27.09.2013 Справа № 756/3109/13-ц
Ун.№756/3109/13-ц
Пр.№2/756/1942/13
19 вересня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Майбоженко А.М.
при секретарі - Воіновій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Кредитна спілка «СІОН» про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 20.06.2008 року між Кредитною спілкою «СІОН» (далі - КС «Сіон») та відповідачем укладено договір споживчого кредиту №328. Свої зобов'язання за даним договором відповідач не виконала, що призвело до виникнення заборгованості. 09.06.2011 року між КС «СІОН» та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги до відповідача про повне виконання нею своїх зобов'язань за договором споживчого кредиту. Своїх зобов'язань перед позивачем відповідач не виконала також.
Під час судового розгляду справи з вказаних підстав позивачем неодноразово збільшувались та зменшувались позовні вимоги, згідно останньої прийнятої судом заяви від 14.08.2013 року, просив стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 20 858,27 грн. за період з 14.10.2009 року по 29.07.2013 року, інфляційну складову боргу у розмірі 2 715,98 грн. за період з жовтня 2009 року по червень 2013 року, витратні збитки згідно ст.88 ЦПК України у розмірі 235,74 грн. Всього просив стягнути з відповідача 23 809,99 грн.
Представником позивача заявлено зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору №7/2Ц про відступлення права вимоги від 09.06.2011 року, що укладений між ОСОБА_1 та КС «СІОН», посилаючись на те, що зміст вказаного правочину суперечить актам цивільного законодавства, оскільки кредитні спілки не вправі відступати право вимоги за укладеними ними кредитними договорами.
Позивач за первісним позовом в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, підтримавши заявлені первісні вимоги, заперечивши проти задоволення зустрічних вимог.
Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, заперечивши проти задоволення первісних позовних вимог, підтримавши зустрічні позовні вимоги.
Представник третьої особи за зустрічним позовом КС "СІОН" в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгялду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у ній.
Дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи №2-752/10 за позовом КС «СІОН» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд вважає правильним залишити без задоволення первісні та зустрічні позовні вимоги у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що між КС «СІОН» та відповідачем 20.06.2008 року укладено договір споживчого кредиту №328, згідно умов якого відповідач отримала в кредит грошові кошти у розмірі 9 500 грн. строком до 20.06.2009 року зі сплатою 36% річних за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня надання кредиту.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 10.02.2010 року в справі №2-752/10 задоволено позовні вимоги КС «СІОН» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, постановлено стягнути з відповідача на користь КС «СІОН» 14 318,46 грн. заборгованості та судові витрати.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зі змісту рішення Оболонського районного суду м.Києва від 10.02.2010 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 станом на 20.06.2009 року складає 14 057,88 грн., з яких заборгованість за кредитом - 7 368,63 грн., заборгованість по відсоткам - 6 689,25 грн.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві від 27.06.2013 року закінчено виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-752, виданого 15.03.2010 року Оболонським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «СІОН» 14 318,46 грн у зв'язку з повним погашенням заборгованості.
Згідно довідки ТОВ «МВО» №107 від 20.05.2013 року, що видана ОСОБА_2 вбачається, що вона працює в даному товаристві з 01.04.2012 року на посаді спеціаліста по роботі з клієнтами. З жовтня 2012 року згідно постанови відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві з її заробітної плати щомісячно проводяться відрахування на користь КС «СІОН», всього відраховано коштів на суму 14 401,26 грн.
09.06.2011 року між КС «СІОН» та ОСОБА_1 укладено договір №7/2Ц про відступлення права вимоги за кредитним договором №328 від 20.06.2008 року, що був укладений КС «СІОН» та ОСОБА_2, згідно якого боржник зобов'язаний повернути первісному кредитору 14 156 грн., з яких 7 368,63 грн. - борг по тілу кредиту, 6 787,37 грн. - борг по відсоткам, а новий кредитор набуває права вимоги до боржника на вказану суму та вправі проводити нарахування боргу з урахуванням вимог ч.2 ст.625 ЦК України.
Згідно ст.60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Доказів повідомлення боржника про відступлення права вимоги за кредитним договором позивачем не надано, листи від його імені та імені КС «СІОН» до відповідача не містять даних про їх відправлення чи отримання боржником.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором про відступлення права вимоги, на моменту переходу права вимоги до позивача в даній справі, йому було відступлено право вимоги щодо боргу по тілу кредиту та відсоткам, при цьому необґрунтовано зазначено суму відсотків станом на 09.06.2011 року у розмірі 6 787,37 грн.
Суд дійшов висновку про це з огляду на те, що рішенням суду від 10.02.2010 року встановлено заборгованість ОСОБА_2 по сплаті процентів перед КС «СІОН» станом на 20.06.2009 року, тобто на момент закінчення строку дії кредитного договору, складає 6 689,25 грн.
Згідно ч.1 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі.
Як вбачається зі змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Сторони кредитного договору обумовили стягнення процентів за користування кредитними коштами за період з 20.06.2008 року по 20.09.2009 року. Після цієї дати нарахування процентів за користування кредитними коштами договором не обумовлено, а тому підстави для їх подальшого нарахування були відсутні та на момент передачі права вимоги їх розмір не міг збільшуватись порівняно з тим розміром, що визначений станом на 20.06.2009 року.
Таким чином, обґрунтованим суд вважає відступлення права вимоги до ОСОБА_2 щодо стягнення боргу за тілом кредиту та процентам у розмірах 7 368,63 грн. та 6 689,25 грн.(відповідно).
Під правонаступництвом у цивільному законодавстві розуміється заміна однієї із сторін (кредитора або боржника) з переходом прав і обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участь у зобов'язанні. Підставою правонаступництва є, зокрема, відступлення права вимоги (ст.512 ЦК України).
Часткове правонаступництво у зобов'язанні має місце у випадку, коли право (вимога), що належить кредиторові на підставі зобов'язання, передається ним іншій особі за правочином.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Як вбачається зі змісту ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до вимог ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Як вже зазначалось вище, позивачем не надано доказів належного письмового повідомлення боржника про заміну кредитора, а також не надано доказів переходу прав до нового кредитора, його обов'язок щодо вчинення таких дій визначений законом. Без вчинення даних дій відповідач позбавлена була можливості виконання свого обов'язку перед новим кредитором. При цьому, відповідач у справі повністю виконала свої зобов'язання щодо сплати заборгованості по тілу кредиту та відсоткам на користь КС «СІОН», тобто первісного кредитора, що свідчить про належне виконання нею свого зобов'язання (ст.516 ЦК України).
З огляду на вимоги ст.613 ЦК України, суд вважає, що ненадання позивачем в даній справі відповідачу доказів переходу до нього прав як до нового кредитора свідчить про прострочення кредитора, що не може призводити до виникнення у відповідача обов'язку щодо сплати штрафних санкцій на користь позивача.
Витрати позивача по оплаті позивачем за первісним позовом судового збору не є збитками у розумінні ст.22 ЦК України, питання про відшкодування понесених судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України при прийняття рішення у справі.
З огляду на викладене, підстав для задоволення первісних позовних вимог суд не вбачає.
Вирішуючи по суті зустрічні позовні вимоги суд виходить з наступного.
Згідно ч.3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, в ч.1 цієї статті визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ст.5 Закону України «Про кредитні спілки» кредитні спілки в Україні діють відповідно до цього Закону, інших законів України та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
Закон України «Про кредитні спілки», інші нормативно-правові акти, якими врегульовано діяльність кредитних спілок на території України не містять обмежень щодо відступлення права вимоги, яке кредитна спілка має до особи, з якою укладено кредитний договір.
З огляду на викладене, суд не вбачає порушень вимог чинного законодавства або суперечності йому укладеного договору про відступлення права вимоги, що свідчить про необґрунтованість заявлених у справі зустрічних позовних вимог.
Таким чином, суд вважає правильним відмовити у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог в даній справі.
Враховуючи те, що судом прийнято рішення про відмову у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог, у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, понесені кожною зі сторін судові витрати за рахунок іншої сторони не компенсуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.203, 215, 512, 514, 516, 517, 613, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про кредитні спілки», ст.ст. 10, 57, 58-60, 61, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Кредитна спілка «СІОН» про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А.М.Майбоженко