Справа № 447/541/13-ц
01.08.2013 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого -судді Березюк Г. М.
при секретарі Федчук І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до укладеного договору від 13.01.2006 року відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки відповідач не виконував належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором, то заборгованість станом на 31.12.2012 року склала 26272 грн. 98 коп., тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача, Деркач Ю.Ю., позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач, Микитин Р.М, проти позову заперечив та пояснив, що дійсно 13.01.2006 року уклав з позивачем кредитний договір на суму 7000 грн. та отримав кредитну картку, проте термін дії картки, а значить і дії кредитного договору закінчився в листопаді 2008 року, тому у задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки стік термін позовної давності звернення до суду.
Суд, вислухавши пояснення сторін та перевіривши матеріали справи, вважає, що даний позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Так, згідно кредитного договору від 13.01.2006 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно ст.526 ЦК України загальною умовою виконання зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а в даному випадку - кредитного договору.
Відповідач, як позичальник, згідно умов кредитного договору зобов'язувався точно в строки, обумовлені цим договором, повернути кредит в сумі 7000 грн., своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за цим договором.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника позивача, відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором не виконував у строки і це призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 31.12.2012 року склала 26272 грн. 98 коп.
Cуд не може прийняти до уваги твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що термін дії картки, а значить і дії кредитного договору закінчився в листопаді 2008 року, а отже стік термін позовної давності звернення до суду, оскільки, відповідно до п. 9.12 умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про прининення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Як встановлено в судовому засіданні відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правила користування платіжною карткою складає між ним та позивачем кредитний договір, що підтверджено власним підписом відповідача на заяві.
Суд вважає, що відповідач покликаючись на пропуск позивачем строку позовної давності і закінчення строку дії кредитного договору в грудні 2008 року, з якого почався перебіг строку позовної давності, підміняє поняття строку дії кредитної картки, як спеціального платіжного засобу, із терміном дії кредитного договору, який автоматично продовжив свою дію на попередніх умовах, так як жодна із сторін не заявила про припинення дії цього договору. Крім того, сам ОСОБА_1 ствердив, що в лютому 2009 року ним вносилась на погашення боргу сума 250 грн., а в липні 2009 року - 32 грн. 63 коп., що стверджується відповідним розрахунком заборгованості.
Зважаючи на те, що заборгованість за кредитним договором відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні доведена в повному обсязі, тому суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення, оскільки критично оцінює невиконання грошового зобов'язання відповідачем, яке залишилось невиконаним на даний час.
Керуючись ст.ст. ст.ст.10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1069 ЦК України, суд,-
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, в користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111 (рахунок для погашення заборгованості), рах. 64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО №305299 заборгованість за кредитним договором в розмірі 26272 (двадцять шість тисяч двісті сімдесят дві) грн. 98 коп та судові витрати у розмірі 262 (двісті шістдесят дві) грн. 73 коп., а всього разом 26535 (двадцять шість тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 71 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Суддя : Березюк Г. М.