Справа № 447/639/13-ц
23.08.2013 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого -судді Павлів В. Р.
при секретарі Волківській Н.Б.
з участю
позивача ОСОБА_1
представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ратича М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Берездівецькоїсільської ради Миколаївського району Львівської області, треті особи Стрийське ДК МБТІ, Реєстраційна служба Миколаївського районного управління юстиції про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку ,-
25.02.2013 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, Берездівецької сільської ради Миколаївського району Львівської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Берездівці Миколаївського району Львівської області померла ОСОБА_7. Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок, сарай, які розташовані у АДРЕСА_1, дві земельні ділянки: площею 0, 033 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0, 066 га для ведення особистого селянського господарства.
Заповітом від 12.04.2001р. ОСОБА_7 заповіла все своє майно позивачу.
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 20.09.2012р. позивачу визначено додатковий строк терміном 2 (два) місяці після вступу рішення в законну силу для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_7
В процесі збору документів для оформлення спадщини позивач дізнався, що вищевказані житловий будинок та сарай, відповідно до договору купівлі-продажу від 06.05.1995р., посвідченого секретарем виконкому Берездівецької сільської ради Гулій Л.П., був проданий ОСОБА_7 відповідачу - ОСОБА_5.
Позивач вважає такий договір нікчемним відповідно до вимог ст. ст. 215, 220 ЦК України, ст. 37 Закону України «Про нотаріат», ч. 1 ст. 128, ч. 2 ст. 134 ЦК УРСР 1963року .
У зв'язку з наведеним позивач був змушений звернутись до суду із даним позовом
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні, що містяться в позовній заяві.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав, в обгрунтування позову послався на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та зазначив про доцільність застосування спливу строку позовної давності.
Представник відповідача Берездівецької сільської ради Миколаївського району Львівської області Ратич М.П. в судовому засіданні заперечив проти позову.
Треті особи Стрийське державне комунальне міжрайонне бюро технічної інвентаризації, реєстраційна служба Миколаївського районного управління юстиції Львівської області в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засідання, рішенням виконавчого комітету Берездівецької сільської ради народних депутатів Миколаївського району Львівської області «Про покладення обов'язків по вчиненню нотаріальних дій на службову особу виконкому» від 18.08.1994р. № 53 обов'язки по вчиненню нотаріальних дій у виконкомі сільської ради народних депутатів покладено на секретаря виконкому сільської ради Гулій Л.П. 06.05.1995р. нею було посвідчено договір між сторонами ОСОБА_7 та ОСОБА_5, згідно якого ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_5 купив цегляний будинок, сарай, розташовані на земельній ділянці розміром 2500 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1. Цей житловий будинок належить продавцю на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Миколаївської районної ради народних депутатів 21.03.1991р. за № 91 і зареєстрованого Дрогобицьким бюро техінвентаризації 26.03.1991р. за № 231. Продаж вчинено за суму п'ять мільйонів карбованців, яку ОСОБА_7 одержала від покупця ОСОБА_5
01.06.1995р. Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації зазначений в договорі жилий будинок (домоволодіння) в цілому на праві особистої власності зареєстрований за ОСОБА_5 за реєстром № 231.
Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 5, 26 Постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. № 9 особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Позивач не є стороною договору, ним не вказано, які саме його права чи інтереси порушує договір купівлі-продажу від 06.05.1995р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, не наведені обґрунтування та не викладені конкретні обставини на підтвердження його інтересу, як особи, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, не залучено до участі у справі секретаря Берездівецької сільської ради Миколаївського району Львівської області, яким посвідчено договір.
З огляду на викладене, позивачем не наведено обґрунтувань та не зазначено обставин стосовно порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, як заінтересованої особи, що може бути правовою підставою для оспорення договору.
В силу ст.60 ЦПК України, кожна сторона у спорі зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.
Що стосується строку позовної давності, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Із змісту статей 256, 261, 267 ЦК України, та положення про правові наслідки спливу строку позовної давності можуть застосовуватися лише у випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного цивільного права і факт його порушення. Якщо ж при розгляді справи буде встановлено, що у позивача немає суб'єктивного права, про захист якого він просить, або ж воно не порушувалось, суд повинен відмовити в позові не через пропущення строку позовної давності, а за безпідставністю матеріально-правової вимоги.
Відповідно до абз. 3 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленого до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 8,10,57,58,60,88,169,208,209,212,215 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, суд,-
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про купівлю-продаж житлового будинку, що розташований у селі Березівці по вул. І.Франка, 92 Миколаївського району Львівської області та посвідчений 06.05.1995 року секретарем виконавчого комітету Берездівецької сільської ради Гулій Любов'ю Петрівною за реєстровим № 8 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Суддя : Павлів В. Р.