17 серпня 2007 року (п.2.2) позивачем розраховано суму пені ОСОБА_4 як поручителя, яка станом на 4 травня 2011 року становить 133 748,14 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 1 065 344,03 грн.
Відповідно до ч.З ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи те, що розмір пені нарахованої відповідачам внаслідок прострочення зобов»язання значно (втричі) перевищує розмір основного боргу за кредитним договором, який становить 23 995,84 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 191 134,06 грн., суд прийшов до вірного висновку про можливість зменшення розміру пені до 23 995,84 доларів США (розміру основної заборгованості за кредитним договором), що за офіційним курсом НБУ становить 191 134,06 грн.
З висновками суду слід погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування рішення суду відсутні, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1, ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя Т.І. Приколота